Дисоціація сульфатної кислоти

I ступінь дисоціації: Н₂SO₃ ↔ Н ⁺ + НSO₃^- (гідроген сульфіт – іон)

II ступінь дисоціації НSO₃^- ↔ Н⁺ + SO₃^-2 (сульфат – іон)

Н₂SO₃ – двохосновна кислота, утворює два ряди солей:

Середні – сульфіти: 2NaOH + SO₂ = Na₂SO₃ + H₂O (натрій сульфіт)

Кислі – гідроген сульфіти: NaOH + SO₂ = NaНSO₃ (натрій гідрогенсульфіт)

 

Н₂SO₃ - нетривка сполука, існує лише у водних розчинах. Легко поглинає з повітря кисень і окиснюється до сульфатної кислоти:

2Н₂SО₃ + О₂ = 2Н₂SО₄.

 

Добування оксиду сульфуру (ІV)

1. Горіння сірки - S + О₂ = SО₂↑

2. Випалювання сульфідних руд – 2PbS + 3O₂ = 2PbO + 2SO₂↑

3. Розклад сульфітів кислотами – Na₂SO₃ + H₂SO₄ = Na₂SO₄ + SO₂↑ + H₂O

4. Дія концентрованої Н₂SО₄ на метали –

Cu + 2Н₂SО₄(конц) = СuSO₄+ SO₂↑+ 2H₂O

Природним джерелом SO₂ є окиснення гідрогенсульфуру:

2Н₂S + 3O₂ = 2SO₂ + 2H₂O – киснем

H₂S + O₃ = SO₂ + H₂O – озоном

Багато діоксиду сульфуру (IV) виділяється при спалюванні палива, виплавленні металів, роботі автомобільного транспорту.

Застосування SО₂

- виробництво сульфатної кислоти (Н₂SО₄);

- виробництво сульфітів, гідрогенсульфітів;

- використовують у сільському господарстві для знищення мікрооргазмів і шкідників;

- вибілюють шовк, вовну та інші матеріали;

- для консервування фруктів, ягід.

Оксид сульфуру (VI)

^{+ 6}SО₃ - оксид сульфуру (VI), сірчаний ангідрид. Безбарвна рідина, дуже летка, нижче 17°С кристалізується, сильний окисник. Токсичний, викликає опіки шкіри. На поверхні димить, взаємодіє з водою:

SO₃ + Н₂О = Н₂SO₄

Т_кип ⁼ 66 °С. Розчиняється у концентрованій сульфатній кислоті. Розчин SО₃ в Н₂SО₄ олеум (інакше - туман). Олеум розбавляють водою до 98 % Н₂SО₄. Оксид сульфуру (VI) – типовий кислотний оксид. Взаємодіє з лугами.

NaOH + SO₃ = NaНSO₄ (натрій гідроген cульфат)

^{1 моль 1 моль}

2NaOH + SO₃ = Na₂SO₄ + H₂O (натрій сульфат)

^{2 моль 1 моль}