Вступ
Однією з перших дисциплін , які формують загальноінженерну освіту студентів є інженерна графіка, ціль якої – вивчення та розробка теорії та практики виконання креслеників, схем та іншої конструкторської документації.
Умовами успішного опанування технічних знань є уміння читати кресленики і знання правил виконання та оформлення креслеників. Кресленик є одним із головних носіїв технічної інформації, без якої не обходиться жодне виробництво. Широке застосування комп’ютерної техніки полегшує і прискорює виконання креслеників. Проте інженер, який володіє комп’ютером не зможе створити кресленик без основних понять про геометричні побудови і оформлення кресленика. Ці методичні рекомендації призначено для самостійного освоєння студентом основних принципів і методів створення графічної технічної документації. У них описано основні графічні об’єкти. Детально розглянуто правила оформлення кресленика відповідно до міжнародних стандартів. Велику увагу приділено методам побудови графічних елементів конструкторської документації.
Зміст завдання.
Завдання виконується на креслярському папері формату A3 олівцем. Варіанти індивідуальних завдань наведено на рис. 4.1 і в табл. 4.1 і табл. 4.2. Номер варіанту відповідає порядковому номеру прізвища студента за списком у журналі.
Студент має накреслити контур деталі відповідно до варіанту прокладки на рис. 4.1. При виконанні контуру треба знати способи побудови спряжень і ділення кола на рівні частини. Потім студент має побудувати деталь з ухилом (швелер або двотаврова балка) у відповідності з варіантом завдання на рис. 4.1 і деталь обертання з конусністю (цапфа) у відповідності з варіантом завдання на рис. 4.2.
Порядок виконання завдання
1. Для початку роботи необхідно ознайомиться із завданням, вибрати з таблиці індивідуальних завдань дані відповідно до варіанту, а також визначити габаритні розміри деталей за варіантом.
2. Виконайте рамку кресленика. Нанесіть тонкими лініями контур рамки основного напису і кутового штампу.
3. Масштаб рисунку деталей вибирають таким чином, щоб площа їх зображень була приблизно однакова і вони легко розміщувалися у робочому полі кресленика. Після цього на кресленик наносять тонкими лініями прямокутники з габаритними розмірами деталей. Прямокутники розташовують таким чином, щоб відстаней між ними і краями рамки було достатньо для нанесення розмірів.
Виконання компоновки зображень можна полегшити застосуванням прямокутників, що вирізають з паперу і мають сторони, відповідні до габаритних розмірів деталі у вибраному масштабі. Переміщаючи ці прямокутники по полю кресленика, вибирають найбільш вдале розташування зображень деталей.
4. Починають рисунок деталі з побудови осьових ліній, якщо вони симетричні. Визначають положення центрів отворів і наносять їх осьові лінії. Допоміжними лініями вказують положення пазів і виступів деталей. Після цього переходять до зображення контурів тонкими лініями. При цьому допоміжні лінії і побудови залишаються на кресленику.
5. Побудовані зображення слід показати викладачеві для перевірки.
6. Потім наносять розміри й умовні позначення. При нанесенні розмірів замість позначень у вигляді літер, показаних на прикладах завдань, необхідно написати їх числові значення, що містяться у таблицях або розраховуються при побудові креслеників деталей. У тонких лініях підписують основний напис і кутовий штамп. Кресленик, виконаний тонкими лініями, показують викладачеві для перевірки.
7. Після усунення зауважень викладача обводять товстою основною лінією контури деталей. Починають з кіл, дуг кіл, лекальних кривих і тільки потім наводять прямі лінії. Після контурів виконують написи, наносять розміри й умовні позначення. Рамку кресленика обводять в останню чергу.