Статистичними таблицями вважають тільки такі, які містять результати аналізу соціально-економічних явищ та процесів (на відміну від допоміжних розрахункових таблиць, таких як логарифмічні).
В статистичних таблицях розрізняють підмет та присудок. Підметом таблиці є така сукупність, ті об'єкти або їх частини, які характеризуються низкою кількісних показників. Показники, які характеризують сукупність, є її присудком.
Залежно від побудови підмета таблиці розділяють на три групи - прості, групові, комбінаційні.
В простих таблицях підмет містить перелік об'єктів, періодів, дат або інших ознак, які вивчаються. Наприклад, при вивченні кількості студентів в окремих країнах, підметом таблиці є перелік країн, а присудком - кількість студентів.
Групові таблиці відрізняються тим, що в підметі розміщуються групи елементів сукупності по одній ознаці. Найпростішим видом групових таблиць є ряди розподілу.
В підметі комбінаційних таблиць групи по одній ознаці розділяються на підгрупи по інших ознаках. Іноді в комбінаційних таблицях групи по одній ознаці розміщують в підметі, а по іншому - в присудку.
Розробка присудка таблиці буває простою та комбінованою. При простій розробці присудка показники, що характеризують підмет, розташовуються паралельно, при комбінованій - представляються в комбінації.
Розробка присудка не змінює вид таблиці, при цьому таблиця все також може бути простою, груповою або комбінаційною. Вид таблиці залежить тільки від представлення підмета.
Обов'язковими атрибутами таблиці є загальний та внутрішні заголовки. Загальний заголовок повинен коротко та чітко характеризувати її зміст. В бічних заголовках розкривається зміст підмета, у верхніх - зміст присудка. Сукупність горизонтальних рядків та вертикальних стовпців без представлення числових даних утворює макет таблиці.
При складанні таблиць необхідно дотримуватися наступних правил:
1. Таблиця по можливості повинна бути невеликою за розмірами.
2. Всі заголовки повинні формулюватися чітко, коротко, змістовно.
3. Якщо число показників присудка велике, їх необхідно пронумерувати. При цьому стовпці, в яких приведений перелік об'єктів або груп, позначають заголовними буквами алфавіту, а стовпці з показниками присудка - арабськими цифрами.
4. Якщо немає відомостей про величину явища, то у відповідній клітці записують "Не має відомостей" або проставляють багатокрапку; відсутність явища позначають тире (-).
5. Кількісні показники в межах одного стовпця повинні приводитися з однаковою точністю (наприклад, до десятих, сотих).
6. Таблиці повинні бути закритими, тобто з підсумковими результатами; виключенням є аналітичні таблиці, в яких розрахунок підсумків не обов'язковий.