Практична частина.

2.1. Лабораторна робота “Комплексні сполуки”.

Дослід 1. Подвійні та комплексні солі.

В три пробірки налити по 2 мл. розчину залізоамонійного галуну NH₄Fe(SO₄)₂. В одну з них прилити розчин тіоціанату калію, в другу – хлориду барію, в третю – декілька краплин розчину їдкого натру і підігріти на газовому пальнику.

Скласти рівняння електролітичної дисоціації залізноамонійного галуну. Скласти рівняння всіх трьох реакцій.

Дослід 2. Одержання сполук з комплексним катіоном.

а) Одержання сульфату тетраамінміді (ІІ).

В пробірку налити ~1 мл розчину сульфату міді і по краплині добавляти розчин аміаку. Осад основної солі, який утворюється, розчинити в надлишку аміаку. Яке забарвлення розчину? Написати за стадіями рівняння реакції добування аміакату міді. Розлити одержаний розчин аміакату міді в 2 пробірки. В одну додати хлорид барію (реактив на іон SO₄^2–), в другу карбонат натрію (реактив на вільний іон Cu²⁺). Чи виявляється іон Cu²⁺ в розчині? На основі одержаних результатів скласти рівняння електролітичної дисоціації аміакату міді та пояснити його властивості у приведених реакціях.

б) Одержання хлориду діамінсрібла (І).

Налити в пробірку декілька крапель розчину нітрату срібла і добавити 1 мл розчину хлориду натрію. Написати молекулярне та іонне рівняння реакції. Злити з осаду, який утворився, рідину, додати до осаду розчин аміаку. Спостерігати за розчиненням осаду хлориду срібла. Написати молекулярне та іонне рівняння реакції.

в) Одержання сульфату тетрааміннікелю (ІІ).

До 1-2 мл розчину сульфату нікелю NiSO₄ додати розчин аміаку до утворення осаду основної солі і далі до його повного розчинення. Написати рівняння реакцій утворення осаду основної солі та аміакату нікелю.

Дослід 3. Одержання сполук з комплексним аніоном.

До ~1 мл розчину нітрату вісмуту Bi(NO₃)₃ додати розчин йодиду калію KJ до утворення темно-бурого осаду йодиду вісмуту. Потім до одержаного осаду додати розчин йодиду калію до повного розчинення осаду. Який колір одержаного розчину? Напишіть рівняння реакцій утворення осаду та комплексної сполуки.

Дослід 4. Вплив концентрації розчину на стійкість комплексних іонів.

До 2-3 крапель розчину хлориду кобальту CoCl₂ додати кристалічний тіоціанат калію KSCN до появи синього забарвлення K₂[Co(SCN)₄]. Написати рівняння реакцій. Одержаний розчин розбавити водою. Як зміниться колір розчину? Написати вираз константи нестійкості комплексного іону і пояснити зміщення рівноваги при розбавленні розчину.

Дослід 5. Окислення-відновлення комлексних сполук.

В пробірку налити ~0,5 мл розчину K₄[Fe(CN)₆] і додати 2-3 краплі розчину AgNO₃. Рідину з осадом збовтати і поділити на дві пробірки. Одну залишити для порівняння, а в другу додати розчину хлорної води. Як зміниться колір осаду? Чому?

Дослід 6. Комлексні сполуки в реакціях обміну. Одержання Fe₄[Fe(CN)₆]₃ – берлінської блакиті.

В пробірку налити ~1 мл підкисленого розчину FeCl₃ і додати рівний об’єм розчину жовтої кров’яної солі K₄[Fe(CN)₆]. Скласти рівняння реакції обміну. Звернути увагу на колір осаду. Де використовується одержана комплексна сполука? Чи можна цю реакцію використати для визначення іонів заліза (ІІІ)?