ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ТА ВИЗНАЧЕННЯ

Хімічний зв’язок	- сукупність взаємодій атомів, що призводять до утворення стійких систем (молекул, комплексів, кристалів та інш.).
Енергія іонізації	- кількість енергії, необхідної для відриву від атома найбільш слабко зв’язаного з ним електрона з утворенням позитивно зарядженого іона.
Спорідненість до електрона (ЕС)	- кількість енергії, яка виділяється або поглинається під час приєднання одного електрона до нейтрального атома з утворенням негативно зарядженого іона.
Електронегативність	- узагальнююча характеристика елемента, яка визначається півсумою енергії іонізації та спорідненості до електрона .
Ковалентний зв’язок	- зв’язок, який згідно з теорією валентних зв’язків, утворюється за рахунок перекриття електронних хмар неспарених електронів взаємодіючих атомів з антипаралельними спінами.
Неполярний ковалентний звязок	- спільна електронна пара в рівній мірі належить взаємодіючим атомам.
Полярний ковалентний зв’язок	- спільна електронна пара зміщена в бік атома з більшою електронегативністю.
Донорно-акцепторний зв’язок	- різновид ковалентного зв’язку, утвореного за рахунок неподіленої електронної пари одного атома (донор) та вільної електронної орбіталі іншого атома (акцептор).
Іонний зв’язок	- зв’язок, утворений при взаємодії атомів, що дуже відрізняються значеннями електронегативностей, у результаті чого утворюються протилежно заряджені іони, які притягуються один до одного.
Металічний зв’язок	- зв’язок, утворений усуспільненими електронами, які переміщаються по всьому об’єму металу.