Спектрофотометрія

Спектрофотометричні методи аналізу базуються на законі Бугера, який виражають рівнянням

,

де I_0,l та I_l − інтенсивність регулярного світлового потоку, що падає на зразок і проходить наскрізь відповідно; [I_0,l] = [ I_l] = = лм;

A_l − світлопоглинання, сигнал, що вимірюють непрямим спо­собом через відношення фотострумів, пропорційних відпо­від­но інтенсив­но­сті світлових потоків (безрозмірна величина); с − концентрація речовини, що поглинає світло, [с] = моль/л, г/л; l − товщина шару, що поглинає світло (внут­рішній розмір кювети в напрямкі по­ши­рен­ня світла), [l] = см; e_l − коефіцієнт поглинання, градуювальна характеристика, яка зале­жить від природи речовини, що поглинає світло і змінює значення при зміні довжини хвилі випромінювання, зміні середовища (роз­чин­ника, агрегатного стану тощо).

Якщо одиниця вимірювання [c] = моль/л, то e_l − молярний коефіцієнт по­гли­нання (МКП) і одиниця вимірювання [e_l] = л/(моль·см). Застосовують і питомий коефіцієнт поглинання k, з одиницею вимірювання [k] = л/(г·см).

Закон Бугера справджується, якщо:

- промінь монохроматичний і плоско паралельний;

- частинки, що поглинають світло, не взаємодіють між собою і з іншими речовинами, що присутні в системі.

Порушення цих умов, а також різні види взаємодії світла з об’єктами зумовлюють різноманітність причин відхилення від закону Бугера. Їх поділяють на дві групи: інструментальні та фізико-хімічні.

У спектрофотометричному аналізі сигнал вимірюють за умов, ко­ли інструментальні впливи на світлопоглинання постійні й їх мож­на врахувати або виключити, а фізико-хімічні – малі і ними можна знехтувати.