Загальні вказівки
Починаючи виконувати роботу, необхідно знати, що однією з найважливіших характеристик природних вод є їхня твердість, яка обумовлена вмістом у них іонів 
і 
.
Залежно від того, до складу яких солей входять іони і , розрізняють твердість карбонатну або тимчасову (
і 
) і некарбонатну або постійну (
). Вимірюють твердість води кількістю мілімоль еквівалентів (ммоль е) катіонів і або відповідних солей в 1 л води.
При розрахунках, пов’язаних з твердістю води, необхідно враховувати, що
і 
(г/моль)
(г/моль)
Визначення тимчасової твердості води зводиться до визначення концентрації гідрокарбонат-іонів 
і тим самим до еквівалентної цим іонам концентрації іонів твердості і .
Необхідно враховувати, що аніон у воді гідролізує, в результаті чого вода має лужне середовище:
або в молекулярному вигляді:
(1)
Саме тому карбонатну твердість визначають методом титрування проби води соляною кислотою в присутності індикатора метилоранжу до переходу жовтого кольору індикатора (характерного для лужного середовища) в рожевий.
При титруванні такої води розчином соляної кислоти відбувається реакція нейтралізації:
або
(2)
Склавши рівняння 1 і 2, одержимо рівняння реакції, яка відбувається при визначенні тимчасової твердості води за допомогою розчину соляної кислоти:
