Статистика ефективності праці.

Практичні розрахунки та аналіз показників продуктивності праці потребують поглиблених знань і неодмінного врахування мети дослідження. Річ у тім, що ефект оцінюється по-різному виробником та споживачем продукції (для спрощення надалі, крім спеціально обумовлених випадків, аналіз продуктивності праці виконуватимемо за результатами виробничої діяльності, у ході якої створюється продукція).

Виробник завжди зацікавлений не лише виробити продукцію, а й отримати фінансовий ефект – прибуток, розмір якого залежить від двох факторів – цін та собівартості (витрат на одиницю виробленої продукції в грошових одиницях):

П = Р – С .

Зауважимо, що ціна продукції – це зовнішній відносно виробника чинник, який формується на певному сегменті ринку і – у разі функціонування цього сегменту як конкурентного ринку – від виробника не залежить. Що ж до собівартості продукції, то в ній певну частку становлять витрати на оплату праці тих, хто брав участь у створенні цієї продукції. Спинимося лише на врахуванні витрат, пов’язаних з оплатою праці робітників, які безпосередньо були задіяні у виробничому процесі. Урахування у складі собівартості непрямих затрат праці, тобто затрат праці тих, хто безпосередньої участі у створенні продукції не бере: інженерів, службовців, допоміжного персоналу, ремонтників, механіків та інших, мають розглядатися окремо.

Очевидно, що чим більше продукції буде створено робітниками за певний проміжок часу (тобто – чим вищою буде їхня продуктивність праці), тим на більшу кількість продукції будуть розподілені витрати на оплату їх праці і за однакових інших умов тим нижчою буде собівартість і вищим прибуток виробника:

W Витрати на оплату праці в розрахунку на одиницю продукції .

Цей вплив може бути точно виміряний завдяки наявності функціональної залежності між наведеними показниками.

Проілюструємо розрахунок на умовному прикладі.

У базовому періоді 10 робітників, чия денна зарплата становила 12 грн., виробляли за день роботи 60 одиниць продукції. Собівартість продукції при цьому становила 8 грн., а продавалася остання за ціною 10 грн.

У звітному періоді продуктивність праці робітників підвищилася вдвічі.

На скільки процентів за однакових інших умов зріс прибуток фірми-виробника?

У базовому періоді:

Затрати праці	Т о = 10 роб. * 1 день = 10 людино-днів
Продуктивність праці	W o = = 6 од. прод./людино-день
Витрати на оплату праці	10 роб. * 12 грн./роб. = 120 грн.
Витрати на оплату праці в розрахунку на одиницю продукції	= 2 грн./од. прод.
Частка витрат на оплату праці в собівартості продукції	= 0,25
Частка інших витрат у собівартості продукції	1,00 – 0,25 = 0,75
Прибуток у розрахунку на одиницю продукції	10 грн. – 8 грн. = 2 грн.

У звітному періоді:

продуктивність праці, що збільшилась удвічі ( i _w = 2 ), становить

W ₁ = 6 од. прод./людино-день * 2 = 12 од. прод./людино-день ;

обсяг продукції

Е ₁ = 12 од. прод./людино-день * 10 людино-днів = 120 од. прод.;

витрати на оплату праці при виробництві одиниці продукції

120 грн. : 120 од. прод. = 1 грн./од. прод.;

частка витрат на оплату праці при виробництві одиниці продукції в її

собівартості

1 грн. : 8 грн. = 0,125 .

Звідси частка витрат на оплату праці має зменшитися на:

0,25 – 0,125 = 0,125 чи 0,125 * 100 = 12,5 п. п.

І якщо, як зазначено в умові задачі, інші складові собівартості не змінилися, і як у базовому, так і у звітному періоді становлять 0,75 (або 75 %), то індекс собівартості буде такий:

і _с = = 0,875 .

Отже, собівартість у звітному періоді

С ₁ = С _о * і _с = 8 грн. * 0,875 = 7 грн.

Тоді: П ₁ = 10 грн. – 7 грн. = 3 грн., а і _п = =1,5 .

Тобто завдяки зростанню продуктивності праці вдвічі прибуток у розрахунку на одиницю продукції зріс в 1,5 раза, або на 50 %.

Для споживача наведені розрахунки становлять суто теоретичний інтерес: його цікавлять не собівартість і прибуток, а ціна, за якою він може придбати продукцію на ринку. Вплив зміни продуктивності праці на ціну при виробництві різних видів продукції різний. Так, на сталому ринку ціна продукції формується ринком і відмінності в продуктивності праці окремих виробників на неї не впливають. Інша річ – ринок передових технологій: нетрадиційна енергетика, комп’ютерні мережі, космічний зв’язок, проектування, інформатика тощо. Ось тут уже ціни диктує виробник, причому їх рівень базується на собівартості, а собівартість залежить від продуктивності праці. Отже, у цьому разі продуктивність праці буде оцінена з використанням вартісного показника продукції:

W = .

Залежно від мети дослідження такий запис формули потребує уточнення щодо того, вартість якої продукції записана в чисельнику. Наприклад, у разі порівняльного аналізу розвитку виробництва кількох фірм для розрахунків продуктивності праці найдоцільніше використовувати показник товарної продукції. В інших випадках можуть бути використані показники реалізованої, чистої, доданої та інших видів продукції.

Перевагою розрахунку продуктивності праці з використанням вартісного показника продукції є можливість з його допомогою оцінювати ефективність праці на підприємствах з багато профільною номенклатурою виробництва.

Узагальнюючи все щойно сказане про аналіз продуктивності праці, доходимо висновку: вона може вимірюватися за допомогою вартісного і натурального показників.

Також відомо, що з погляду необхідності врахування при плануванні й аналізі діяльності фірми використання окремих видів ресурсів обчислюють показники ресурсомісткості. Щодо затрат праці такий показник називається трудомісткістю й обчислюється як величина, обернена до натурального показника продуктивності праці:

t = .

Наявність вартісних і трудових показників продуктивності праці дає можливість широко залучати індексний метод для аналізу ефективності діяльності окремих підприємств, галузей, регіонів. Водночас результати індексного аналізу з використанням показників продуктивності праці у вартісному виразі мають суттєві відмінності від такого ж аналізу з використанням показника трудомісткості.

Щоб краще зрозуміти їх, знову звернемося до умовного прикладу. Фірма виробляє два види продукції – А і Б. У базовому періоді виробництво характеризувалося такими даними:

Тоді продуктивність праці буде становити: