Деякі основи та їхні залишки
| Основа | Залишок основи | ||
| Формула | Назва | Формула | Назва |
| Гідроксид натрію | 
| Натрій- іон |
| Гідроксид магнію | 
| Гідроксомагній-іон |
| Магній-іон | ||
| Гідроксид феруму (Ш), гідроксид заліза (Ш), тригідроксид заліза | 
| Дигідроксозалізо(Ш)-іон, дигідроксоферум(Ш) |
| Гідроксозалізо(Ш)-іон, гідроксоферум (Ш), | ||
| Залізо(Ш)-іон Ферум(Ш)-іон |
Кислотами (кислотними гідроксидами)називають сполуки, що містять у молекулах атоми водню, здатні заміщуватися на атоми металів з утворенням солей.
З точки зору теорії електролітичної дисоціації кислоти – це сполуки, які під час дисоціації здатні відщеплювати катіони лише одного типу - 
.
Негативні іони, які утворюються в результаті відриву від молекули кислоти одного або кількох іонів водню, називаються кислотними залишками. Значення негативного заряду іона кислотного залишку визначається числом іонів водню, що відірвалися. Наявність атомів водню в кислотних залишках позначається словом “гідро” або “гідроген” з відповідним префіксом.
За числом атомів водню в молекулі кислоти, здатних заміщуватися на метал з утворенням солей, розрізняють кислоти одноосновні (наприклад, азотна кислота 
), двохосновні (сірчиста кислота 
, вугільна 
), трьохосновні (ортофосфорна 
).
За наявністю кисню у складі молекул кислоти поділяються на кисневмісні (наприклад, 
, 
) і безкисневі (наприклад, 
).
Назви деяких кислот та їхніх кислотних залишків наведені в таблиці 1.2.