Температуру бітуму і розчину емульгатору визначають таким чином, щоб сума цих двох температур не перевищувала 2000С. В противному випадку може відбутися закипання суміші бітуму і розчину емульгатора та викидання її з емульсійної машини.
Прогрівають диспергатор, крани і трубопроводи. Потім включають двигун і подають водний розчин емульгатора. Після того як розчин заповнить емульсійну машину і стане витікати з вихідного отвору, необхідно забезпечити подачу бітуму. Відрегулювавши подачу бітуму і розчину емульгатора (1:1), забезпечивши таким чином задану концентрацію емульсії, відключають обігрів кожуха машини.
Враховуючи неточність об’ємного дозування компонентів при безперервному процесі отримання емульсії, рекомендується подавати бітум у кількості, декілька більшій ніж потрібно. Для того, щоб откоректувати концентрацію емульсії в ємності для готової продукції, її розбавляють розчином емульгатора, кількість якого розраховують (10.11):
х = а ∙ (m / n – 1) (10.11)
де: х – кількість розчину емульгатора, необхідного для розчинення емульсії, кг, т; а – кількість емульсії, що потребує розчинення, кг, т; m – концентрація емульсії, що розріджується, %; n – потрібна концентрація емульсії, %.
Протягом процесу виробництва емульсії температура бітуму, що поступає у диспергатор, повинна бути постійною, тому що зміниться швидкість її течії через дозувальні вентилі, що приведе до зміні концентрації емульсії.
Температура готової емульсії, що витікає з диспергатора, 90°С.
Після приготування катіонної емульсії, щоб уникнути корозії металу, необхідно промити гарячою водою обладнання, крізь яке проходять водні розчини (ємність з перемішувальним пристроєм для приготування розчину емульгатора, дозувальний бачок HCl, диспергатор, трубопроводи і насоси). Найбільшу небезпеку для металу представляє соляна кислота як у концентрованому, так і в розбавленому вигляді. Катіонні емульгатори є інгібіторами корозії, тому їх водні розчини, навіть якщо до їх складу входить соляна кислота, суттєвої корозії металу не викликають. Готова катіонна емульсія не руйнує метал.
Приготовлену емульсію перекачують у резервуар для зберігання емульсії (рис.10.28).