Які помилки спостереження називають помилками реєстрації?

а) помилки, які виникають внаслідок перекручення дійсності;

б) помилки, які виникають внаслідок невипадкових причин;

в) помилки, які виникають внаслідок різних випадкових причин;

г) помилки, які виникають внаслідок неправильного встановлення фактів або неправильного їх запису.

 

Тема 3. "Класифікація узагальнюючих статистичних показників та специфічні способи їх виміру. Абсолютні, відносні та середні величини"

 

1.Теоретичні питання, які необхідно розглянути:

- Статистичні показники: Суть і види статистичних показників. Абсолютні величини. Відносні величини. Середні величини. Система статистичних показників

- Ряди розподілу. Аналіз варіацій та форми розподілу: Закономірність розподілу. Характеристика центра розподілу. Характеристика варіації. Показники варіації.Види та взаємозв'язок дисперсій. Харктеристика форми розподілу.

- Методи аналізу взаємозв'язків: Види взаємозв'язків. Регресійний аналіз. Оцінка щільності та перевірка істотності кореляційного зв'язку. Рангова кореляція. Оцінка узгодженості варіації атрибутивних ознак.

Література [1, 2, 7, 19, 23, 33]

 

Практичне завдання 1.На основі даних запропонованих викладачем визначити середню арифметичну просту, показники варіації. Зробити висновки.

Таблиця 1

Вихідні та розрахункові дані для визначення середньої арифметичної простої та показників варіації

Шифр підприємства	Посівна площа, га	Відхилення варіанти від середньої	Квадрати відхилень
х	()	‌‌‌‌││	()²
і т.д.
Всього

 

1. На основі вихідних даних визначається середня площа за формулою

Де х – площа посіву культури, га;

n – кількість підприємств.

2. Розмах варіації:

3. Середнє лінійне відхилення просте:

.

4. Дисперсія проста:

σ²

5. Середнє квадратичне відхилення:

σ=

6. Коефіцієнт варіації:

Практичне завдання 2.На основі додатку визначити:

1. Середню врожайність однієї із культур.

2. Дисперсію, середнє, лінійне, середнє квадратичне та коефіцієнт варіації врожайності.

Зробіть короткі висновки.

Таблиця 2

Вихідні та розрахункові дані для визначення середньої арифметичної зваженої та показників варіації

Шифр підприємства	Врожайність (варіанти), ц/га	Посівна площа (частота), га	Валовий збір, ц	Відхилення варіант від середньої	Добуток відхилення на частоту	Квадрати відхилень	Добуток квадрату відхилення на частоту
	х	ƒ	хƒ		ƒ		ƒ
і т.д.
Всього	х			х		х

 

1. На основі вихідних і розрахункових даних визначається середня врожайність сільськогосподарських культур за середньою арифметичною зваженою:

Де - середня величина;

х – варіанти(врожайність);

ƒ – частота (посівна площа).

 

2. Розмір варіації:

 

3. Середнє лінійне відхилення зважене:

4. Дисперсія зважена:

5. Середнє квадратичне відхилення зважене:

6. Коефіцієнт варіації

 

Практичне завдання 3.На основі таблиці 3 розрахуйте середню врожайність сільськогосподарських культур за формулою середньої гармонічної зваженої:

де W – валовий збір;

Х – врожайність.

Таблиця 3

Вихідні та розрахункові дані для визначення середньої гармонічної

Шифр підприємства	Урожайність, ц/га (х)	Валовий збір, ц (W)	Частота
і т.д.
Разом	х

 

Ключові терміни і поняття до завдань 1, 2, 3:

Варіація, варіаційний ряд розподілу, дисперсія, коефіцієнт варіації, медіана, мода, розмах варіації, середня величини , середня арифметична зважена, середня арифметична проста, середня гармонійна, середня хронологічна, ступеневі середні, частота, абсолютний показник, відносна величина.

 

Практичне завдання 4.На основі даних підприємств побудуйте кореляційне поле, рівняння зв’язку та розрахуйте коефіцієнт кореляції, детермінації при прямолінійній залежності між ознаками. Проаналізуйте одержані результати.

Методика виконання:

При прямолінійній залежності парний кореляційний зв’язок між ознаками визначають за рівнянням прямої:

,

де - теоретичні значення результативної ознаки;

y - результативна ознака (урожайність);

x -факторна ознака (розмір затрат на 1 га);

a -початок відліку або значення y при x який дорівнює нулю;

b - коефіцієнт регресії рівняння зв’язку, який показує, як змінюється результативна

ознака залежно від зміни на одиницю факторної ознаки.

Дане рівняння можна розв’язувати способом найменших квадратів. Розв’язок рівняння зводиться до визначення невідомих параметрів a та b . Для їх визначення необхідно розв’язати систему двох нормальних рівнянь способом підстановки:

де n- кількість спостережень.

Параметри a і b можна розв’язати,використовуючи формули:

, .

Обчислений коефіцієнт регресії показує, що при збільшені розміру затрат на 1 га на 1 грн урожайність культури збільшується на­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­________

Підставивши в рівняння знайдені параметри і фактичні значення факторної ознаки, дістанемо теоретичні рівні врожайності культури.

Якщо, то параметри рівняння визначенні правильно.