Загальні вказівки

 

Необхідно чітко уявляти, що корозія металів є гетерогенним процесом, в якому хімічні та електрохімічні процеси відбуваються на межі поділу двох фаз – метал і зовнішнє середовище, причому метал переходить в іонний (окиснений) стан.

Особливу увагу необхідно звернути на електрохімічну корозію, яка відбувається в середовищі електроліту і супроводжується виникненням у системі електричного струму.

Дуже важливо зрозуміти, що при електрохімічній корозії руйнування металу відбувається внаслідок роботи багатьох мікрогальванічних елементів – гальванопар, які утворюються через різницю потенціалів на різних ділянках поверхні металу. Причиною різниці потенціалів можуть бути контакт двох різних металів, наявність домішок у металі, структурна неоднорідність металу та ін. При цьому треба пам’ятати, що анодними є ділянки металу, які мають менше значення електродного потенціалу. На анодних ділянках метал окиснюється, іони металу переходять у розчин і гідратуються, звільняючи зайві електрони, які, залишившись на металі, рухаються до катодної ділянки. На катодних ділянках поверхні металу зайві електрони поглинаються окисником.

Залежно від реакції середовища окисниками при корозії можуть бути іони водню електроліту або розчинений в електроліті кисень повітря. Для прикладу розглянемо корозію заліза, яке має домішки міді, у кислому середовищі (рис.6)

 

 

 

Рис. 6 Схема електрохімічної корозії заліза при рН < 7

 

У результаті залізо руйнується в місці контакту, а на міді виділяється водень.

У нейтральному й лужному середовищах () процес корозії виражається рівняннями:

(на аноді)

(на катоді)

(у розчині)

 

Під впливом кисню повітря окиснення відбувається далі за рівнянням реакції: