рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Статистика витрат.

Статистика витрат. - раздел Математика, Значення і основні завдання статистики. Сучасна організація статистики в Україні   Для Виробництва І Реалізації Продукції Будь-Якого Виду Потріб...

 

Для виробництва і реалізації продукції будь-якого виду потрібні затрати живої праці і різноманітні раніше вироблені живою працею предмети і засоби праці (минула і уречевлена праця). Обсяг витрат кожного з цих елементів на підприємствах обліковується в натуральному виразі (жива праця в робочому часі, речові витрати: насіння, корми, добрива, паливо та ін. – в тоннах, центнерах, штуках тощо) і в грошовому вимірюванні (величиною зносу засобів праці та ін.). У узагальнюючими показниками витрат на виробництво продукції у будь-якій галузі матеріального виробництва є суспільні витрати виробництва і собівартість продукції.

Розвиток процесу суспільного поділу праці, що має місце в с/г під впливом науково-технічного прогресу та зміцнення міжгалузевих зв’язків, веде до того, що ефективність трудових затрат у с/г виробництві все в більшому ступені залежить від сукупної праці робітників багатьох галузей народного господарства, що беруть пряму і опосередковану участь і виробництві с/г продукції. При цьому реальний ступінь їх участі буде правильно визначений у тому разі, якщо вивчити їх конкретний вклад не тільки на поточному етапі, а й на всіх попередніх стадіях виробництва с/г продукції.

Тому одним з важливих завдань статистики на сучасному етапі є розрахунки і аналіз повних суспільних витрат виробництва с/г продукції.

Будь-який продукт у кінцевому підсумку є результатом затрат живої і минулої (уречевленої раніше) праці. Тому при визначенні узагальнюючих показників ефективності витрат необхідно виходити з того, що загальним змістом усіх елементів витрат, включаючи матеріально-речові і послуги, є затрати суспільної праці. Сукупні затрати живої і уречевленої праці складають повні суспільні витрати виробництва. Вони можуть бути визначені в одиницях витраченої живої і минулої праці (конкретної або редуційованої) або в грошовому виразі, еквівалентному загальним затратам втіленої у продукті праці.

Повні суспільні витрати виробництва в даний час через ряд об’єктивних причин (складностей розрахунків, відсутності необхідної інформації та ін.) безпосередньо в трудовому виразі не обчислюються. У практиці підприємств і організацій витрати виробництва визначаються в розмірі собівартості продукції. Частина повних суспільних витрат виробництва, що включає затрати минулої праці і частину живої праці для себе, складає суть собівартості як економічної категорії. На підприємствах собівартість продукції визначається у грошовій формі – у вигляді витрат на заробітну плату, витрачених засобів виробництва і оплату послуг.

Величину собівартості одиниці конкретного виду продукції визначають шляхом ділення загальної суми витрат на кількість цієї продукції.

Собівартість продукції є найважливішим результативним показником роботи підприємства. Вона показує, що коштує підприємству виробництво одиниці продукції в грошовому виразі. У собівартості відбиваються рівень організації роботи підприємства, всі елементи виробничо-технологічного процесу. Рівень собівартості враховується при обґрунтуванні розміщення і спеціалізації с/г виробництва, встановленні цін на с/г продукцію і розв’язанні багатьох інших важливих питань с/г виробництва. Собівартість продукції, відбиваючи основну складову повних суспільних витрат виробництва, водночас є найважливішим інструментом контролю за ними. Зниження собівартості продукції є одним з важливих джерел збільшення нагромаджень, прибутку і рентабельності с/г виробництва. Тому розрахунок і аналіз показників собівартості має важливе аналітичне значення для всіх рівнів управління виробництвом.

У процесі розрахунку та аналізу слід розрізняти планову, фактичну, виробничу і повну (комерційну) собівартість продукції. Планова собівартість розраховується на основі нормативів, технологічних карт та інших вихідних даних при складанні бізнес-планів, а фактична (звітна) – на основі фактичних витрат на виробництво продукції (в річних звітах господарств). Виробнича собівартість продукції включає витрати, пов’язані тільки з виробництвом продукції, а повна (комерційна), крім того, і витрати на реалізацію продукції.

Обчислення витрат і собівартості одиниці продукції називається калькуляцією собівартості.

