Питання та задачі до контрольних робіт з теми

“Рівновага при перебігу окисно-відновних реакцій (ОВР)”

271. Що називають окисненням та відновленням, окисником та відновником? Назвіть речовини найбільш відомі як сильні окисники чи відновники. За рахунок чого кожна з них проявляє ці властивості?

272. Що покладено в основу класифікації хімічних процесів на реакції обміну та окисно-відновні? Які з наведених нижче реакцій відносяться до перших чи других:

,

273. Що називають окисно-відновними коефіцієнтами? Які існують методи для їх визначення? Покажіть сутність кожного та поясніть, в яких випадках і чому один з них краще застосовувати ніж інший.

274. Які два одночасно перебігаючих процеси включає кожна з реакцій, що виражаються наступними схемами:

а) ; в) ;

б) ; г) .

275. В яких випадках речовини проявляють тільки окисну, тільки відновну, обидві функції? Наведіть відповідні приклади.

276. Який елемент і в якому ступені окиснення визначає можливість для наведених нижче речовин проявляти окисні чи відновні властивості: , , , , , ?

277. Які елементи у вигляді простих речовин є:

а) більш сильними відновниками (калій чи мідь, мідь чи золото);

б) більш сильними окисниками (бром чи йод, сірка чи хлор)?

278. На чому базується класифікація ОВР? Наведіть можливі типи цих реацій. Які з них називають реакціями диспропорціонування та зворотнього диспропорціонування?

 

№	Напишіть рівняння напівреакцій та іонно-молекулярні рівняння, якими можуть бути виражені процеси окиснення та відновлення в водних розчинах, що проходять за схемами:
	а) б)
	а) б)
	а) б)

 

№	Методом напівреакцій підберіть коефіцієнти в схемах окиснювально-відновних реакцій. Вкажіть окисник і відновник
	а) б)
	а) б)
	а) б)
	а) б)
	а) б)
	а) б)
	а) б)
	а) б)
	а) б)
	а) б)
	а) б)
	а) б)
	а) б)
	а) б)
	а) б)
	а) б)
	а) б)
	а) б)
	а) б)

 

 

2.19 Приклади рішення типових задач з теми

“Систематичний аналіз катіонів та аніонів”

Приклад 1. Запропонуйте хід аналізу суміші та . Напишіть рівняння відповідних реакцій.

Розв’язання:

Суміш складається з електролітів, тобто в розчині присутні аргентум(I)-катіони, плюмбум(II)-катіони та нітрат-іони. Катіони відносяться до першої аналітичної групи. Груповим реагентом на катіони першої аналітичної групи є 2 н. розчин хлоридної кислоти. Тому до частини розчину, який аналізуємо, додається розчин хлоридної кислоти. Випаде білий осад аргентум та плюмбум(II) хлоридів.

,

.

Осад обробляємо гарячою водою: плюмбум(II) хлорид переходить у розчин, а аргентум хлорид залишається в осаді. У центрифугаті відкриваємо катіон . Краще це зробити за допомогою калій йодиду:

.

При наявності іону утворюється жовтий осад , який при нагріванні розчиняється, а при охолодженні знову випадає осад у вигляді золотистих кристалів.

В осаді виявляємо катіони . Для цього до осаду приливають по краплях розчин амоніаку. Аргентум хлорид під дією амоніаку переходить у розчин у вигляді комплексного амоніакату :

.

Центрифугат розділяємо на дві частини, до однієї з них додають калій йодид, до іншої – нітратну кислоту. При наявності іонів у першому випадку утворюється жовтий осад аргентум йодиду , у другому – білий осад аргентум хлориду :

,

.

Нітрат-іон відноситься до третьої аналітичної групи аніонів, яка не має групового реактву. Тому аніони цієї групи виявляють за допомогою специфічних реакцій. Для того, щоб виявити нітрат-іони в розчині до частини початкового розчину добавимо концентровану сульфатну кислоту та мідні стружки, суміш нагріємо. Виділення бурого газу нітроген(IV) оксиду буде свідчити про наявність нітрат-іонів в розчині:

Завдяки кисню повітря нітроген(II) оксид перетворюється в нітроген(IV) оксид:

.