рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Задачі та вправи

Задачі та вправи - раздел Математика, Основи Дискретної математики   І. Визначити, Які З Відображень Є: А) Частковими, Б) Сюр’Єкти...

 

І. Визначити, які з відображень є: а) частковими, б) сюр’єктивними,

в) ін’єктивними, г) взаємно однозначними. А={a,b,c,d}, B={b,c,d,f}.

1) F:A®B, F={<a,b>,<c,f>,<d,d>};

2) F:B®A, F={<c,b>,<f,a>,<d,a>,<b,c>};

3) F:B®A, F={<c,c>,<f,d>,<d,b>,<b,a>};

4) F:A2®B, F={<<a,a>,d>,<<a,b>,c>,<<c,c>,f>,<<c,b>,b>,<<c,d>,f>, <<d,d>,d>, <<d,a>,b>,<<b,a>,c>,<<d,c>,b>,<<c,a>,d>};

5) F:A®B2, F={<a,<b,c>>,<b,<c,d>>,<c,<d,d>>,<d,<c,d>>}.

II. Нехай А={a,b,c,d}, B={1,2,3}. Побудувати:

1) 2-арну функцію з А у В, 2) 3-арну функцію з В у А,

3) тернарну операцію на В, 4) бінарний предикат на А,

5) матрицю розмірності 3´4 над А, 6) матрицю порядку 5 над В.

ІІІ. Побудувати:

1) функцію з N у Z, 2) 4-арну функцію з Q у R,

3) тернарну операцію на Z, 4) унарну операцію на Q,

5) бінарний предикат на R, 6) унарний предикат на N.

IV. Визначити, за яких умов:

1) n-арна функція з А у В є n-арною операцією на А,

2) n-арна функція з А у В є n-арним предикатом на А,

3) n-арна операція на А є n-арним предикатом на А,

4) бінарна операція на А є матрицею над А,

5) матриця порядку n над А є n-арною операцією на А,

6) матриця порядку n над А є n-арним предикатом на А.

V. Нехай f,g – функції. За яких умов:

1) f-1 є функцією, 2) f*g є взаємно однозначною функцією.

VI. Нехай існує взаємно однозначна відповідність між множинами А та В й між множинами С та D. Показати, що існує взаємно однозначна відповідність між множинами:

1) А´C та B´D, 2)АC та BD, 3) АÈC та BÈD, якщо АÇC=Æ й BÇD=Æ.

VII. Нехай A, B, C – множини. Побудувати взаємно однозначну відповідність між множинами:

1) A´B та B´A, 2) A´(B´C) та (A´BC,

3) (A´B)C та AC´BC, 4) (AB)C та AB´C,

5) ABÈC та AB´AC, якщо BÇC=Æ.

VIII. Довести, що для того, щоб відношення R, задане на множинах А та В, було взаємно однозначною відповідністю між А та В, необхідно й достатньо, щоб R*R-1=iА й R-1*R=iВ.

ІХ. Нехай F – взаємно однозначне відображення множини А на множину В, G – взаємно однозначне відображення множини В на множину С. Довести, що H=F*G є взаємно однозначне відображення А на С.

X. Побудувати приклади відображень та часткових відображень:

1) {a,b,c,d} у {g,h}, 2) {1,2,3} у {x,y,z,v,w}, 3) {1,2,3} у N,

4) N у Q, 5) Q у N, 6) Q у R,

7) R у N, 8) R у Q, 9) N´N у R,

10) A={a,b,c} у P(A).

XІ. На множинах A={1,2,3,4,5} та B={a,b,c} задані відношення. Які з них є: а) функціональними, б) відображеннями А у В?

R1={<1,c>,<1,b>,<3,a>,<3,c>,<2,b>}, R2={<2,b>,<3,c>,<1,b>},

R3={<4,a>,<3,a>,<1,c>,<5,c>,<2,a>}, R4={<1,a>,<3,a>,<4,a>},

R5={<2,a>,<5,b>,<4,c>,<1,a>,<2,b>}, R6={<2,a>,<2,b>,<2,c>},

R7={<3,b>,<4,a>,<5,c>,<4,b>}, R8={<1,c>,<5,a>,<2,b},

R9=R5R8, R10={<2,a>}.

Скільки відношень існує на множинах: а) А та В? б) В та А?

Скільки існує відображень: а) А у В? б) В у А?

XII. Знайти область значень та область визначення відношення R.

1) RÍN2, R={<x,y>| x ділить y};

2) RÍN2, R={<x,y>| y ділить x};

3) RÍR2, R={<x,y>| x-y=5};

4) RÍR2, R={<x,y>| x+y£0};

5) RÍQ2, R={<x,y>| x>0, x´y<3};

6) RÍR2, R={<x,y>| x+y£0};

7) RÍR2, R={<x,y>| 2x³3y};

8) RÍ[0,p]2, R={<x,y>| y³cosx}.

XIIІ. Довести, що:

1) B¹Æ Þ D(А´В)=А, 2) А¹Æ Þ R(А´В)=В,

3) В¹Æ Þ ВА¹Æ, 4) ВАÍВ(А´В).

XIV. Довести твердження 2-10 теoреми 11.

XV. Нехай AÍD(F), BÍR(F) для деякого відображення F. Довести, що:

1) AÍF-1(F(A)), 2) F(F-1(B))=B, 3) F(AB=F(AÇF-1(B)),

4) F(AB=Æ Û AÇF-1(B)=Æ, 5) F(AB Û AÍF-1(B).

XVI. Нехай f: A®B, g: B®C – відображення, xÎA. Визначити (f*g)(x).

XVII. Довести, що для будь-якого бінарного відношення R:

1) D(R)=Æ Û R=Æ Û R(R)=Æ, 2) D(R-1)=R(R), 3) R(R-1)=D(R).

XVIIІ. Нехай F, G – (часткові) відображення A у B. Довести, що F=G Û D(F)=D(G), R(F)=R(G), для кожного елемента x з області визначення F та G F(x)=G(x).

ХІХ. Нехай задано відображення f: A*A®A таке, що для будь-яких елементів x,y,z множини A f(x,y)=f(y,x), f(x,f(y,z))=f(f(x,y),z), f(x,x)=x. Визначимо xRy Û f(x,y)=x. Довести, що R – частковий порядок на А.

ХХ. Нехай R – бінарне відношення на n-елементній множині А. Сформулювати правила перетворення матриці відношення R на матрицю відношення: 1) Rr; 2) Rs.

ХХІ. Нехай R – перетворення множини А. Чи будуть перетвореннями множини А відношення Rr, Rs, Rt?

XХІI. Для заданого відображення множини А={a,b,c,d} у множину В={1,2,3,4,5} побудувати канонічний розклад.

1) F={<a,1>,<b,2>,<c,2>,<d,1>}, 2) F={<a,2>,<b,2>,<c,2>,<d,2>},

3) F={<a,3>,<b,5>,<c,4>,<d,1>}, 4) F={<a,1>,<b,2>,<c,3>,<d,4>},

5) F={<a,1>,<b,1>,<c,2>,<d,3>}, 6) F={<a,3>,<b,5>,<c,5>,<d,5>}.

 

 

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Основи Дискретної математики

Київський національний університет технологій та дизайну... М К МОРОХОВЕЦЬ...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Задачі та вправи

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

КИЇВ КНУТД 2005
  УДК 51.681.3517   Конспект лекцій з курсу “Основи дискретної математики” для студентів спеціальності “Комп’ютерні науки” 6.0402 / Автор М.К.Мороховец

Лекція 1. Поняття множини. Операції над множинами
    Теорія множин як математична дисципліна створена німецьким мате-матиком Г.Кантором. Згідно з його визначенням, множиною є довільне зі-брання певних об’єктів н

Способи подання множин
  Множина може бути задана явно або неявно. Якщо об’єктів, що склада-ють множину, небагато, множина задається явно шляхом перерахування цих об’єктів (а точніше, їх імен). На письмі мн

Включення та рівність множин
Нехай А та В – множини. Будемо говорити, що А включається у В, або А є підмножиною В (й позначати АÍВ), якщо кожен елемент множини

