Реферат Курсовая Конспект
Курс починається зі знайомого із шкільних курсів математики та фізики розділу векторна алгебра - раздел Математика, Поданий Конспект Лекцій Курсу "алгебра Та Геометрія" За Перший Семе...
|
Поданий конспект лекцій курсу "Алгебра та геометрія" за перший семестр навчального року, призначений для студентів всіх спеціальностей першого курсу факультету прикладної математики денної та заочної форми навчання.
За час існування спеціальності "Прикладна математика" у Дніпропетровському національному університеті створено добре збалансований курс "Алгебри та геометрії". Є декілька способів викладання цього курсу. Перший – послідовного викладання аналітичної геометрії, а потім алгебри. Другий шлях – паралельного викладання цих курсів. Третій спосіб – це ретельно продуманий шлях взаємного доповнення та проникнення. На факультеті прикладної математики надається перевага останньому.
Курс починається зі знайомого із шкільних курсів математики та фізики розділу "векторна алгебра". Потім поняття геометричного вектора шляхом формалізації узагальнюється у абстрактний векторний простір. Велика увага приділяється окремому випадку – арифметичному простору. Тим часом на практичних заняттях створюється апарат для розв'язування задач векторної алгебри (визначники другого та третього порядків). Це питання знаходить продовження на лекціях у розділі "Визначники n-го порядку". Таким чином студенти підготовлені до побудови загальної теорії лінійних рівнянь та алгебри матриць. Далі вивчаються комплексні числа, які необхідні для розгляду основної задачі першого етапу розвитку алгебри (задачі розв'язування алгебраїчних рівнянь n-го степеня). Цими питаннями закінчується перший семестр.
При викладанні курсу "Алгебри та геометрія" витримується один із дидактичних принципів: від простого до складного.
Зміст
1 Векторна алгебра. 6
1.1 Системи лінійних алгебраїчних рівнянь. Метод послідовного виключення невідомих (метод Гаусса). 6
1.2 Поняття вектора, лінійні операції над векторами. 9
1.3 Поняття лінійно залежних і лінійно незалежних систем векторів. 10
1.4 Геометрична інтерпретація поняття лінійної залежності. 12
1.5 Поняття базису простору і площини. 14
1.6 Афінна система координат. 14
1.7 Додатковий матеріал з векторної алгебри. 15
1.8 Поняття лінійного простору. 21
1.9 Найпростіші властивості векторного простору. 23
2 Теорія визначників n-го порядку. 23
2.1 Перестановки з n символів. 23
2.2 Підстановки n-го степеня. 25
2.3 Поняття і властивості визначника n-го порядку. 26
2.4 Мінори і алгебраїчні доповнення визначника. 31
2.5 Лема до теореми Лапласа. Теорема Лапласа. 31
2.6 Застосування теорії визначників до лінійних систем алгебраїчних рівнянь. Теорема Крамера та лема до неї 34
3 Векторний простір. 37
3.1 Подальше вивчення векторного простору. 37
3.2 Поняття рангу системи векторів. 39
3.3 Поняття рангу матриці. Теорема про ранг матриці. 42
4 Загальна теорія лінійно-алгебраїчних рівнянь. 46
4.1 Критерій сумісності лінійних алгебраїчних рівнянь. 46
4.2 Критерій визначеності і невизначеності системи. 47
4.3 Однорідна система рівнянь. Фундаментальна система розв'язків однорідної системи рівнянь. 49
4.4 Зв’язок між розв’язком неоднорідної і відповідної однорідної системи рівнянь. 53
5 Алгебра матриць. 55
5.1 Множиння матриць. 55
5.2 Матриці обернені до даних. Умови їх існування. 58
5.3 Операції додавання і множення на число. 60
5.4 Скалярні матриці. 64
5.5 Операції над прямокутними матрицями. 65
5.6 Псевдообернені матриці. 66
6 Комплесні числа. 68
6.1 Побудова множини комплексних чисел. 68
6.2 Полярна система координат. 72
6.3 Тригонометрична форма комплексного числа. Операції множення та ділення в тригонометричній формі. 73
6.4 Операції піднесення до степеня. 74
6.5 Операція здобуття кореня n-ого степеня з комплексного числа. 76
6.6 Корені n-ого степеня з одниці 77
6.7 Комплексно-спряжені числа. 78
6.8 Нерівність трикутника. 79
7 Література. 80
Теорему доведено.
Зауваження.При , означення 1 лінійної залежності втрачає сенс, тоді як за означенням 2 рівність при стає , тобто . Маємо, що система з одного вектора лінійно залежна тоді і тільки тоді, коли цей вектор нульовий.
Теорема.Якщо у системі векторів є лінійно залежна підсистема, то і вся система лінійно залежна.
Доведення.
Нехай задана система . Візьмемо її підсистему. Не зменшуючи загальності міркувань вважатимемо, що підсистема – лінійно залежна. Тоді : .
Запишемо рівність в такому виді:
Тоді такі, що .
Система лінійно залежна за означенням 2.
Теорему доведено.
Теорема 3.Необхідною і достатньою умовою лінійної залежності трьох векторів є їх компланарність.
Теорему доведено.
Теорема 4.Довільні чотири вектори геометричного простору лінійно залежні.
Доведення.
У афінній системі координат задані координати точки А, отже:
Отримали, що має координати .
Теорему доведено.
Прямокутна декартова система координат є окремим випадком афінної системи координат. При цьому базисні вектори взаємно перпендикулярні і мають одиничну довжину. Вони позначаються:
1.7 Додатковий матеріал з векторної алгебри
Для оволодіння рештою інформації з векторної алгебри пропонується написання реферату за наступною схемою.
Схема написання теоретичної частини
Доведення. (навести доведення)
З означення скалярного добутку і отриманої формули випливає:
1)
2)
Теорему доведено.
Означення 3.Два символи та складають інверсію, якщо , але в перестановці знаходиться раніше.
Означення 4.Перестановка називається парною, якщо загальна кількість інверсій в ній парна, і непарною в протилежному випадку.
Теорема 3. Кожна транспозиція змінює парність перестановки.
Теорему доведено.
Теорема 4. При n≥2 кількість парних перестановок дорівнює кількості непарних перестановок, тобто .
Доведення. Запишемо всі перестановок так, як це пропонує теорема 2 . Тоді за теоремою З у цьому списку буде чергування парних і непарних перестановок.
При n≥2 – парне число, тому список має парну кількість перестановок, половина з яких є парними, половина – непарними.
Подальше вивчення векторного простору.
У довільному векторному просторі означення лінійно залежних і лінійно незалежних систем векторів, а тому і максимально лінійно незалежних систем і базису, переносяться один до одного з геометричного простору. В цьому курсі розглядаються лінійні простори, базиси яких містять скінчену кількість векторів.
Теорема. Будь-який вектор лінійного(векторного) простору єдиним чином розкладається за базисом.
Теорему доведено.
Означення. Коефіцієнти розкладання вектора за базисом називаються його координатами у даному базисі.
Вправа. Довести, що:
1) координати вектора суми двох векторів дорівнюють сумі відповідних координат.
Координати добутку вектора на число можна отримати множенням його координат на це число.
Означення. Лінійний простір називається n-вимірним, якщо в ньому існує n лінійно незалежних векторів, а будь-яка система з n+1 вектора лінійно залежна.
З'ясуємо вимірність арифметичного простору.
Доведемо таку теорему.
Теорема.При система векторів
арифметичного простору лінійно залежна.
Алгебра матриць
Розглянемо спочатку квадратні матриці одного і того ж n- го порядку. Для матриць введено три операції :
1) множиння матриць;
2) додавання матриць;
3) множиння матриці на число.
Множиння матриць.
Означення.Добутком матриць А і В називається матриця С того ж самого порядку, що матриці А та В, елементи якої утворюються за таким законом:
елемент розташованний в і-тому рядку та к-му стовпцю матриці С дорівнює сумі добутків елементів і-того рядка матриці А на відповідні елементти к-того стовпця матриці В.
А= , В=
.
– Конец работы –
Используемые теги: курс, починається, знайомого, шкільних, курсів, математики, фізики, розділу, Векторна, Алгебра0.13
Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Курс починається зі знайомого із шкільних курсів математики та фізики розділу векторна алгебра
Если этот материал оказался полезным для Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:
Твитнуть |
Новости и инфо для студентов