Вік, років | Табличний коефіцієнт дожиття, P x | Чисельність хлопчиків за даними перепису S x , осіб | Перспективна чисельність хлопчиків на початок наступного року, осіб | |
перший рік, S x | другий рік, S x | |||
0 | 0,9956 | 370 680 | - | - |
1 | 0,9985 | 379 109 | 369 049 | - |
2 | 0,9991 | 397 772 | 378 540 | 368 495 |
Так, число хлопчиків, вік яких у перший рік після перепису досягне одного року, становило 369 049 осіб:
S 1 = 370 680 * 0,9956 = 369 049 ;
на другий рік після перепису з числа народжених у рік перепису дворічного віку досягнуть 368 495 осіб:
S 2 = 369 049 * 0,9985 = 368 495 .
Проте невизначеною залишається чисельність новонароджених для кожного прогнозованого періоду. Для її обчислення застосовують табличні (іноді фактичні) вікові коефіцієнти плідності жінок F x , а також дані останнього перепису населення про чисельність жінок дітородного віку S x у кожній х-віковій групі. Тоді чисельність усіх новонароджених у прогнозному році
N i = x S x .
На підставі загальної чисельності новонароджених можна визначити чисельність дівчаток та хлопчиків згідно з реальною статевою структурою новонароджених. Так, прогнозна чисельність новонароджених дівчаток
N F = N i ,
де – частка дівчаток серед усіх новонароджених. Тоді прогнозна чисельність новонароджених хлопчиків
N m = N і ( 1 – ) .
Отже, розглянутий метод застосовується за умов незмінності режиму відтворення протягом періоду прогнозування. Таке припущення можливе тільки для короткострокових прогнозів.
Середньо- та довгострокові перспективні розрахунки мають ураховувати, з одного боку, існуючу тенденцію зміни чисельності населення, а з іншого – вплив окремих факторів інтенсивності природного руху та міграції.
Перша задача розв’язується побудовою моделі тренду, а друга – регресійної трендової моделі.
У разі спрощених розрахунків застосовуються такі трендові моделі: лінійна, якщо чисельність населення змінюється за арифметичною прогресією; експонента, якщо чисельність населення змінюється за геометричною прогресією; параболічна, якщо чисельність населення змінюється з поступовим скороченням ланцюгових абсолютних приростів із переходом до їх від’ємних значень.
Саме така тенденція зміни чисельності останнім часом спостерігається в Україні.
Коли йдеться про перспективні розрахунки, слід брати до уваги також вплив міграційних процесів, особливо в регіонах з високою рухливістю населення. Перспективні розрахунки з урахуванням впливу міграції виконуються в двох напрямках: для кожної вікової групи населення та для населення регіону в цілому.