Метод | Маса аналіту, г | Об’єм розчину проби, мл | Кількість речовини аналіту |
Макроаналіз | 1 – 10 | 10 – 100 | > 0,1 ммоль |
Напівмікроаналіз | 0,05 – 0,5 | 1 – 10 | 0,01 ¸ 0,1 ммоль |
Мікроаналіз | 10‑3 – 10‑6 | 10‑1 – 10‑4 | 0,1 ¸ 10 мкмоль |
Ультрамікроаналіз | 10‑6 – 10‑9 | 10‑4 – 10‑6 | 0,001 ¸ 0,1 мкмоль |
Субмікроаналіз | 10‑9 – 10‑12 | 10‑6 – 10‑10 | < 1 нмоль |
Субультрамікроаналіз | < 10‑12 | < 10‑10 | - |
Відомі інші класифікації видів аналізу. в основі величина проби матеріалу та кількість реактивів. Розрізняють локальний, валовий, контактний, дистанційний, деструктивний, недеструктивний аналіз та інші види.
Виділяють три функції аналітичної хімії: розв’язання загальних питань аналізу (наприклад, розвиток метрологічних проблем), розвиток аналітичних методів (удосконалювання окремо взятого методу аналізу – хроматографічного, кулонометричного або титриметричного), розв’язання конкретних задач аналізу (наприклад, розробка й удосконалення аналізу пестицидів, поверхнево-активних речовин та ін.).