рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Операції над відношеннями

Операції над відношеннями - раздел Математика, Основи Дискретної математики   Нехай R1, R2 – Відношення...

 

Нехай R1, R2 – відношення, задані на множинах A1,…,An. Об’єднанням відношень R1 та R2 (позначається R1ÈR2) називається множина R1ÈR2={<a1,…,an>| <a1,…,anR1 або <a1,…,anR2}. Перетином відношень R1 та R2 (позначається R1ÇR2) називається множина R1ÇR2={<a1,…,an>| <a1,…,anR1, <a1,…,anR2}. Різницею відношень R1 та R2 (позначається R1R2) називається множина R1R2={<a1,…,an>| <a1,…,anR1, <a1,…,anR2}. Доповненням відношення R1 (позначається R1¢) називається множина R1¢=А1´…´AnR1, тобто R1¢={<a1,…,an>| <a1,…,anА1´…´An, <a1,…,anR1}. Вираз <a1,…,anR1¢ означає, що <a1,…,anR1 (при цьому, звичайно, <a1,…,anА1´…´An, але для скорочення запису це твердження опускають).

Нехай, наприклад, A1={1,2,3}, A2={a,b,c}, R1, R2 – відношення, задані на множинах А1 та А2, й R1={<1,a>,<1,b>,<2,b>,<3,c>}, R2={<1,b>, <3,c>,<3,a>}. Тоді:

R1ÈR2={<1,a>,<1,b>,<2,b>,<3,c>,<3,a>},

R1ÇR2={<1,b>,<3,c>},

R1R2={<1,a>,<2,b>},

R1¢={<1,c>,<2,a>,<2,c>,<3,a>,<3,b>}.

Розглянемо дві операції, визначені для відношень, заданих на двох множинах. Нехай відношення R задано на множинах А та В. Відношенням, оберненим до R (позначається R-1), називається відношення, задане на множинах В та А, виду R-1={<x,y>| <y,xR}.

Нехай, наприклад, А={а,с,е}, В={1,3,5}, RÍА´В й R={<a,1>, <a,3>,<c,3>,<c,5>,<e,5>}. Тоді R-1={<1,a>,<3,a>,<3,c>,<5,c>,<5,e>}. Відношен-ням, оберненим до відношення Í, заданого на булеані деякої множини А, є відношення, задане на булеані множини А, виду {<S,T>| <T,S>ÎÍ}, тобто множина упорядкованих пар <S,T> підмножин множини А таких, що ТÍS, або SÊТ. Отже, відношенням, оберненим до Í, є відношення Ê.

Нехай R1 – відношення, задане на множинах А та В, а R2 – відношення, задане на множинах В та С. Добутком (або композицією) відношень R1 та R1 (позначається R1*R2 або R1R2) називається відношення, задане на множинах А та С, виду R1*R2={<x,y>| для деякого z з B <x,zR1, <z,yR2}. Іншими словами, добуток відношень R1 та R2 складається з таких упорядкованих пар <x,y>, які «побудовані» з пар виду <x,z> та <z,y>, що належaть відповідно відношенням R1 та R2.

Наприклад, нехай А={a,b,c,d}, B={1,2,3}, C={2,4,6}, R1ÍA´B, R2ÍB´C, R1={<a,3>,<a,2>,<b,1>,<c,2>}, R2={<2,2>,<3,6>}. Тоді добуток R1 та R2 – це відношення, задане на множинах А та С, виду R1*R2={<a,6>,<a,2>,<c,2>}. Розглянемо тепер відношення R3={<a,1>, <b,1>,<d,1>}, задане на множинах А та В, й обчислимо R3*R2. Оскільки відношення R3 та R2 не містять пар виду <x,z> та <z,y>, тобто таких пар, що другий компонент першої пари (тієї, що належить відношенню R3) збігається з першим компонентом другої пари (тієї, що належить відношенню R2), пар виду <x,y> утворити не можна, отже, R3*R2=Æ.

Теорема 5. Нехай R, R1, R2, R3 – бінарні відношення на множині А. Тоді:

1) (R-1)-1=R, 2) (R1ÈR2)-1=R1-1ÈR2-1,

3) (R1ÇR2)-1=R1-1ÇR2-1, 4) (R-1)¢=(R¢)-1,

5) (R1R2)-1=R1-1R2-1, 6) RÈR=RÇR=R,

7) R1*(R2ÈR3)=(R1*R2)È(R1*R3), 8) (R1ÈR2)*R3=(R1*R3)È(R2*R3).

9) (R1*R2)*R3=R1*(R2*R3), 10) (R1*R2)-1=R2-1*R1-1.

Доведемо рівність 4. Використовуючи означення доповнення відно-шення та означення відношення, оберненого до даного, маємо: <x,y>Î(R-1)¢ Þ <x,yR-1 Þ <y,xR Þ <y,xR¢ Þ <x,y>Î(R¢)-1. Отже, (R-1)¢Í(R¢)-1. Покажемо, що (R¢)-1Í(R-1)¢. <x,y>Î(R¢)-1 Þ <y,xR¢ Þ <y,xR Þ <x,yR-1 Þ <x,y>Î(R-1)¢. Отже, показали, що (R-1)¢=(R¢)-1.

