Реферат Курсовая Конспект
До виконання курсового проекту з дисципліни Проект за спеціальністю Текстильна хімія і опоряджувальні виробництва - раздел Химия, Міністерство Освіти І Науки, Молоді Та Спорту України...
|
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
Херсонський національний технічний університет
Кафедра хімічної технології та дизайну
волокнистих матеріалів
Реєс. № ___________
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
До виконання курсового проекту
з дисципліни "Проект за спеціальністю"
Для студентів 4 курсу
напряму підготовки - 6.051301 «Хімічна технологія»
За професійним спрямуванням
„Текстильна хімія і опоряджувальні виробництва”
Факультету Технологій і дизайну
Херсон 2012
Методичні рекомендації до виконання курсового проекту з дисципліни "Проект за спеціальністю"для студентів 4 курсу напряму підготовки - 6.051301 «Хімічна технологія» за професійним спрямуванням „Текстильна хімія і опоряджувальні виробництва” /В.П. Гнідець.-Херсон, ХНТУ,2012.90 с.
Укладачі: к.х.н., доцент каф. ХДТВМ В.П. Гнідець
Рецензент: к.т.н., доцент кафедри ХДТВМ Скропишева О.В.
Затверджено
на засіданні кафедри ХТДВМ
протокол "_4___" від "__10___01____2012 р.
зав. кафедри ___________ Г.С.Сарібеков
Відповідальний за випуск завідувач кафедри ХТДВМ
д.т.н., професор Сарібеков Г.С.
Розробка хімічних станцій є складовою частиною дипломного проектування студентів спеціальності 0513 "Хімічна технологія та інженерія" або темою курсового проекту з курсу “Проект за спеціальністю”. Методичні вказівки можуть служити керівництвом при розробці студентами дипломного проекту чи виконанні ними курсового проекту за зазначеним курсом.
Вибір і технічна характеристика асортименту текстильних матеріалів, планованих для обробки розчинами хімматеріалів, які готуються на хімічній станції що проектується.
Вибір і опис технології обробки текстильних матеріалів (технологічних проводок чи технологічних переходів).
Вибір, обгрунтування застосування, хімічні і фізичні властивості використовуваних хімматеріалів і барвників.
Опис технологій приготування концентрованих і робочих розчині вибраних хімматеріалів.
Розрахунок витрат хімматеріалів і барвників.
Розрахунок і підбір устаткування для приготування розчинів на хімстанції.
Опис заходів щодо вхідного контролю використовуваних хімматеріалів, контролю розчинів, які готуються та технологічних процесів їх приготування.
Механізація транспортування хімматеріалів і розчинів на хімстанції.
2.Техніка безпеки та охорона праці.
3. Екологічна частина.
4. Схема хімстанції та опис процесу приготування розчинів, специфікація устаткування.
Висновки (пропозиції).
Список літератури.
Розділи курсового проекту
У темі курсового проекту вказують назву та потужність цеху хімічної станції що проектується.
Вступ.
У цьому розділі коротко описують сутність і призначення хімічних станцій. Вказують роль і місце хімічних станцій у технологічних процесах оздоблювального виробництва текстильних матеріалів. При написанні цього розділу студенти повинні спиратися на знання, отримані ними при вивченні курсів хімії барвників, хімічної технології текстильних матеріалів і устаткування виробництва, загальної хімічної технології.
У вступі студент розкриває зміст завдання на курсовий проект і дає обгрунтування його теми. Тут же подається короткий огляд устаткування з літературних джерел. Для висвітлення цього питання студент повинен ретельно ознайомитись з наявною навчальною, науковою і технічною літературою, із досвідом експлуатації на підприємствах, здобутим при проходженні виробничої практики
1. Організаційно-технологічна частина.
Вибір і технічна характеристика асортименту текстильних матеріалів, планованих для обробки розчинами хімматеріалів, які готуються на хімічній станції що проектується.
Асортимент і технічні характеристики текстильних матеріалів, оброблюваних розчинами, що готуються на хімічній станції що проектується , вибираються й описуються відповідно до отриманого завдання на проектування хімстанції по довідковій літературі [1-5] чи за даними звіту з виробничої практики.
Вибір і опис технології обробки текстильних матеріалів (технологічних проводок чи технологічних переходів).
Технологічні проводки (переходи) на обробку текстильних матеріалів, технологічними розчинами, які готуються на хімічній станції що проектується , вибираються й описуються відповідно до оброблюваного асортименту текстильних матеріалів по довідковій літературі [1-5] чи за даними підприємства.
Опис технологій приготування обраних хімматеріалів, сполук концентрованих і робочих розчинів.
Послідовність і якісне виконання пунктів 1.1-1.4 дуже важливо для наступного правильного розрахунку витрат хімматеріалів, устаткування, правильнї побудови технології приготування розчинів і схеми хімстанції.
Хімічні матеріали і препарати , їх властивості і технології приготування розчинів вибирають і описують за даними довідкової літератури [1-8,11-13,20,21,26-30], даними ДСТу чи ТУ на хімічні матеріали, рекомендацій підприємств.
Розрахунок витрат хімматеріалів і барвників.
Розрахунок витрат приведено в розділі "Теоретичні основи проектування хімічних станцій оздоблювального виробництва"
ТИПОВІ ХІМІЧНІ СТАНЦІЇ ФАРБУВАЛЬНО-ОЗДОБЛЮВАЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА
ХІМІЧНІ СТАНЦІЇ ДЛЯ ПРИГОТУВАННЯ ФАРБУВАЛЬНИХ
Станції для приготування розчинів прямих барвників
Схема й опис роботи хімічної станції).
Процес приготування розчинів складається з двох стадій. На першій стадії проводять заготівлю окремих компонентів фарбувального розчину і хімікатів.
На другій стадії шляхом дозування і змішування окремих компонентів складають за рецептурами розчини.
Централізованим порядком готують розчини барвників, що застосовуються для фарбування в найбільш розповсюджені кольори: синій, зелений, коричневий, червоний і ін. Барвники для менш розповсюджених кольорів розчиняють у виді окремих порцій у спеціальній апаратурі.
З допоміжних матеріалів на хімічній станції готують розчини кальцинованої соди, закріплювачів, оцтової кислоти, змочувача НБ, нафтолу, хромпіку, гексаметафосфату, нітриту натрію й ін.
На мал.6. приведено схему станції для приготування розчинів прямих барвників, що складається з устаткування для розчинення барвників, змочувачів, соди, закріплювачів і солі.
Установка для розчинення барвників складається з реакторів 1 ємністю по 600 л для розчинення барвників, баків 2 ємністю по 600 л для збереження розчинів барвників, баків 3 ємністю по 1000 л для приготування змішаних барвників.
Установка для приготування розчину кам"яної солі складається з прийомного баку 4 ємністю 800 л, проміжних баків 5 ємністю по 2000 л і баків 6 для відстоювання і збереження робочих розчинів солі ємністю по 2000 л. Установка для розчинення алкамону і гексаметафосфату складається з апарату 7 для розчинення ємністю 1200 л, баків 8 для збереження розчину змочувача ємністю по 600 л і баку 9 для збереження розчину гексаметафосфату.
Установка для приготування розчину кальцинованої соди і бетанафтолу складається з реактора 10, баків 14 ємністю по 600 л для збереження розчинів соди і баку 15 для збереження бетанафтолу ємністю 600 л.
Мал.6. Схема хімічної станції для приготування
розчинів прямих барвників
Установка для приготування розчину закріплювача і нітриту натрію складається з реактора 16 і баку 17 для збереження розчину закріплювача ємністю 1000 л і баку 18 для збереження розчину нітриту ємністю 600 л.
Робота на станції проводиться в такий спосіб. Після того як закінчене розчинення окремих компонентів, оператор перекачує готові розчини у відстійники відцентровими насосуми, чи вони передавлюються стисненим повітрям. Для цього йому необхідно відкрити відповідну арматуру на нагнітальних лініях.
Відцентровими насосуми перекачують розчини кам"яної солі з баків 5 у баки 6, а алкамону і гексаметафосфату - з апарату 7 у баки 8 і 9.
Стисненим повітрям перекачують готові розчини барвників, кальцинованої соди, бетанафтолу, закріплювачів, нітриту з реакторів у ємності. Розчини барвників перекачують з реакторів 1 у баки 2, розчини кальцинованої соди і бетанафтолу з реакторів 10 у баки 14 і 15, розчини закріплювачів і нітриту передавлюють з реактору 16 у баки 17 і 18.
Змішані барвники за рецептами складають у баках 3. Для цього шість баків 2 з'єднані трубопроводами з двома баками 3, а шість інших баків 2 з іншими двома баками 3.
При такому компонуванні можна роздільно готувати в кожній парі баків 5 чотири комбінації змішаних барвників.
На схемі передбачено зливання окремих барвників у змішувачі самопливом, так само як і видача у виробництво готових розчинів. Якщо висота приміщення не дозволяє так розставити ємності, перекачування розчинів з баків 2 у змішувальні баки 3 повинно проводитися примусово.
Приготування розчинів барвників ведеться в такий спосіб. У реактор 1 ємністю 600 л наливають 100 л води, вводять необхідну кількість розчину соди і змочувача НБ. Розчини соди і змочувача НБ подаються з баків для збереження через дозатори чи мірники. Засипають барвник і перемішують, додають 200 л води, пускають пару і нагрівають розчин до 75-95° при перемішуванні. Температуру регулюють автоматичним терморегулятором. Барвник розварюється протягом 50-60 хв. Повноту розчинення барвника визначають шляхом нанесення краплі розчину на фільтрувальний папір. Після цього в реактор заливають воду з таким розрахунком, щоб концентрація барвника була 25 - 40 г/л, і стисненим повітрям передавлюють розчин у бак для збереження.
Розчини алкамону, змочувача НБ, гексаметафосфату готують в установці, що складається з апарату 7 для розчинення, насосу і баків 8 і 9 для збереження. Розчин готують у такий спосіб.
У бочки розкривають дно, на бочку надягають захватний пристрій і електротельфером установлюють її в апарат для розчинення. У бак наливають воду з таким розрахунком, щоб вміст продукту в розчині становив 200 г/л, і нагрівають воду гострою парою. Для вимивання однієї бочки затрачається 60-90 хв. Готовий розчин насосом перекачують у баки для збереження.
Кальцинована сода розчиняється в установці, що складається з реактора 10 і баків 14 для збереження розчину.
Реактор 10 також використовується для приготування розчину бетанафтолу.
Розчин бетанафтолу готують у такий спосіб. У реактор 10 наливають 30 л 42%-ного розчину каустичної соди, додають 170 л води і засипають 20 кг бетанафтолу. Потім включають мішалку і вміст у реакторі нагрівають до кипіння, перемішують 15 - 20 хв. до повного розчинення бетанафтолу. Уміст реактора передавлюють у бак 15 для збереження. Концентрація розчину бетанафтолу повинна бути 100 г/л. Для розчинення бетанафтолу можна застосовувати і слабкі розчини каустику концентрацією 35-40 г/л. На 1 кг бетанафтолу потрібно 850 г 100%-ного їдкого натру.
У випадку застосування замість бетанафтолу фенилметилпиразолону розчинення останнього ведуть у такий спосіб. У реактор 10 заливають 35 л розчину соди концентрацією 200 г/л, засипають 7 кг фенилметилпиразолону і додають 200-250 л води. Вміст реактору при перемішуванні нагрівають до кипіння. Розчин з реактора 10 передавлюють у бак 15 для збереження. Розчин фенилметилпиразолону готують з розрахунку 25-30 г/л.
Для приготування розчинів закріплювачів у реактор 16 наливають 250 л води, після чого вводять 50 кг закріплювача і 1 л оцтової кислоти. Включають мішалку, і вміст реактору 16 перемішують і потім передавлюють у бак 17 для збереження. Маточні розчини закріплювачів готують концентрацією 250 г/л.
У виробництві звичайно застосовуються розчини закріплювачів концентрацією 30-50 г/л. Тому матковий розчин розбавляють у баці водою до необхідної концентрації.
РОЗРАХУНКИ ВИТРАТ ХІММАТЕРІАЛІВ.
РОЗРАХУНОК ТА ВИБІР УСТАТКУВАННЯ ДЛЯ ПРИГОТУВАННЯ РОЗЧИНІВ
Організаційно-технологічна частина
ВИСНОВОК
У даному курсовому проекті виконано розрахунок хімічної станції вибільного цеху потужністю 350 тис. м/добу бавовняних тканин.
Були вибрані технологічні режими підготовки та вибілювання трьох артикулів бавовняних тканин.
Виконано розрахунок витрат хімічних матеріалів, розрахунок та вибір необхідного устаткування хімічної станції.
У проекті описані розділи охорони праці, техніки безпеки й екологічна частина.
Рекомендована література
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ХЕРСОНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Кафедра "Хімічної технології та дизайну волокнистих матеріалів"
Проект хімічної станції фарбувального цеху
Потужністю 250 000 м на добу
Курсовий проект
з дисципліни
"Проект за спеціальностю"
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Розробив
студентгрупи ____________________________А.Н. Сидоренко
/підпис,дата /
Керівник
К.т.н., доцент _____________________________ Л.В. Салеба
/ підпис, дата /
Нормоконтроль ____________________________ В.П. Гнідець
К.х.н., доцент / підпис, дата /
ЗМІСТ
Значення курсового проекту у вивченні курсу 3
Організація курсового проектування 4
Типові помилки студентів при виконанні
Курсового проекту 4
Тематика курсових робіт відповідно
До програми курсу 5
Обсяг і зміст курсового проекту 8
Розділи курсового проекту 9
Оформлення пояснювальної записки 15
Графічна частина курсового проекту 16
Захист курсового проекту 17
Теоретичні основи проектування хімічних
Станцій оздоблювального виробництва 17
Приготування розчинів хімматеріалів
На хімічній станції 18
Хімічні станції та їх характеристика 25
Типові хімічні станції
Фарбувально-оздоблювального виробництва 30
Розрахунки витрат хімматеріалів. Методика
Проектування хімічних станцій 46
Розрахунок і підбір устаткування для
Приготування розчинів на хімічній станції 54
Приклад розрахунку курсового проекту
Та оформлення пояснювальної записки 63
Рекомендована література 82
Додатки 85
– Конец работы –
Используемые теги: виконання, курсового, проекту, дисципліни, Проект, спеціальністю, Текстильна, ХІМІЯ, опоряджувальні, виробництва0.131
Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: До виконання курсового проекту з дисципліни Проект за спеціальністю Текстильна хімія і опоряджувальні виробництва
Если этот материал оказался полезным для Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:
Твитнуть |
Новости и инфо для студентов