рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Є. Маланюк

Є. Маланюк - раздел Религия, Дума про Марусю Богуславку. Балада Бондарівна «Імператор Залізних Строф» Де Розгортаються Події:...

«Імператор залізних строф»

Де розгортаються події:

1) у Тополівці – Україна в огні

2)у Харкові – Мина Мазайло

3)у Семигорах – Кайдашева сімя

4)у Пісках – Хіба ревуть воли як ясла повні

5)в Україні, Сибіру й Петербургу – Сон

6)біля Кононівки – Інтермеццо

7)на хуторі Хмарище, у Києві, Ніжині – Чорна рада

 

Назва угрупування Час існування Головні представники
Авангард 1925-1930 Валер'ян Поліщук, Олександр Левада, Леонід Чернов (Малошийченко), Раїса Троянкер, Віктор Ярина
Аспанфут (на базі літературної групи «Фламінго») 1921-1924 Михайль Семенко, Гео Шкурупій, Юліан Шпол, Олекса Слісаренко, Мирослав Ірчан, Марко Терещенко, Микола Бажан, Юрій Яновський, Олекса Влизько, Володимир Ярошенко
Неокласики 1920-ті Микола Зеров, Павло Филипович, Михайло Драй-Хмара, Освальд Бургардт, Максим Рильський
Плуг 1931-1932 Сергій Пилипенко, Андрій Головко, Андрій Панів, Іван Сенченко, Григорій Епік, Іван Кириленко, Олександр Копиленко, Докія Гуменна, П. Панч, І. Шевченко, В. Гжицький, Павло Усенко
Гарт 1923-1925 Василь Еллан-Блакитний, Іван Кулик, Володимир Сосюра, Валер'ян Поліщук, Майк Йогансен, Павло Тичина. Олександр Довженко, Микола Хвильовий
Ланка 1924-1926 Валер'ян Підмогильний, Євген Плужник, Борис Антоненко-Давидович, Тодось Осьмачка, Борис Тенета, В. Івченко, Григорій Косинка, Яків Качура, Яків Савченко
Вільна Академія Пролетарської Літератури (ВАПЛІТЕ) 1926-1928 Микола Хвильовий, Михайло Яловий, Аркадій Любченко, Олесь Досвітній, Микола Куліш, Марк Йогансен, Григорій Епік, Павло Тичина, Іван Сенченко, Олекса Слісаренко, Петро Панч, Микола Бажан, Юрій Яновський, Юрій Смолич, Іван Дніпровський, Олександр Копиленко
Майстерня революційного слова (МАРС) 1924-1929 Валер'ян Підмогильний, Григорій Косинка, Євген Плужник, Борис Антоненко-Давидович, Дмитро Фальківський, Тодось Осьмачка, Борис Тенета, Іван Багряний, Гордій Брасюк, Марія Галич
Празька школа 1920-ті Юрій Липа, Юрій Клен, Оксана Лятуринська, Галина Мазуренко, Олег Ольжич, Олена Теліга, Леонід Мосендз, Є. Маланюк
Мистецький український рух (МУР) 1945-1948 Віктор Петров, Ігор Костецький, Улас Самчук, Юрій Шевельов, Володимир Державин, Олег Зуєвський, Михайло Орест, Іван Багряний, Юрій Косач, Василь Барка, Докія Гуменна, Тодось Осьмачка

 


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


 

1. «Зі своїм запорозьким бурлацтвом він самовільно влетів у метушливий світ олімпійських маскарадів, його сміх розітнувся голосною луною», – сказав Євген Сверстюк про Івана Котляревського.

2. Слова Івана Франка «Він був сином мужика – і став володарем в царстві духа. Він був кріпаком – і став велетнем у царстві людської культури. Він був самоуком – і вказав нові, світлі і вільні шляхи професорам і книжним ученим» присвячено Тарасу Шевченкові.

3. «В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля», – стверджує в своєму творі Тарас Шевченко.

4. Із закликом

Обніміться ж, брати мої.

Молю вас, благаю!

до українців звернувся Тарас Шевченко.

5. Чотири сонця у «Слові про Ігорів похід» символізують князів – учасників походу.

6. «Його мандрівне життя є предметом оповідань і легенд», – сказав Микола Костомаров про Григорія Сковороду.

7. Рядками «У всякого своя доля, і свій шлях широкий» починається твір Тараса Шевченка.