Операції над множинами
  Об’єднанням множин А та В (позначається АÈВ) називається множина усіх об’єктів, що є елементами множини А або В, тобто А

Властивості операцій над множинами
Теорема 1. Для будь-яких підмножин А, В, С універсальної множини U наведені нижче рівності є тотожностями (вираз А' слід розуміти як UА

Булеан множини
  Кожна непорожня множина Х має принаймні дві різні підмножини: Æ та Х. Крім того, кожен елемент множини Х визначає деяку підмножину множини Х: якщо

Задачі та вправи
  І. Описати словами множини: 1) {x| x=2y+1, yÎN}, 2) {x| x=2y-1, yÎN},

Декартів добуток множин
  Упорядкованою парою об’єктів х та y (позначається <x,y>) будемо називати сукупність двох об’єктів (не обов’язково різних), які розташовані у

Поняття відношення
  Термін «відношення» застосовується у математиці для позначення певного зв’язку між об’єктами. Відношенням R, заданим на множинах А та В, називається довільна підмножина декар

Операції над відношеннями
  Нехай R1, R2 – відношення, задані на множинах A1,…,An. Об’єднанням відношень R1 та R2

Види бінарних відношень
  Бінарне відношення R на множині А називається симетричним, якщо <x,y>ÎR Þ <y,x>ÎR. Пару

Відношення еквівалентності
  Рефлексивне, симетричне та транзитивне відношення на множині А називається відношенням еквівалентності на А. Прикладом відношення еквівалентності на мн

Фактор-множина
  Нехай R – відношення еквівалентності на А. Тоді, як відомо, існує розбиття множини А, яке визначається відношенням R. Позначимо це розбиття через А

Замикання відношень
  Рефлексивним замиканням бінарного відношення R, заданого на множині А (позначається Rr), називається відношення Rr=i

Задачі та вправи
  І. Чи існують на множині {1,2,3,4} такі два різні відношення R та S, що: 1) Rr=Sr; 2) Rs=Ss; 3)

Відношення часткового порядку
  Бінарне відношення R, задане на множині А, називається відношенням часткового порядку (частковим порядком на А), якщо R рефлексивне, антиси

Відношення лінійного та повного порядку
  Відношенням лінійного порядку (лінійним порядком) на множині А називається такий частковий порядок на множині А, відносно якого порівнюються будь-які еле

Задачі та вправи
  І. Які з відношень завдань XXVIІ-XXІX до попереднього розділу є відношен-нями: 1) часткового порядку, 2) строгого порядку, 3) передпорядку, 4) лінійного порядку, 5) повного порядку.

Поняття відображення
  Відношення R, задане на множинах А та В, називається функціональним, якщо для кожного елемента xÎА існує не більше одного елемента

Види відображень
  Відображення F множини А у множину В називається відображенням А на В (або сюр’єктивним відображенням, або сюр’єкцією), як

Рівнопотужні множини
  Множини А та В називаються рівнопотужними (еквівалентними), якщо існує взаємно однозначне відображення А на В. Наприклад, множини

Потужність множини
  Визначимо відношення ~ на множині усіх множин U: A~В Û А та В рівнопотужні. Дане відношення рефлексивне (А~А), симетричне (якщ

Трансфінітна індукція
  Твердження, що стосуються елементів деякої повністю упорядкованої множини, можна доводити, використовуючи метод трансфінітної індукції, який є узагальненням методу математичної інду

Задачі та вправи
  І. Навести приклад множини Y, еквівалентної множині X={1,2,3,4,5}. Скільки взаємно однозначних відображень існує між Х та Y? ІІ. Чи рівнопотужні

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ТА РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
    1. Биркгоф Г., Барти Т. Современная прикладная алгебра. – М.: Мир, 1976. – 400 с. 2. Глушков В.М., Цейтлин Г.Е., Ющенко Е.Л. Алгебра, языки, программировани

СИМВОЛИ ТА ПОЗНАЧЕННЯ
    N – множина усіх невід’ємних цілих чисел N+ – множина усіх додатних цілих чисел Z – м

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги