Теоретичні значення Q – критерію. при різних довірчих імовірностях Р

 

n	Q( n. P )
P = 0.90	p = 0.95	p = 0.99
	0.89	0.94	0.99
	0.68	0.77	0.89
	0.56	0.64	0.76
	0.48	0.56	0.70
	0.43	0.51	0.64
	0.48	0.55	0.68
	0.44	0.51	0.64
	0.41	0.48	0.60

 

Щоб знайти середнє значення абсолютної похибки, виконуюють такі обчислення:

- розраховують дисперсію значень вимірюваного параметра ( рівняння (5, 5а));

- розраховують стандартне відхилення (рів­нян­ня (6)).

(5)

(5a)

n –1 = f – ступінь свободи.

(6)

Величинуs_xще називають «середньоквадратичне відхилення»або «середньоквадратична похибка».

Коли відомі середнє значення і дисперсія, можна використати більш строгий підхід до виявлення грубих помилок – «промахів». Розраховють з вибірки експериментальних значень виміряного параметра значення β критерію для x_k = x_max, x_min або X₁, X_n з ранжированого ряду.

.(7)

де, α = 1−P – імовірність отримати «промах»;

Розраховане значення порівнюють із теоретичним значенням (див. таблицю 2).

У випадку, коли сумнівне значення параметра признається похибкою, його виключають із вибірки і по n-1 значенням обчислюють нові значення середнього, дисперсії та стандартного відхилення.

Використовуючи середнє значення і стандартне відхилення формують інтервал (довірчий інтервал) значень навколо середної величини, який з заданою наперед імовірністю (P = 0,95; 0,99 ) накриває дійсне значення вимірюваного параметра. При розрахунках граничних значень довірчого інтервалу використовують рівняння (8):

(8)

 

Значення t (P, n – 1) наведено в таблиці 3. Цей критерій називають «t-критерій Стьюдента». «Стьюдент» – псевдонім англійського математика Госсета.