8. «А такий був: нехай тільки станеться кому з нашого села пригода – головою ляже, а вирятує; нехай зачепить хто чужий, то й не збудеться лиха: налетить, як той вихор нагальний, дощенту викорчує. Колись шляхтич да заняв козаче поле, то він і хату його спалив, і попіл розвіяв, і самого протурив за Дніпро», – так схарактеризовано героя твору Марко Вовчок.

9. Рядки

Ще молитесь, далекий брате,

Серед Звенигородських піль.

Ще не стомились карбувати

В коштовних ямбах вічний біль.

присвячені Максиму Рильському.

10. Хвильовий очолював ВАПЛІТЕ.

11. «Сучасне завжди на дорозі з минулого в майбутнє» – лейтмотив кіноповісті Олександра Довженка «Зачарована Десна».

12. Образ церковної чаші як символ незнищенності українського народу наявний у творі «Жовтий князь» Василя Барки.

13. «…Зла сатира на… любов до стяжання без жодної іншої мети. Стяжання для стяжання!» – так сказав письменник про свій твір «Хазяїн»

14. «Здоровенний козарлюга. Пика широка, засмалена на сонці; сам опасистий; довга, густа чуприна, піднявшись перше вгору, спадала за ухо, як кінська грива; уси довгі, униз позакручувані аж за жупан ізвисали; очі так і грають, а чорні, густії брови аж геть піднялись над тими очима…», – стосується Кирила Тура .

15. «Якби автор пішов напролом, замість «латинське» плем’я написав «українське», то про видання цього твору, про його поширення не могло б бути мови», – писав О. Кониський про твір «Енеїда».

16. Слова Т.Шевченка

Будеш, батьку, панувати,

Поки живуть люди,

Поки сонце в небі сяє,

Тебе не забудуть!

викарбовано на пам’ятнику Іванові Котляревському.

17. Рядки:

«Не поет – бо це ж до болю мало,

Не трибун – бо це лиш рупор мас»

Характеризують Тараса Шевченка.

18. «Запорожжя споконвіку було серцем українським, на Запорожжі воля ніколи не вмирала, давні звичаї ніколи не забувались», – пише автор твору «Чорна рада».

19. Характеристика «На словах, як на цимбалах грає, а де ступить, то під нею лід мерзне; а як гляне, то од її очей молоко кисне» стосується образу Марусі Кайдашихи («Кайдашева сім’я» Івана Нечуя-Левицького).

20. «Ні, любий, я тобі не дорікаю, а тільки – смутно, що не можеш ти своїм життям до себе дорівнятись» адресоване Лукашеві («Лісова пісня»).

21. «Захищаючи якось достоїнство мови малоросійської, я сказав, що міг би змусити оповіданням своїм плакати, – не повірили, я написав...» «Марусю» (Григорій Квітка-Основ'яненко).

22. «В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля», – стверджує в своєму творі Тарас Шевченко.

23. Згубна пристрасть «стяжання для стяжання» висміяна у творі «Хазяїн».

24. Основна проблема повісті Ольги Кобилянської «Людина» емансипація жінки.

25. «Нехай же знають і наших! Бо є такі люди, що говорять та й пишуть, буцімто з наших ніхто не втне, щоб було і звичайне, і ніжне, і розумне», – пише автор у передмові до свого твору «Маруся».

26. «Де згода в сімействі, де мир і тишина, / Щасливі там люди, блаженна сторона», – заявляють герої твору «Наталка Полтавка».

27. В уривку твору «Чорна рада» «Був він сином паволоцького попа, по прізвищу Чепурного, учився в Київській братській школі, і вже сам вийшов був на попи. Як же піднялись козаки з гетьманом Остряницею, то і він устряв до козацького війська» йдеться про Шрама.

28. «Будинок із багатьма прибудовами і надбудовами», – так академiк Олександр Бiлецький образно визначив своєрiднiсть композиції твору «Хiба ревуть воли, як ясла повнi» Панаса Мирного.

29. «А взагалі батьки були нічого собі люди. Підходящі. За двадцять чотири роки спільного їхнього життя… послав їм Господь усього тільки сімнадцятеро дітей, бо вміли вони молитись Милосердному», – писав про своїх батьків Павло Губенко ( Вишня).

30. Спогадами, викликаними «довгою розлукою з землею батьків», і бажанням «усвідомити свою природу на ранній досвітній зорі коло самих її первісних джерел» пояснює написання свого твору Олександр Довженко.

31. «За тобою завше будуть мандрувати / Очі материнські і білява хата», – каже синові героїня твору Василя Симоненка.

32. Присвятою «Матерям, що загинули голодною смертю на Україні в роках 1932-1933» починається твір «Марія».

33. Рядки

І радісним буремним громом

Спадають з неба блискавиці,

Тарасові провісні птиці –

Слова шугають над Дніпром

є в творі «Сто років, як сконала Січ».

34. Вислів Олеся Гончара: «…Це справжня весняна повінь народної мови, що звільнилася від церковної книжності, кожне її слово – то карби живої думки народу, сказаної на повен голос», – це оцінка твору «Енеїда».

35. Прочитайте уривок поезії Тараса Шевченка та з'ясуйте, кому присвячений твір

...Замовк неборака, сиротами кинув

І гори, і море, де вперше витав,

Де ватагу пройдисвіта

Водив за собою, –

Все осталось, все сумує,

Як руїни Трої.

Все сумує, – тільки слава

Сонцем засіяла.

Не вмре кобзар, бо навіки

Його привітала.

Іванові Котляревському

36. В уривку «Мав дві дочки. Одна – Катрею звали – вже дівчина доросла, а хороша та пишна, як королівна; друга – Тетяна, так собі підліток, невеличечка» йдеться про головного героя твору «Максим Гримач».

37. Персонаж роману «Чорна рада» Пантелеймона Куліша, який звертається до козаків: «Послужив я православному християнству з батьком Хмельницьким, послужу вам, дітки, ще й тепер, коли буде на те ваша воля», – це Шрам.

38. Слова «Воли в ярмі, та й ті ревуть, а то щоб душа християнська всяку догану, всяку кривду терпіла і не озвалась!» належать Прокопові («Інститутка»).

39. «Будущина в руках нового покоління, i чим більше вийде з школи людей з чесним i правдивим поглядом на свої обов’язки перед громадою, тим скоріше виросте серед людей найбільша сума справедливості!» – заявляє персонаж комедії «Хазяїн» Калинович.

40. Прочитайте уривок i визначте, внутрiшнi переживання якого лiтературного героя вiн передає.

«Чекайте лишень! Ось вони заговорять своїм язиком, тi селяни, i тодi почуєте, що вони думають про вас, – мовив вiн сам до себе. Думка про конечність розбуджування селян до політичного життя, органiзування їх для полiтичної боротьби за свої права виступила в його душi не як далекий теоретичний постулат, а як справа невiдхильно потрiбна, без якої навiть найбiльшому народолюбцевi не можна й кроку зробити наперед». Євгенiя Рафаловича («Перехреснi стежки» Iвана Франка).

41. Українській письменниці та громадському діячеві Наталі Кобринській присвячено твір Ольги Кобилянської.

42. Кульмінацією роману Пантелеймона Куліша «Чорна рада» є вибори гетьмана.

43. Слова «Воли в ярмі, та й ті ревуть, а то щоб душа християнська всяку догану, всяку кривду терпіла і не озвалась!» належать Прокопові («Інститутка»).

44. Характеристика Леоніда Новиченка «поезія рідної природи, сприйнятої через прекрасні фольклорні образи, поезія мрії про щасливе, гармонійне, красиве життя» стосується драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня».

45. Першим твором нової української літератури є «Енеїда».

46. Особливiсть композицiї поеми Тараса Шевченка «Гайдамаки» в тому, що вона має два вступи.

47. У сюжеті твору «Камінний хрест» слова головного героя «Видиш, стара, наш хрестик? Там є вибито і твоє намено. Не бійси, є і моє, і твоє» є розв’язкою.

48. «Ну як-таки, щоб воля – та пропала? Се так колись i вiтер пропаде!» – слова Мавки («Лiсова пiсня» Лесi Українки).

49. Прочитайте уривок і з'ясуйте автора й назву твору.

«Ось він стоїть мов остовпілий, пізнавши в тій жінці, котрої бездонну недолю знав із оповідань її мужа, – її, свій ідеал, свою Реґіну, своє вимріяне щастя... Він стоїть і дивиться на неї з виразом дикого перестраху. Дивиться і не бачить нічого, не тямить нічого, тільки в мізку чує якусь ваготу, мов від наглого удару обухом... Виглядала, як багато інших жінок, а її спокій надавав їй навіть вираз якоїсь тупості і байдужості. Се страшенно болюче вразило Євгенія; се було так, немовби хтось із вівтаря, виставленого в його душі, здирав найкращі окраси». Іван Франко, «Перехресні стежки».

