Тема 3. Зведення та групування статистичних матеріалів

Зведення та групування є другим етапом статистичного дослідження. Якщо від статистичного спостереження залежать повнота і якість зібраної інформації, то від другого етапу залежить ефективність її використання для розв'язування завдань даного дослідження.

Статистичне зведення - це перевірка, систематизація, обробка та підрахунок первинного статистичного матеріалу для виявлення типових рис та закономірностей явищ та процесів, що вивчаються.

Складовими елементами зведення є:

1) статистичне групування;

2) розробка системи показників, які характеризують групи та підгрупи;

3) підрахунок групових та загальних підсумків;

4) викладення результатів підрахунків у статистичних таблицях.

Групуванням називається розподіл всієї сукупності досліджуваних суспільних явищ на групи за будь-якою істотною ознакою. За завданнями, які вони виконують, розрізняють такі види групувань:

1) типологічні (виконують завдання поділу сукупності на однорідні частини);

2) структурні (виконують завдання визначення структури сукупності);

3) аналітичні (виконують завдання виявлення взаємозв’язків та закономірностей між окремими ознаками суспільних явищ).

Особливої уваги заслуговують принципи і правила побудови гру­пувань (вибір групувальних ознак, формування числа груп, визначення інтервалів групування). Успіх групування в основному залежить від умілого вибору групувальної ознаки, яка головним чином визначається завданнями даного дослідження а групування можна проводити як за однією, так і за двома і більше ознаками, причому групувальні ознаки можуть бути якісними (номінальними) або кількісними. Інтервали в структурних і аналітичних групуваннях можуть бути рівні і нерівні, які, в свою чергу, бувають зростаючими і спадаючими. Важливо знати умо­ви застосування різних видів інтервалів групування.

Величину рівних інтервалів визначають за формулою:

де h - величина інтервалу; х _mах - максимальна величина ознаки; х _mіп - мінімальна величина ознаки;

m - кількість груп.

Орієнтовно кількість груп можна визначити за формулою, реко­мендованою американським статистиком Стержесом (Sturgess),

m = 1 + 3,322 lg n = 1+1,441 ln n,

де n - кількість одиниць сукупності.

Механічне використання наведеної формули для визначення кількості груп може дати незадовільні результати. Її доцільно застосо­вувати лише тоді, коли досліджувана сукупність досить велика і зміна ознаки, що вивчається, має порівняно рівномірний характер.

Крім того, необхідно мати уявлення провториннеікомбінаційне групування, які відіграють значну роль у соціально-економічних дослідженнях.

На основі зведення та групування формуються статистичні ряди. Статистичні ряди за змістом поділяють на ряди розподілу та ряди динаміки.

Рядами розподілу називають ряди, які характеризують розподіл одиниць сукупності по групах за якою-небудь варіюючою ознакою. Основні характеристики ряду розподілу – це варіанта, частота, частість, кумулятивна частота і частка.

Результати статистичного зведення та групування подаються у виглядістатистичних таблиць. Викладення цифрових характеристик соціально-економічних явищ у табличній формі створює найкращі умови для аналізу цих явищ.

Статистичні таблиці складаються і оформлюються згідно із вста­новленими правилами. Необхідно засвоїти основні елементи статистичної таблиці, особ­ливо добре з'ясувати, що такепідмет і присудок таблиці, в чому різниця між ними, бо інакше неможливо зрозуміти суть і особливості різних видів статистичних таблиць згідно з побудовою підмета і способу роз­робки присудка. Потрібно також знати всі вимоги, що пред'являються до побудови та оформлення статистичних таблиць.

Методологію групувань розглянемо на прикладі.