У хімічному відношенні ПАР розділяють нанеіоногенні і іоногенніречовини.
Молекули неіоногенних ПАР містять кінцеві групи, що неіонізовані, з високою спорідненістю до дисперсійного середовища. До складу їх звичайно входять атоми кисню, азоту і сірки (емульгатори, мийні речовини).
До групи неіногенних ПАР відносяться продукти оксиетилювання довголанцюгових спиртових кислот, спиртів, амінів, алкілфенолів, наприклад, з’єднання такого складу R·COO(C2H4O) nH; R·CH2O(C2H4O) nH; R·C6H5O(C2H4O)ОH, а також складні ефіри багатоатомних спиртів і жирних кислот, аміди жирних кислот, лігносульфонові кислоти, похідні целюлози. Розчинність неіногенних ПАР у воді обумовлена функціональними групами, що мають спільну спорідненість з нею.
Іоногенні речовини поділяються на два основних класи. Якщо довгий ланцюжок (вуглеводнева частина) молекули з низькою спорідненістю з дисперсійним середовищем входить до складу аніона, що утворюється у водяному розчині, сполуки відносять до аніоноактивних речовин. Типовою аніоактивною ПАР є стеарат натрію, що утворює у водяному розчині іони Na+ і C17Н35СООН- (довгий ланцюжок). Поверхневу активність визначає аніон.
Відповідно катіоноактивні ПАР утворюють у водяних розчинах катіони, що містять довгий ланцюжок – вуглеводневий радикал.
Подальший розподіл аніоноактивних і катіоноактивних речовин може бути проведено залежно від характеру іоногенної групи (табл. 4.1).
Третя група ПАР – амфотерні (амфолітні) електроліти. Амфолітні ПАР утримують дві функціональні групи, одна з яких має кислий, а друга лужний характер, наприклад, карбоксильну і амінну групи. Залежно від середовища амфолітні ПАР мають аніонні або катіонні властивості.
Таблиця 4.1
№ з/п | Тип сполук | Характерний представник | Формула | |||||
Аніоноактивні ПАР | ||||||||
Мило | Стеарат натрію | СН3 (СН2)16СОО–·Nа+ | ||||||
Сульфатовані спирти | Лаурилсульфат натрію | СН3 (СН2)10СH2O SO3–·Nа+ | ||||||
Ефіри | – | R (OCH2CH2)n OSO3–·Nа+ | ||||||
Сульфатовані карбонові кислоти | Nа – солі сульфатованої олеїнової кислоти | |||||||
α- олефінсульфонати | – | RСН = СНSO2О–·Nа+ | ||||||
Нафтові сульфонати | – | Утримують SO3– і Nа+ | ||||||
Сульфовані ароматичні вуглеводні | Лінійні алкіл-бензолсульфанати натрію | |||||||
Сульфовані ефіри | Nа – лаурил- сульфоацетат | СН3(СН2)10СН2ОСОСН2SO3–·Nа+ | ||||||
Сульфовані аміди | –– | |||||||
Сульфовані оксіетілі-ровані алкілфеноли | –– | RC6H4O(CH2CH2O)n·CH2CH2 SO3–·Nа+ | ||||||
Ациловані аміно-кислоти | –– |
| ||||||
Металалкілфосфати | Натрійалкілпол-фосфат | Nа5R5(P3O10)2 | ||||||
Катіоноактивні ПАР | ||||||||
Четвертинні амонійні солі | Первинні аміни | |||||||
Вторинні аміни | ||||||||
Третинні аміни | ||||||||
Ацетиловані аміни | –– | |||||||
Солі бензиламонія | –– | |||||||
Неіоногенні ПАР | ||||||||
Ефіри багатоатомних спиртів та вищих кислот | Моногліцерин стеарат |
| ||||||
Оксиетиловані аміни | –– | |||||||
Оксиетиловані вищі жирні кислоти | Поліетиленгликольмоностеарат | СН3(СН2)10 СН2СОО(СН2СН2О)nСН2СН2ОН | ||||||
Ефіри поліалкіленгликолей та алкілфенолів | Поліоксіетиленалкілфенол | |||||||
Продукти конденсації жирних кислот і алканоламінів | Діетаноламін стеарат | |||||||
Третинні ацетиленові гликолі | 4,7-диметил- 5-децин-4,7-діол | |||||||
Поліоксиетировані алкілфосфати | –– | С8Н17OP(О)[(OCH2CH2)n х OCH2CH2OH]2 | ||||||
Амфолітні ПАР | ||||||||
Бетаїни | –– |
| ||||||
Амінокислоти | –– |
До амфотерних ПАР відносяться білки, що вміщують групи – СОО– і NH+3 . Отримані синтетичні амфоліти - сополімери акрилової кислоти і вінілпіридину, а також сополімери глютамінової кислоти і лізину. Схематично молекулу амфолітного ПАР можна подати у вигляді
HONH3 – R – COOH
Таким чином, ПАР можна згрупувати за наступними класами:
- аніоноактивні речовини;
- катіоноактивні речовини;
- неіоногенні речовини;
- амфотерні речовини, що виявляють властивості як аніоноактивних, так і катіоноактивних поверхнево-активних речовин;
- емульгатори, нерозчинні у воді, і такі різні речовини, що включають холестерин, стеариновий спирт і ін.;
- речовини ПАР в неводних середовищах.