Вихідні дані до задач

Варіант	Задача
N	n	m	k	P1	P2	P­1	P2	P3	P4	P	n	k
					0.75	0.85	0.6	0.4	0.95	0.98	0.1
					0.55	0.45	0.55	0.45	0.8	0.7	0.2
					0.6	0.7	0.65	0.35	0.96	0.9	0.25
					0.85	0.65	0.75	0.25	0.75	0.7	0.3
					0.65	0.95	0.56	0.44	0.85	0.8	0.2
					0.9	0.8	0.7	0.3	0.8	0.9	0.3
					0.7	0.75	0.52	0.48	0.85	0.7	0.5
					0.75	0.8	0.35	0.65	0.8	0.95	0.3
					0.85	0.95	0.33	0.67	0.55	0.6	0.1
					0.75	0.9	0.34	0.66	0.65	0.7	0.2
					0.45	0.65	0.51	0.49	0.85	0.75	0.4
					0.95	0.9	0.54	0.46	0.95	0.85	0.3
					0.6	0.5	0.47	0.53	0.92	0.83	0.25
					0.65	0.75	0.39	0.61	0.75	0.77	0.15
					0.75	0.95	0.38	0.62	0.94	0.8	0.1
					0.55	0.6	0.37	0.63	0.92	0.9	0.2
					0.65	0.7	0.47	0.53	0.82	0.8	0.3
					0.65	0.6	0.7	0.3	0.85	0.78	0.35
					0.85	0.8	0.71	0.29	0.59	0.65	0.4
					0.35	0.45	0.72	0.28	0.67	0.7	0.45
					0.55	0.65	0.73	0.27	0.55	0.7	0.25
					0.8	0.6	0.74	0.26	0.65	0.75	0.1
					0.7	0.55	0.75	0.25	0.75	0.9	0.15
					0.9	0.75	0.76	0.24	0.84	0.8	0.2
					0.8	0.65	0.77	0.23	0.9	0.95	0.4

 

Варіант	Задача
P	n	a	a	s	X1	X2	d	n		d

 

Розв’язування типових прикладів

Завдання 1.

Ящик з N однаковими виробами містить n бракованих. Випадково відібрані m виробів і відправлені в магазин. Знайти ймовірність того, що серед них рівно k бракованих.

 

Розв’язок.

Загальне число можливих елементарних випадків дорівнює числу способів, яки можна вибрати m виробів з N, тобто дорівнює C- числу комбінацій з N елементів по m.

Число випадків,що сприяють появі події: серед m виробів рівно k бракованих; причому k бракованих виробів можна вибрати з n бракованих виробів Сспособами; при цьому інші m – k виробів повинні бути не бракованими, котрі вибираються з загальної кількості N – n не бракованих виробів способами. Отже, число сприятливих випадків дорівнює С.

Шукана ймовірність дорівнює відношенню числа випадків, сприятливих появі події, до числа всіх елементарних випадків:

Р = .

Наприклад, при N = 100; n = 10; m = 5; k = 3 P =

Завдання 2.

Ймовірності влучення в ціль при стрілянині з двох гармат такі: Р₁ = 0.8; Р₂=0,9. З обох гармат зробили по одному залпу. Знайти ймовірності: а) двох улучень; б) жодного влучення; в) тільки одного влучення; г) хоча б одного влучення.

 

Розв’язок.

Позначимо події:

А - улучення з першої гармати ;

- невлучення з першої гармати;

В - улучення з другої гармати;

- невлучення з другої гармати.

Тоді = ; = = ; = ; = = .

а) Подія АВ позначає, що мало місце влучення з обох гармат. У свою чергу, події А и В незалежні, отже,

Р(АВ) = Р(А) × Р(В) = 0.8 × 0.9 = 0.72.

 

б) Подія позначає, що мав місце промах (невлучення) з обох

гармат. Тому що події і незалежні,

= = 0.2 × 0.1 = 0.02.

 

в) Подія + полягає в тому, що мало місце тільки одне влучення: чи влучення з першої гармати , а з другої промах, чи влучення з другої гармати , а з першої промах. Події і несумісні, тому

+ = + .

Події і , а також і незалежні, отже,

= = 0.8 × 0.1 = 0.08;

= = 0.2 × 0.9 = 0.18;

+ = 0.08 + 0.18 = 0.26.

 

г) Нехай Р – ймовірність того, що має місце хоча б одне влучення. Тоді, враховуючи незалежність подій і , знайдемо

Р = - = 1- 0.2 × 0.1 = 0.98.

 

 

Завдання 3.

Виріб перевіряється на стандартність одним із двох товарознавців. Ймовірність того, що виріб потрапить до першого товарознавця, дорівнює 0.55, а до другого – 0.45. Ймовірність того, що виріб буде визнано стандартним першим товарознавцем, дорівнює 0.9, а другим – 0.98.

Знайти ймовірність того, що: а) виріб, що надійшов на перевірку, буде визнано стандартним; б)виріб перевірив другий товарознавець, якщо воно було визнано стандартним

 

Розв’язок.

Позначимо події:

А – виріб при перевірці визнано стандартним;

В₁ – виріб перевірив перший товарознавець;

В₂ – виріб перевірив другий товарознавець.

 

Події В₁ і В₂ несумісні і утворюють повну групу.

а) Очевидно, що Р(А/В₁) = 0.9 – ймовірність того, що виріб визнаний стандартним першим товарознавцем, а Р(А/В₂) = 0.98 – ймовірність того, що виріб визнаний стандартним другим товарознавцем. Згідно з формулою повної ймовірності маємо:

 

Р(А) = Р(А/В₁) × Р(В₁) + Р(А/В₂ )× Р(В₂) = 0.9 × 0.55 + 0.98 × 0.495 + 0.441 = 0.936.

 

б) За умовою задачі необхідно знайти Р(В₂/А). Згідно з формулою Бейєса

= ,

 

маємо:

Р(В₂/А)=

 

Завдання 4.

Ймовірність того, що навмання узятий виріб нестандартний, дорівнює 0.1. Знайти ймовірність того, що серед узятих п'яти виробів виявиться: а) два нестандартних, б) не більш двох нестандартних.

Розв’язок.

За умовою n = 5; k = 2; p = 0.1; q = 1 – 0.1 = 0.9.

а) Скористаємося формулою Бернуллі

 

б) Подія А – не більш двох нестандартних виробів, є сума трьох несумісних подій: жодного нестандартного, одне стандартне і два нестандартних.

 

 

Завдання 5.

При виготовленні виробів брак складає 5%. Скласти закон розподілу числа бракованих виробів з 6-ти узятих навмання. Знайти М(Х), D(

 

Розв’язок.

Випадкова величина Х – число бракованих виробів – може приймати значення: 0, 1, 2, 3, 4, 5, 6. Відповідні ймовірності обчислимо за формулою Бернуллі

За умовою задачі n = 5; p = 0.05; q = 0.95.

Маємо:

;

;

;

;

;

;

.

 

Отриманий закон розподілу є біномним і має вид

х
р	0.7292	0.2300	0.0386	0.0021	0.0001

 

Легко перевірити, що

Математичне сподівання біномного розподілу дорівнює

M(X) = np, а дисперсія дорівнює D(Х) = npq. Отже, маємо:

 

М(Х) = 6 × 0.05 = 0.3;

D(Х) = 6 × 0.05 × 0.95 = 0.285.

 

Завдання 6.

Дано інтегральну функцію розподілу випадкової величини Х

Знайти щільність розподілу , М(Х), D(Х). Побудувати графіки F(x) і .

 

Розв’язок.

Графік інтегральної функції F(x)

 

 

 

 

Диференціальна функція (щільність розподілу):

Її графік

 

 

.

.

.

 

Завдання 7.

Вага окремого яблука даної партії є випадкова величина Х, розподілена за нормальним законом з математичним сподіванням а = =140г і середнім квадратичним відхиленням . Визначити ймовірність того, що вага обраного випадковим образом з даної партії яблука: а) знаходиться від 124г до 148г; б) відхиляється від середньої ваги а = 140г не більш, ніж на 8г.

 

Розв’язок.

Маємо:

а) Ймовірність того, що вага обраного яблука знаходиться в інтервалі (124; 148) знайдемо по формулі

отже,

 

Значення функції Ф(х) знаходимо по таблиці значень функції Лапласа, причому, з огляду на непарність функції Ф(-х) = -Ф(х).

 

б) Ймовірність того, що вага обраного яблука відхиляється від а не більш, ніж на d, знайдемо за формулою:

.

Маємо:

 

Завдання 8.

При проведенні контрольних іспитів 25 духових шаф були визначені оцінки математичного сподівання і середнього квадратичного відхилення їхнього терміну служби і виявилися рівними год. і год. Вважаючи, що термін служби кожної духової шафи є нормально розподіленою випадковою величиною, визначити надійний інтервал для оцінки невідомого математичного чекання а при довірливій ймовірності (надійності)

 

Розв’язок.

Якщо заздалегідь відома величина середнього квадратичного відхилення , то границі надійного інтервалу для оцінки математичного сподівання мають вид

де - середнє вибіркове;

- об’єм вибірки;

- відоме середнє квадратичне відхилення генеральної сукупності;

- величина, що визначається за таблицею значень функції Лапласа

зі співвідношення , де - заздалегідь обрана довірлива ймовірність.

Тому що , то По таблиці значень функції Лапласа знаходимо , тоді точність оцінки

Нижня границя надійного інтервалу 3000 – 7.84 = 2992.16; а верхня границя 3000 + 7.84 = 3007.84. Таким чином, значення невідомого параметра а, що узгоджуються з даними вибірки, задовольняють нерівності

2992,12 < а < 3007,84.

 

Варто розуміти, що довірлива ймовірність пов'язана тут не з величиною параметра а, а лише з границями інтервалу, що, очевидно, змінюються при зміні вибірки. Надійність указує на те, що якщо зроблене досить велике число вибірок, то 95% з них визначає такі надійні інтервали, які дійсно містять математичне сподівання і лише в 5% випадків воно може вийти за границі надійного інтервалу.

Завдання 9.

 

За даними вибіркового обстеження п’яти крамниць залежність затрат на маркетинг Х (тис. грн.) і обсягом реалізації Y (млн. грн.) має вигляд

 

1 3 4 5 7

55 85 100 145 115

Припускаючи, що між Х і Y має місце лінійний кореляційний зв’язок, визначити вибіркове рівняння лінійної регресії.

► Вихідні дані і проміжні розрахунки заносимо в таблицю

 

			-3		-45
			-1		-15

 

Отже, маємо

.

 

.

 

Отже, шукане рівняння регресії має вигляд

 

.

.

Розрахунки підтвердили, що між товарообігом і чисельністю робітників обмеженої групи крамниць спостерігається додатний лінійний кореляційний зв’язок, який відповідно таблиці Чеддока можна вважати високим . ◄