Розчинник | Кк | Розчинник | Кк |
Вода Нітробензол Бензол | 1,86 5,90 5,10 | Фенол Камфора | 7,80 49,00 |
Зниження тиску насиченої пари над розчином так само, як і зниження температури замерзання розчину залежить лише від кількості часток, молекул, іонів, асоціатів розчиненої речовини і не залежить від природи цих частинок. Зазначені властивості одержали назву колігативних властивостей розчинів. Відомо, що 1 моль речовини вміщує NА= 6,02×1023 молекул (стала Aвогадро). Однак, якщо утворення розчину супроводжується асоціюванням молекул розчиненої речовини, тобто утворенням часток, що складаються з груп молекул, при розчиненні 1 моль речовини, утворюється менша кількість часток у розчині (N£NА), тобто концентрація виявиться меншою порівняно з тією, що була б за відсутності асоціації. Це призводить до того, що зменшення температури замерзання розчину виявиться замалим, а розрахована молярна маса буде завеликою.
При розчиненні електроліту дисоціація його молекул призводить до збільшення кількості частинок у розчині залежно від природи електроліту і ступеня його дисоціації. В цьому випадку (N> NА) концентрація виявиться більшою за розраховану і зниження температури замерзання розчину буде завеликим, а розрахована молярна маса – замалою.
Одержані таким чином молярні маси називають "уявними".
Для слабкого електроліту відношення істинної молярної маси Міст до "уявної" Муяв показує в скільки разів збільшилась кількість частинок в розчині внаслідок дисоціації:
(3.14)
Число і називається ізотонічним коефіцієнтом. Залежність між ізотонічним коефіцієнтом і та ступенем дисоціації a така:
(3.15)
звідки
(3.16)
де n – кількість іонів, на які дисоціює молекула в розчині.
Якщо розчинення неелектроліту не супроводжується його асоціацією (наприклад, утворення водних розчинів невеликих концентрацій сахарози, сечовини), кріометричні вимірювання дають істині значення молярної маси. Таким чином, у водних розчинах істинна молярна маса визначається тільки у випадку неелектролітів (сахароза, глюкоза та ін.).
Молярна маса електролітів визначається кріоскопічним методом в органічних розчинниках, у яких розчинена речовина не дисоціює.
Якщо розчинена речовина – електроліт, що розпадається на два іони, використовують рівняння для розрахунку коефіцієнта активності розчиненої речовини g:
(3.17)
де
(3.18)
Якщо відомий коефіцієнт активності, можна обчислити активність розчиненої речовини а, моляльна концентрація якої С, г/л:
(3.19)