При вивченні складу і структури витрат виробництва і собівартості продукції витрати групують за елементами і статтями калькуляції.

Під елементами витрат розуміють однорідні за економічним змістом витрати. Елементами витрат виробництва і собівартості продукції є затрати живої праці і матеріально-речові витрати, які містять у собі минулу працю.

У плануванні та обліку виробничі витрати групуються у відповідності до їх економічного змісту за такими елементами:

1) матеріальні витрати (насіння, корми, добрива, паливо тощо);

2) витрати на оплату праці;

3) відрахування на соціальні заходи (державне обов’язкове соціальне, медичне і пенсійне страхування, відрахування до фонду заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і до фонду сприяння зайнятості населення);

4) амортизація основних фондів і нематеріальних активів;

5) інші витрати (плата за кредити, рентні платежі, витрати на рекламу та ін.).

Поелементний облік дає змогу групувати однакові за економічним змістом види виробничих витрат. Так, оплата праці включає витрати на оплату праці всіх працівників (зайнятих безпосередньо на виробництві с/г продукції, в допоміжних і обслуговуючих підприємствах, адміністративно-управлінського персоналу та ін.).

Статті витрат складаються з одного або кількох елементів. Наприклад, оплата праці є складовою частиною витрат по таких статтях: роботи та послуги, витрати на утримання основних засобів, витрати на управління та обслуговування виробництва тощо.

У плануванні та обліку виробничі витрати в рослинництві групуються за такими статтями:

1) витрати на оплату праці;

2) відрахування на соціальні заходи;

3) насіння та садівний матеріал;

4) добрива;

5) засоби захисту рослин;

6) роботи та послуги;

7) витрати на утримання основних засобів – усього, у тому числі:

а) пальне та мастильні матеріали;

б) амортизація основних засобів;

8) інші витрати;

9) непродуктивні витрати (в обліку);

10) витрати на управління та обслуговування виробництва.

У тваринництві виробничі витрати групуються практично за такими самими статтями. Відмінність від групування в рослинництві полягає в тому, що тут відсутні статті “насіння та садівний матеріал” і “добрива”, а введена стаття “корми”; замість статті “засоби захисту рослин” є стаття “засоби захисту тварин”.

Крім поелементного і постатейного поділу витрат застосовується групування витрат за характером участі у процесі виробництва, за способом віднесення на продукцію і за зв’язком з обсягом виробництва.

Залежно від характеру участі у процесі виробництва витрати поділяють на основні і накладні (витрати по управлінню та обслуговуванню виробництва).

Основними називають витрати, безпосередньо пов’язані з виконанням технологічних операцій по виробництву продукції (робіт, послуг), накладними – витрати, пов’язані з обслуговуванням та управлінням окремого підрозділу (бригади, цеху, ферми, орендного колективу, внутрішньогосподарського кооперативу та ін.), галузі або підприємства в цілому. Накладні витрати підрозділяють на бригадні (фермерські, цехові), загальновиробничі та загальногосподарські витрати. Величина цих витрат відображується в статті “витрати по управлінню та обслуговуванню виробництва”.

До бригадних (фермерських, цехових) витрат відносяться витрати на оплату праці з відрахуванням на соціальне страхування працівників апарату управління та іншого адміністративно-управлінського персоналу підрозділу, орендна плата, амортизаційні відрахування і витрати на утримання та поточний ремонт основних засобів загального призначення, витрати на заходи з охорони праці та техніки безпеки, знос малоцінних і швидкозношуваних предметів, витрати на перевезення працівників до місця безпосередньої роботи, на утримання польових станів і літніх таборів, інші витрати, пов’язані з управлінням та обслуговуванням виробництва окремих підрозділів.

Загальновиробничі витрати пов’язані з управлінням та обслуговуванням окремих галузей. Вони обліковуються окремо по рослинництву і тваринництву. До цих витрат відносять витрати на:

1) основну та додаткову заробітну плату з відрахуванням на соціальні заходи;

2) охорону праці та техніку безпеки;

3) знос малоцінних і швидкозношуваних предметів;

4) переїзди і переміщення;

5) утримання основних засобів загальновиробничого призначення;

6) утримання тимчасових споруд;

7) транспортне обслуговування робіт.

Дозагальногосподарських витрат відносять витрати, пов’язані з управлінням та організацією виробництва в цілому по підприємству. Сюди відносяться:

1) оплата праці апарату управління та господарському персоналу з відрахуванням на соціальні заходи;

2) утримання пожежної, воєнізованої та сторожової охорони;

3) представницькі витрати (організація прийомів, конференцій та ін.);

4) послуги сторонніх організацій, пов’язані з управлінням підприємством;

5) канцелярські витрати;

6) витрати на утримання основних засобів загальногосподарського призначення;

7) витрати на винахідництво і раціоналізацію;

8) витрати, пов’язані з підготовкою (навчанням) і перепідготовкою кадрів і з набором робочої сили;

9) витрати на службові відрядження і переміщення, транспортне обслуговування працівників;

10) поточні витрати на утримання і експлуатацію фондів природоохоронного призначення;

11) витрати на оплату послуг банків і фінансових установ;

12) податки, збори та інші обов’язкові платежі і витрати;

13) втрати;

14) нестачі.

За способом віднесення витрат на продукцію виробничі витрати діляться на прямі і непрямі.

Прямими називають витрати, які при калькуляції безпосередньо відносяться на виробництво даного виду продукції (робіт, послуг). Такими витратами є, наприклад, витрати на насіння, корми, заробітну плату виробничих робочих та ін.

Витрати, які відносяться до кількох видів продукції і які неможливо прямо віднести на певний продукт, називаються непрямими витратами. До непрямих витрат у с/г відносять накладні витрати, витрати на утримання та експлуатацію автомобілів, тракторів, с/г машин та ін. Ці витрати відносять на собівартість тієї чи іншої продукції шляхом відповідного розподілу. Так, витрати по автотранспорту розподіляються на продукцію пропорційно кількості виконаних тонно-кілометрів, живої тяглової сили – пропорційно кількості відпрацьованих коне-днів тощо. Загальнобригадні та загальновиробничі витрати розподіляються між об’єктами планування та обліку пропорційно загальній сумі витрат, за винятком вартості насіння і кормів. Загальногосподарські витрати розподіляються між різними галузями виробництва та об’єктами обліку пропорційно загальній сумі витрат без вартості насіння – в рослинництві, кормів – у тваринництві, а також сировини, матеріалів та напівфабрикатів – у підсобних промислових виробництвах.

За зв’язком з обсягом виробництва витрати поділяють на змінні й умовно постійні. До змінних відносять витрати, які змінюються залежно від обсягу виробництва (витрати на насіння, корми, заробітну плату виробничих робочих та ін.). До умовно постійних відносять витрати, загальна сума яких безпосередньо не залежить від обсягу продукції, що виробляється (освітлення, опалення тощо).

При проведенні економіко-статистичного аналізу даних про собівартість необхідно оцінити ступінь зміни рівня собівартості у динаміці і по території, порівняно з планом, вивчити ступінь впливу на неї окремих факторів і визначити на цій основі резерви зниження собівартості.

З цією метою широко застосовуються різноманітні статистичні методи аналізу масових даних: прості та комбінаційні групування, прийоми розкладання складених відносних показників на прості, розрахунок показників динаміки, індекси, дисперсійний і кореляційний аналіз та ін.

Оскільки собівартість безпосередньо залежить від загальної величини витрат і обсягу продукції, собівартість одиниці продукції має бути розглянута у зв’язку з витратами на 1 га земельної площі (у тваринництві – на 1 голову худоби) і продуктивністю 1 га ( 1 голови). Далі вивчаються причини зміни витрат на 1 га і 1 голову, а також продуктивності землі і тварин. При цьому слід мати на увазі, що продуктивність

1 га і 1голови худоби у значному ступені визначається рівнем витрат, водночас на величину витрат з розрахунку на 1 га або 1 голову худоби впливає продуктивність (наприклад, із зростанням урожайності збільшуються витрати на збирання).

Побудова групування за результативною ознакою (собівартістю) і багатофакторної кореляційно-регресійної моделі дає змогу простежити вплив на собівартість комплексу факторів і виділити найбільш істотні з них.

Динаміку собівартості продукції вивчають за допомогою індивідуальних і загальних індексів.

 

Самостійна робота № 13.

Тема 13. Статистика ефективності праці.

Час виконання – 2 год.

 

Мета заняття: вивчити статистику ефективності праці.

 

Питання для самоконтролю.

1. Поняття ефективності праці.

2. Продуктивність праці.

3. Трудові та вартісні показники продуктивності праці

4. Обчислення показників продуктивності праці.

 

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Значення і основні завдання статистики. Сучасна організація статистики в Україні

Рекомендована література...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Статистика витрат.

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Значення і основні завдання статистики.
При переході України до ринкових відносин значення обліку і статистики значно зростає. Велика роль статистики в управлінні народним господарством. Тільки через статистику органи управління

Сучасна організація статистики в Україні.
Вивченням економічного і соціального розвитку країни, окремих її регіонів, галузей, об'єднань, фірм, підприємств займаються спеціально створені з цією метою органи, які в сукупності називаються

Помилки статистичного спостереження і способи контролю зібраних даних.
Точність статистичного спостереження являється важливою і основною вимогою органів державної статистики. Однак, хоч як би старанно не було18 підготовлене статистичне спостереження

Типологічні групування.
Аналізуючи розвиток суспільних явищ і процесів в часі, потрібно виділити соціально-економічні типи, так як в зародженні, розвитку, боротьбі і відмиранні різних соціально-економічних типів заключаєт

Структурні групування.
Виділені в результаті типологічних групувань, окремі типи явищ вивчаються за їх складом. Групування дозволяє також охарактеризувати структуру і структурні зрушення досліджуваного явища. Так, за доп

Аналітичні групування.
Одним з основних завдань, яке розв’язується за допомогою статистичних групувань є дослідження взаємозв’язків варіаційних ознак в межах, як правило, однорідної сукупності. Аналітичними груп

Комплексне використання абсолютних і відносних величин в статистиці.
  Явища суспільного життя надзвичайно складні і багатогранні. Будь-який узагальнюючий показник спроможний відтворити лише одну грань предмета пізнання. Розмір соціально-економічних яв

Основні правила застосування середніх в статистиці.
  В статистичних дослідженнях вірну характеристику сукупності за варіаційною ознакою в кожному окремому випадку дає тільки правильно визначений вид середньої. В залежності від утворен

Види дисперсій і правило їх додавання.
Для більш детального вивчення варіації тієї чи іншої ознаки, статистика за допомогою правила додавання дисперсій виявляє і досліджує вплив окремих факторів і умов, які зумовили дану варіацію в ціло

Виявлення тенденцій розвитку явищ.
Виявлення основної тенденції (тренду) ряду, є одним з головних методів аналізу і узагальнення динамічних рядів. Зображена на графіку лінія тренду динамічного ряду покаже плавну зміну досліджуваного

Вимірювання сезонних коливань.
  Сезонними коливаннями називаються більш-менш стійкі внутрішньо річні коливання в рядах динаміки, обумовлені специфічними умовами виробництва чи споживання певного виду продукції.

Ндекси змінного, постійного складу і структурних зрушень.
У статистичному аналізі часто буває необхідним дослідити зміну у часі або просторі середнього значення якісного показника, наприклад, ціни, собівартості, урожайності, заробітної плати тощо. У цьому

Поняття, значення та завдання статистичного вивчення національного багатства.
  Людське суспільство, незалежно від його масштабів, може існувати лише в тому разі, якщо додержує певних економічних законів. Бажання окремих осіб, груп людей чи цілих країн нехтуват

Статистика вивчення ринку.
  Ринок — це система господарських зв’язків, що реалізуються через купівлю-продаж. Основною метою статистичного дослідження ринку є інформаційне забезпечення управлінн

Механічний рух населення та його статистичні показники. Перспективні розрахунки населення.
  Механічний рух – це переміщення людей через кордони регіона, яке пов’язано зі зміною їх місця проживання. Проте механічний рух або міграція має глибші наслідки, ніж просто скороченн

Фрагмент перспективних розрахунків чисельності хлопчиків України за даними останнього перепису
  Вік, років Табличний коефіцієнт дожиття, P x Чисельність хлопчиків за даними перепису S x , осіб

Перспективна чисельність населення регіону в цілому
  S i =

Статистика ефективності праці.
  Праця є визначальною складовою одержання корисного результату від будь-якої діяльності: чи то видобування природних багатств, чи створення нової продукції, чи надання послуг. Адже в

У натуральному виразі
  продукція А = = 0,33 шт./людино-год; продукція Б =

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги