Тема 1.5 Розчини та теорія електролітичної дисоціації

 

Характеристика розчинів. Поняття про розчини, розчинник та розчинену речовину. Рідкі розчини. Значення розчинів в аналізі й переробці сировини, а також у виробництві матеріалів.

Способи визначення вмісту речовини у розчині. Молярна концентрація (молярність), молярна концентрація еквіваленту (нормальність ), моляльна концентрація (моляльність), масова частка, мольна частка. Співвідношення між молярною концентрацією еквіваленту та об’ємом реагуючих речовин.

Гідрати, кристалогідрати. Поняття про сольватацію та гідратацію, сольвати та гідрати. Шляхи утворення сольватів. Поняття про кристалогідрати. Розчинність твердих речовин, рідин, газів та її залежність від зовнішніх умов.

Теорія електролітичної дисоціації. Поняття про електроліти. Основні положення теорії електролітичної дисоціації. Кількісні характеристики процесу дисоціації. Ступінчасті та сумарні константи дисоціації кислот та основ. Закон розведення Оствальда. Стан сильних електролітів у розчині. Активність. Коефіцієнт активності. Дисоціація кислот, основ і солей. Зміщення рівноваги. Дія одноіменного іону. Аналітичні реакції в розчинах електролітів як реакції іонів. Іонні рівняння реакцій.

Дисоціація води. Іонний добуток води. Водневий показник (рН) - кількісна характеристика реакції розчинів. Гідроксильний показник (рОН). Розрахунок рН та рОН для розчинів кислот та основ. Методи практичного визначення водневого показника (за допомогою індикаторів, за допомогою фізико-хімічних методів).

Буферні системи в аналітичній хімії. Поняття про буферні розчини. Буферна ємність. Використання буферних розчинів в аналітичній практиці. Буферність гомогенних кислотно-основних систем. Приклади приготування буферних розчинів. рН буферних розчинів.