50. Нова українська драматургія започаткована твором Івана Котляревського.

51. «Його мандрівне життя є предметом оповідань і легенд», – сказав Микола Костомаров про Григорія Сковороду.

52. Хто з героїв «Слова про похід Ігорів» сказав, що хоче «списа приломити кінець поля Половецького» ? Ігор.

53. Видатним твором полемічної літератури є «Послання до єпископів».

54. Вислів «Випускає він десять соколів на стадо лебедів» («Слово про похід Ігорів») означає гру на гуслях.

55. «Слава навіки буде з тобою, / Вольності отче, Богдане-герою!» – так славить Богдана Хмельницького Григорій Сковорода.

56. «Любовi всевишнiй присвячується...» – рядок iз твору «Три зозулi з поклоном» Григора Тютюнника.

57. Рядки

Ще молитесь, далекий брате,

Серед Звенигородських піль.

Ще не стомились карбувати

В коштовних ямбах вічний біль.
Максиму Рильському

58. Уривок «Коло хати мати-зозуля кує мені розлуку. Довго-довго, не один десяток років буде проводжати мене мати, дивлячись крізь сльози з молитвами на зорях вечірніх і ранішніх, щоб не взяла мене ні куля, ні шабля, ні наклеп лихий» узятий із твору «Зачарована Десна» Олександра Довженка.

59. В уривку «Усе пригнула по-своєму,.. усім роботу тяжку, усім лихо пекуче ізнайшла... Стоока наче вона була, все бачила, всюди, як та ящірка, по хутору звивалась, і бог їі знає, що їй таке було: тільки погляне, то наче за серце тебе рукою здавить» схарактеризована Інститутка («Інститутка»).

60. «Сліди битви сценариста з письменником» видно у творі «Україна в огні».

61. Мина Товченик і Купріян Хуторний є персонажами твору «Україна в огні».

62. Питання «Ви знаєте, як липа шелестить у місячні весняні ночі?..» поставлене в поезії Павла Тичини.

63. Рядки:
«Сто років мучених надій,
і сподівань, і вір, і крові
синів, що за любов тавровані,
то серць, як сто палахкотінь...»,
– належать Василеві Стусу

64. «Жив, любив і не набрався скверни», – пише про свій життєвий шлях Василь Стус.

65. Про «дiвчину з легенди» йдеться у творі «Маруся Чурай» Лiни Костенко.

66. Рядки «І собором дзвінким Україна написалась на стінах тюрми» є в творі «На колимськім морозі калина».

67. «Непереможним бажанням... усвідомити свою природу на ранній досвітній зорі коло самих її первісних джерел. І перші радощі, і вболівання, і чари перших захоплень дитячих» пояснює написання свого твору Олександр Довженко.

68. Мусієві Половцю («Подвійне коло») належать слова «Тому роду не буде переводу, в котрому браття милують згоду».

69. Автор поезії, де є рядки

Безгоміння, безлюддя довкола,

тільки сонце і простір, і сніг.

І котилося куль-покотьолом,

моє серце в ведмежий барліг...

Василь Стус.

70. Літературне об’єднання українських письменників у еміграції, що діяло після Другої світової війни МУР.

71. Батьківщину, як і рідну матір, не обирають – це провідна думка вірша «Лебеді материнства» Василя Симоненка.

72. «Ніколи не сміявся без любові до вас усіх, до сонця, до вітру, до зеленого листу! У моєму сміхові завжди бачив народ…», – сказав Остап Вишня.

73.

 

 

 

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Дума про Марусю Богуславку. Балада Бондарівна

Історичні пісні Ой Морозе Морозенку Чи не той то Хміль.. Дума про Марусю Богуславку Балада Бондарівна.. Повість минулих літ уривки про заснування Києва про помсту княгині Ольги про напад хозарів..

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Є. Маланюк

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Головні герої творів
Іван Котляревський «Наталка Полтавка» Соціально-побутова драма (малоросійська опера – авт.) Терпилиха (Горпина, Наталка)Возний Те

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги