Середня величина є узагальнюючою мірою ознаки, що варіює, у статистичній сукупності. Показник у формі середньої характеризує рівень ознаки в розрахунку на одиницю сукупності. В середній взаємно компенсуються індивідуальні відмінності елементів та узагальнюються типові риси. Вона відображає характерний рівень ознаки, властивої всім елементам сукупності. Середня характеризуватиме типовий рівень лише за умови, що сукупність якісно однорідна. Крім того, типовий рівень ознаки проявляє себе лише у разі узагальнення масових фактів.
Середня дозволяє здійснювати порівняльний аналіз декількох сукупностей. Зокрема, можливо порівняння однотипних підприємств по рівню середньомісячного (середньорічного) обсягу виробництва, або аналіз динаміки середнього рівня обсягу виробництва одного підприємства за ряд періодів.
Не слід змішувати середні з відносними величинами інтенсивності. Середня завжди узагальнює кількісну варіацію ознаки, яка в тій чи іншій мірі властива всім без виключення елементам сукупності. Відносна величина інтенсивності має зовсім інший характер. Наприклад, з розрахунку на одну сім'ю за матеріалами спостережень за рік виготовлено 4,6 л плодово-ягідних вин. Це, природно, не означає, що кожна з обстежених сімей обов'язково виготовляла якусь кількість вина. В даному випадку виробництво вина як ознака не є властивим всім сім'ям. Це відносна величина інтенсивності.
У кожному конкретному випадку використовується певний вид середньої, зокрема: середня арифметична; середня гармонічна; середня геометрична; середня квадратична і т. д. Середня вимірюється в тих самих одиницях, що й ознака. Залежно від характеру первинної інформації середня будь-якого виду може бути простою чи зваженою.