Слово «статистика» (вiд лат. status — стан речей) означає кількісний облік масових, насамперед соціально-економічних, явищ і процесів. Статистикою називають також науку, яка об’єднує принципи та методи роботи з масовими числовими даними — кількісними характеристиками зазначених явищ і процесів.
Предметом статистики є величини і кількісні співвідношення між масовими суспільними явищами, закономірності їх формування, розвитку та взаємозв’язку, які розглядаються в безпосередньому зв'язку з їх якісним змістом.
У наведеному визначенні предмета статистики підкреслюються три принципові його особливості. По-перше, статистика вивчає кількісний бік суспільних явищ, по-друге, вона розглядає кількість у зв'язку з якістю явищ та процесів в конкретних умовах місця й часу, по-третє, вона вивчає не поодинокі, а масові явища,
Кількісний бік суспільних явищ — це насамперед їх розміри. Вивчаючи кількісні сторони явищ, статистика відображає їх в числах-показниках, тобто характеризує міру явищ, встановлює схожість й відмінність окремих рис, об'єднує елементи в групи.
Вивчення кількісних аспектів суспільних явищ нерозривно пов’язане з їх якісними характеристиками. Так, групуючи населення за віком, статистика виокремлює якісно відмінні сукупності: осіб дошкільного та шкільного віку, працездатного та пенсійного. Тобто, перш ніж виконувати розрахунки, потрібно визначити якісні властивості та межі кожної такої сукупності. Явища суспільного життя динамічні, вони безперервно змінюються й розвиваються, відповідно кількісну сторону статистика може вивчати тільки в конкретних умовах місця й часу.
Третя особливість предмета статистики зумовлюється масовістю суспільних явищ, їх повторюваністю у просторі або з плином часу.
Для масового явища характерна участь у ньому багатьох елементів, істотні властивості яких однакові або схожі між собою. Так, акціонерів певної фірми об’єднує спільна власність, менеджерів — управлінські функції, а робітників — відповідні виробничі завдання. Наявність будь-яких властивостей у окремого, поодинокого елемента — випадковість. Проте тільки-но численні елементи об’єднуються в одне ціле, сукупна дія випадковостей дає результат, практично незалежний від випадку.
Розглядаючи суспільні явища як масові й спираючись на облік усієї сукупності фактів, що їх стосуються, статистика мовою чисел характеризує ступінь розвитку таких явищ, напрям і швидкість їх змін, щільність взаємозв’язків і взаємозалежностей.
Статистика — багатогалузева наука. Вона складається з окремих самостійних розділів, які водночас тісно пов’язані між собою. Виокремлюють чотири складові цієї науки.
1. Теорія статистики розглядає категорії статистичної науки, а також спільні для будь-яких масових явищ методи й засоби аналізу.
2. Економічна статистика вивчає явища і процеси, що відбуваються в економіці, розробляє систему економічних показників та методи вивчення економіки країни чи регіону як єдиного цілого.
3. Галузеві статистики (промислова, фінансова, соціальної інфраструктури і т. ін.) розробляють зміст і методи обчислення показників, які відбивають особливості кожної окремої галузі.
4. Соціальна статистика вивчає соціальні умови та характер праці, рівень життя, прибутків, споживання матеріальних благ і послуг населенням.