рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Раздел Химия
/
Олігосахариди

Реферат Курсовая Конспект

Выберите учебное заведение

Олігосахариди

Олігосахариди - раздел Химия, БІОХІМІЯ КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ Олігосахариди – Вуглеводи, Які Містять Від 2 До 6 Залишк...

Олігосахариди – вуглеводи, які містять від 2 до 6 залишків моносахаридів, що з’єднані глікозидними зв’язками. У відповідності з цим розрізняють дисахариди, трисахариди тощо. Найбільше значення мають дисахариди.

Дисахариди – складні вуглеводи, кожна молекула яких побудована з двох молекул моносахаридів. Найбільш широко відомі мальтоза, лактоза, цукроза.

Існують два способи сполучення моносахаридів з утворенням дисахаридів. Перший – взаємодія глікозидних гідроксилів обох молекул моносахаридів. Дисахариди, в молекулах яких глікозидні гідроксили зв’язані, існують лише у циклічній формі і не можуть ізомеризуватись в альдегідну форму. Вони не мають відновних властивостей і їх часто називають невідновлюючими.

Другий – взаємодія глікозидного гідроксилу однієї молекули моносахариди з одним із чотирьох не глікозидних гідроксилів іншої молекули. При цьому зберігається один глікозидний гідроксил, який легко ізомеризується в альдегідну групу. Такі дисахариди існують у двох таутомерних формах – циклічній та альдегідній, які пов’язані динамічною рівновагою. Вони мають відновні властивості і їх називають відновлюючи ми (редукуючи ми). Прикладом реакції на відновлюючі цукри є реакція з реактивом Фелінга (відбувається відновлення сульфату міді до нерозчинного окису міді).

Сахароза (буряковий або тростинний цукор) – звичайний харчовий цукор, складається з α-D-глюкози та β-D-фруктози. Не має вільного напівацетального гідроксилу та не відноситься до відновлюючих цукрів.

Вихідний розчин сахарози має праве обертання, а гідролізат – ліве. У зв’язку з цим гідроліз сахарози дістав назву інверсії (від лат. inversia – перевертання), а суміш однакових кількостей α-D-глюкози та β-D-фруктози, що утворюється після гідролізу сахарози називають інвертованим цукром. Природним інвертованим цукром є мед.

Мальтоза(солодовий цукор) – продукт неповного гідролізу крохмалю, що відбувається під впливом ферменту амілази. Мальтоза містить два залишки a-D-глюкози. В молекулі мальтози біля другого залишку глюкози є вільний напівацетальний гідроксил, тому в кристалічному стані вона має циклічну будову, а в розчинах існує в двох таутомерних формах: циклічній та альдегідній. Мальтоза знаходиться у насінні сої.

НОН₂С

Дисахарид лактоза міститься в молоці (у коров’ячому – 4 – 5 %) і складається з β-D-галактози та α-D-глюкози. Відноситься до відновлюючих цукрів.

Целобіоза – це основна будівельна одиниця клітковини (целюлози). У вільному стані міститься у соці деяких дерев. Має вільний глікозидний гідроксил. Целобіоза містить два залишки b-D-глюкози.

Серед природних трисахаридів найбільш відома рафіноза, що містить залишки фруктози, глюкози та галактози, яка знаходиться у великій кількості в буряку та в інших рослинах. При зберігання буряку вміст сахарози збільшується. Накопичується у великих кількостях у мелясі при виробництві цукру. Рафіноза знаходиться у насінні сої.

Тетрасахарид стахіоза міститься у насінні олійних культур (соя). При гідролізі утворює дві молекули галактози, глюкозу та фруктозу.

За ступенем солодкості вуглеводи та їх похідні розподіляються наступним чином: сахароза, фруктоза, інвертований цукор, глюкоза, сорбіт, гліцерин, ксилоза, мальтоза, рамноза, галактоза, рафіноза, лактоза.