Доведемо останню рівність. Використовуючи означення відношення, оберненого до даного, та означення добутку відношень, маємо: <x,y>Î(R1*R2)-1 Þ <y,x>Î(R1*R2) Þ існує такий елемент z з множини A, що <y,zR1 тa <z,xR2 Þ <x,z>ÎR2-1, <z,yR1-1 Þ <x,yR2-1*R1-1. Отже, (R1*R2)-1 Í R2-1*R1-1. Покажемо, що R2-1*R1-1 Í (R1*R2)-1. <x,yR2-1*R1-1 Þ існує такий елемент z з множини A, що <x,zR2-1 та <z,yR1-1 Þ <z,xR2, <y,zR1 Þ <y,xR1*R2 Þ <x,y>Î(R1*R2)-1. Таким чином, доведено, що R2-1*R1-1 Í (R1*R2)-1, отже, рівність 10 доведено.

 

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Основи Дискретної математики

Київський національний університет технологій та дизайну... М К МОРОХОВЕЦЬ...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Операції над відношеннями

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

КИЇВ КНУТД 2005
  УДК 51.681.3517   Конспект лекцій з курсу “Основи дискретної математики” для студентів спеціальності “Комп’ютерні науки” 6.0402 / Автор М.К.Мороховец

Лекція 1. Поняття множини. Операції над множинами
    Теорія множин як математична дисципліна створена німецьким мате-матиком Г.Кантором. Згідно з його визначенням, множиною є довільне зі-брання певних об’єктів н

Способи подання множин
  Множина може бути задана явно або неявно. Якщо об’єктів, що склада-ють множину, небагато, множина задається явно шляхом перерахування цих об’єктів (а точніше, їх імен). На письмі мн

Включення та рівність множин
Нехай А та В – множини. Будемо говорити, що А включається у В, або А є підмножиною В (й позначати АÍВ), якщо кожен елемент множини

Операції над множинами
  Об’єднанням множин А та В (позначається АÈВ) називається множина усіх об’єктів, що є елементами множини А або В, тобто А

Властивості операцій над множинами
Теорема 1. Для будь-яких підмножин А, В, С універсальної множини U наведені нижче рівності є тотожностями (вираз А' слід розуміти як UА

Булеан множини
  Кожна непорожня множина Х має принаймні дві різні підмножини: Æ та Х. Крім того, кожен елемент множини Х визначає деяку підмножину множини Х: якщо

Задачі та вправи
  І. Описати словами множини: 1) {x| x=2y+1, yÎN}, 2) {x| x=2y-1, yÎN},

Декартів добуток множин
  Упорядкованою парою об’єктів х та y (позначається <x,y>) будемо називати сукупність двох об’єктів (не обов’язково різних), які розташовані у

Поняття відношення
  Термін «відношення» застосовується у математиці для позначення певного зв’язку між об’єктами. Відношенням R, заданим на множинах А та В, називається довільна підмножина декар

Види бінарних відношень
  Бінарне відношення R на множині А називається симетричним, якщо <x,y>ÎR Þ <y,x>ÎR. Пару

Відношення еквівалентності
  Рефлексивне, симетричне та транзитивне відношення на множині А називається відношенням еквівалентності на А. Прикладом відношення еквівалентності на мн

Фактор-множина
  Нехай R – відношення еквівалентності на А. Тоді, як відомо, існує розбиття множини А, яке визначається відношенням R. Позначимо це розбиття через А

Замикання відношень
  Рефлексивним замиканням бінарного відношення R, заданого на множині А (позначається Rr), називається відношення Rr=i

Задачі та вправи
  І. Чи існують на множині {1,2,3,4} такі два різні відношення R та S, що: 1) Rr=Sr; 2) Rs=Ss; 3)

Відношення часткового порядку
  Бінарне відношення R, задане на множині А, називається відношенням часткового порядку (частковим порядком на А), якщо R рефлексивне, антиси

Відношення лінійного та повного порядку
  Відношенням лінійного порядку (лінійним порядком) на множині А називається такий частковий порядок на множині А, відносно якого порівнюються будь-які еле

Задачі та вправи
  І. Які з відношень завдань XXVIІ-XXІX до попереднього розділу є відношен-нями: 1) часткового порядку, 2) строгого порядку, 3) передпорядку, 4) лінійного порядку, 5) повного порядку.

Поняття відображення
  Відношення R, задане на множинах А та В, називається функціональним, якщо для кожного елемента xÎА існує не більше одного елемента

Види відображень
  Відображення F множини А у множину В називається відображенням А на В (або сюр’єктивним відображенням, або сюр’єкцією), як

Задачі та вправи
  І. Визначити, які з відображень є: а) частковими, б) сюр’єктивними, в) ін’єктивними, г) взаємно однозначними. А={a,b,c,d}, B={b

Рівнопотужні множини
  Множини А та В називаються рівнопотужними (еквівалентними), якщо існує взаємно однозначне відображення А на В. Наприклад, множини

Потужність множини
  Визначимо відношення ~ на множині усіх множин U: A~В Û А та В рівнопотужні. Дане відношення рефлексивне (А~А), симетричне (якщ

Трансфінітна індукція
  Твердження, що стосуються елементів деякої повністю упорядкованої множини, можна доводити, використовуючи метод трансфінітної індукції, який є узагальненням методу математичної інду

Задачі та вправи
  І. Навести приклад множини Y, еквівалентної множині X={1,2,3,4,5}. Скільки взаємно однозначних відображень існує між Х та Y? ІІ. Чи рівнопотужні

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ТА РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
    1. Биркгоф Г., Барти Т. Современная прикладная алгебра. – М.: Мир, 1976. – 400 с. 2. Глушков В.М., Цейтлин Г.Е., Ющенко Е.Л. Алгебра, языки, программировани

СИМВОЛИ ТА ПОЗНАЧЕННЯ
    N – множина усіх невід’ємних цілих чисел N+ – множина усіх додатних цілих чисел Z – м

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги