Процес утворення емульсії складається з розподілення однієї рідини в іншій і утворення стійких крапель при наявності ПАР у системі, яка знижує поверхневий натяг середовища. Рідина з низьким поверхневим натягом (ПАР) розтікається по рідині (воді) з більш високим поверхневим натягом.
Розмір крапель емульсії залежить від властивостей змішуваних рідин (в’язкості, поверхневого натягу і ін.), а також від їх кількісного співвідношення. Крім того, від засобу отримання емульсії і часу перемішування. Так при механічному змішуванні вона обумовлюється розмірами робочих елементів і ємності, у якій готується емульсія, швидкістю елементів, що обертаються, кількістю ультразвукових або електрогідравлічних імпульсів, а при хімічному – якістю ПАР і кількісним співвідношенням компонентів дисперсної системи.
Для забезпечення найбільш сприятливих умов у процесі диспергування необхідно, щоб консистенція суспензії емульгатора і розплаву бітуму були приблизно однакові. Тому бітум, що вводиться у диспергатор, повинен мати температуру, яка при деякому оптимумі забезпечувала б йому консистенцію рівну консистенції розчину емульгатора. У результаті температура бітуму і розчину емульгатора не повинна перевищувати 200°С, інакше може статися спінення суміші бітуму і розчину емульгатора і викидання емульсії із диспергатора.
|
Зазор між конічними поверхнями регулюється вісьовим переміщенням ротора. Компоненти емульсії поступають до ротора через канал 1 кришки 3 у запону.