Солодкий смак властивий і іншим речовинам, що не належать до вуглеводів. Так, високу солодкість мають деякі білки. Монелін – білок із ягід африканської рослини Dioscoreophyllum cumminsii – у 3000 разів солодший від сахарози. Тауматин міститься у плодах африканської рослини Thaumatococcus danielli, у 1000 разів солодший за сахарозу. Міракулін – глюкопротеїд, що міститься у плодах тропічної рослини Synsepalum dulcificum, сам він не має солодкого смаку, але змінює смак кислих продуктів на солодкий. Місцеві жителі використовують для під солодження кислого пальмового вина.

У продуктах переробки насіння олійник культур (жмих та шрот) вміст олігосахаридів може досягати 12 % на сухі знежирені речовини.

В рослинах розповсюджені, головним чином похідні вуглеводів – глікозиди, які складаються з двох частин – вуглеводу та аглікону (нецукрового компоненту). Серед глікозидів олійних культур поширені:

- цианглікозиди: лінамарин, який міститься у насінні льону. Смак дуже гіркий. Складається з глюкози та аглікону (синильна кислота та ацетон). Під впливом ферменту b-глюкозидази лінамарин розпадається на глюкозу, ацетон та синильну кислоту. Отруйні властивості зумовлені вмістом синильної кислоти, що утворюється при гідролізі. Вміст лінамарину в насінні залежить від сорту льону та умов вирощування. У рослині, що нормально розвивається ферментативний гідроліз не відбувається. Це спостерігається у свіжозібраному насінні, якщо воно знаходиться в купах та при самозігріванні насіння. Також до ціанглікозидів належить амігдалин кісточок абрикосу, мигдалю, вишні;

- тіоглікозиди: синігрін – міститься у насінні чорної та сарептської гірчиці та рапсу, надає їм гіркий смак та специфічний запах. Під впливом ферменту тіоглюказидази, синігрін розкладається на глюкозу, гірчичне масло та бісульфат калію. Гірчичні жмихи застосовують для медичних цілей (у вигляді гірчичників), а також як приправи та смакові речовини, що зумовлено наявністю в них гірчичного масла;

- стеролглікозиди містять глюкозу та суміш стеролів. Містяться у соєвій олії (до 0,04 % від маси олії);

- флавонглікозиди містять забарвлений алюконовий компонент – похідні флавону. Вони зумовлюють специфічне забарвлення продуктів переробки олійного насіння. Представники: геністин, дандзин у насінні сої, які зумовлюють блідо-жовте забарвлення ядра насіння сої;

- фенолглікозиди:сезамолін насіння кунжута та кунжутної олії. При кислотному гідролізі утворюються сезамом та самін. Сезамом є інгібітором окислення жирів;

- сапонінглікозиди містять глюкозу, галактозу та похідне фенантрену. Сапоніни мають поверхнево-активні властивості. Містяться у багатьох насіннях олійних рослин, деякі отруйні. Значна кількість сапонінів міститься у насінні тунга, внаслідок чого і насіння і продукти їх переробки отруйні для тварин.

Развернуть

Открыть в широком формате

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

БІОХІМІЯ КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

БІОХІМІЯ... Біологічна хімія – наука про хімічний склад живих організмів та хімічні процеси, що відбуваються в організмах і лежать в основі їх життєдіяльності...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Олігосахариди

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Функції білків.
1) Каталітична. Переважна більшість хімічних реакцій в організмі каталізується більш-менш специфічними біологічними каталізаторами – ферментами. Ферменти знижують енергію активації хімічних

Амінокислоти.
Амінокислоти – похідні органічних кислот аліфатичного або ароматичного ряду і містять аміно- та карбоксильну групи (звідки походить й назва). Загальна формула:

Нуклеїнові кислоти
Нуклеїнові кислоти були відкриті швейцарським вченим Мішером у 1869 р. в ядрах лейкоцитів. У зв’язку з цим їх назвали нуклеїновими від nucleus – ядро. Існує два типи нуклеї

Структури ДНК.
Первинна структура – це порядок з’єднання мононуклеотидів в полінуклеотидний ланцюг за рахунок утворення 3,5-фосфоді

Назви нуклеозидів та нуклеотидів
Азотисті основи Нуклеозиди Нуклеотиди Скорочена назва Аденін Гуанін Урацил Цитозин Тимін

Моносахариди.
Це вуглеводи, які не піддаються гідролізу з утворенням більш простих сполук. Представляють собою похідні багатоатомних спиртів, що містять альдегідну групу (альдози – глюкоза, рибоз

Полісахариди.
Полісахариди – це природні високомолекулярні речовини, молекули яких складаються з сотень або навіть тисяч залишків моносахаридів, пов’язаних глікозидними зв’язками. Поділяються на гомополіс

Органічні кислоти
Проміжні продукти процесу метаболізму. Вид. в навколишньому середовищі, використовується людиною, твариною. Гідроароматичні сполуки.Джерело утворення - фосфоровані

Дубильні речовини
Дубильні речовини- це речовини поліфенольної будови, з молекулярною масою 1000, 5000 одиниць. В харчовій промисловості використовуються псевдодубильні речовини, вони не здатні сильно зв`яз

Терпени.
В їх основі лежать ізопренові залишки, які частіше з’єднані між собою “голова до хвоста”, але іноді з’єднання може бути таким – “хвіст до хвоста”.

Циклічні ефірні масла.
Ментол– ефірне масло м”яти: Лімонен– ефірне масло кропу:

Ростові речовини та антибіотики.
До ростових речовин відносяться ауксини та гібериліни прискорювачі росту. Гербіциди пригнічують ріст рослин. Запитання і вправи для самоконтролю: 1. Які речовини називаються ву

Нейтральні жири
О СН2 –О – С – R3

Стериди
Стериди– це складні ефіри вищих жирних кислот та стеролів (стеринів). Стерини є похідними циклопентанпергідрофенантрену. Важливим стеролом є холестерол, який відіграє роль пр

Фосфоліпіди
Фосфоліпіди (фосфатиди)– складні ліпіди, які містять залишки фосфорної кислоти. Важливими представниками є: 1. Фосфатидилхоліни (лецитини) – містять холін, гліцерин, залишк

Гліколіпіди
Гліколіпіди– утворились в результаті з’єднання ліпідів з вуглеводами. Вуглеводним компонентом найчастіше буває галактоза, глюкоза. Спиртовою групою виступає гліцерин або сфінгозин.

ВІТАМІНИ
Вітаміни – це низькомолекулярні органічні біологічно активні сполуки різної хімічної природи, які синтезуються переважно в рослинних організмах і в невеликих кількостях потрібні для забезпечення но

Класифікація і номенклатура вітамінів
Тепер відомо близько 30 вітамінів і вітаміноподібних речовин. Раніше вітаміни позначали буквами латинського алфавіту (наприклад, А, В, С, D). Тепер застосовують їх раціональні хімічні назви. Наприк

Жиророзчинні вітаміни
До цієї групи вітамінів належать вітаміни, що розчиняються в органічних розчинниках – спирті, ацетоні, бензолі, а також у жирах. Сюди належать вітаміни А, D, K, E. Вітамін А

Водорозчинні вітаміни
До водорозчинних вітамінів належать вітаміни групи В, С, Р. Вітамін В1 (тіамін). Будова і фізико-хімічні властивості. Молекула тіаміну складаєть

Властивості ферментів
1. Активність ферментів. Характерною особливістю дії ферментів є їх висока каталітична активність. Вона значно вища, ніж неорганічних каталізаторів. Активність ферментів х

Кінетика ферментативних реакцій
Вивчаючи кінетику ферментативних реакцій, дослідники відзначили їх відмінність від звичайних хімічних реакцій. За малих концентрацій речовин, що вступають в реакцію, тобто субстрату, спостерігаєтьс

Номенклатура і класифікація ферментів
За новою систематичною номенклатурою назви ферментів складаються з двох частин. Перша частина вказує на назву субстрату, на який діє фермент, а друга – на природу хімічної реакції, яку він каталізу

Окисдоредуктази
Схематично дію ферментів цього класу можна показати так: Окисленням називають процес відщеплення атомів водню (електронів

Трансферази
Залежно від природи транспортованих груп трансферази поділяються на підкласи. 2.1. Трансферази, які переносять одновуглецеві залишки. Серед ферментів даного підкласу важли

Гідролази
Ці ферменти беруть участь в обміні білків, жирів, вуглеводів та при синтезі інших сполук. Гідролази каталізують реакції розщеплення органічних сполук за участю води. Схематично їх дію можна показат

Ізомерази
Ферменти класу ізомераз каталізують внутрішньо молекулярне перетворення органічних сполук в їх ізомери. Відомо шість підкласів ізомераз. 5.1. Рацемази і епімерази. Ці ферм

Локалізація ферментів у клітині
Зараз ферменти виявлено в усіх структурних компонентах клітини. Різновидність їх в тих чи інших органелах залежить в основному від функцій органел і природи хімічних процесів, які в них відбуваютьс

Використання ферментів
Ферменти широко використовують у багатьох галузях народного господарства, медицині. Так, в харчовій промисловості при випіканні хліба використовують ферментні препарати, які значно поліпшують його

Анаеробний розклад вуглеводів.
Універсальним джерелом живлення всіх живих організмів є вуглеводи. Всі вони спочатку перетворюються в глюкозу або фруктозу шляхом гідролізу, потім починається процес розкладу моноцукрів. П

Спиртове бродіння
У 1836 французький учений Каньяр де ла Тур встановив, що спиртове бродіння пов'язано із зростанням і розмноженням дріжджів. Хімічне рівняння спиртового бродіння: C6H12O6

Глюкозо-6-фосфат + 12 НАДФ ® 6 СО2 + 12НАДФ×Н2 + Рн
Гліоксилатний цикл. У тварин він відсутній. Поширений у проростаючому насінні олійних культур. Таким шляхом із ацетильних груп, джерелом яких є жирні кислоти запасних триацилгліцер

Розпад ліпідів
Ферментативний розпад тригліцеридів відбувається за участю ферментів ліпаз ступінчато:

Окиснення гліцерину
Гліцерин насамперед піддається реакції фосфорилювання за участю АТФ під впливом гліцераткінази:

Окиснення насичених жирних кислот
Вперше припущення щодо механізму окиснення жирних кислот висловив німецький дослідник Кнооп у 1904 р. Оскільки процес окиснення розпочинається від вуглецевого атома, який знаходиться в b-п

Окиснення жирних кислот
Крім b-окиснення існує інший, другорядний шлях їх перетворення. Це α-окиснення. Проміжними продуктами є α-оксикислоти та α-кетокислоти, які далі перетворюються на жирні кислоти з неп

Біосинтез гліцерину
+

Основні перетворення ліпідів у харчовій промисловості
При зберіганні насіння на оліє-жирових підприємствах, підготовці олієвмісного матеріалу до вилучення олії та олієдобуванні (пресування, екстракція) у ліпідному комплексі протікають складні хімічні

Обмін білків.
Роль білків у харчуванні дуже важлива, бо в організмі людини немає білкових депо. Людина повинна на добу вживати 110 г повноцінного білку, який містить незамінні амінокислоти, особл

Катаболізм амінокислот.
Для розщеплення вуглецевого скелету амінокислоти повинні дезамінуватися (у мікроорганізмів існують 4 способи дезамінування). В організмі теплокровних тварин і людини найважливішу роль має о

Біосинтез білку.
Це багатоступеневий ферментативний процес, який здійснюється в клітинах живих організмів і забезпечує постійне оновлення білків тканин та органів. Відбувається на органелах клітин – рибосомах, лока