Теоретичні умови осадження малорозчинних сполук. Правило добутку розчин-ності та його використання в практиці хімічного аналізу.
Умови утворення і розчинення осадів. Фактори, що впливають на розчинність осадів: сольовий ефект, присутність однойменних іонів.
Використання осадження для розділення та визначення різних сполук. Кристалічні та аморфні осади.
Тема 1.8 Рівновага у розчинах координаційних (комплексних) сполук
Загальна характеристика комплексних сполук. Будова комплексних сполук. Координаційна теорія А. Вернера. Поняття про комплекс, комплексоутворювач, ліганд, внутрішню та зовнішню координаційні сфери, координаційне число.
Класифікація та номенклатура комплексних сполук. Поняття про амоніакати, аквакомплекси, ацидокомплекси, циклічні (хелатні) комплексні сполуки. Види циклічних комплексних сполук. Утворення назв координаційних сполук.
Дисоціація та стійкість комплексів у розчинах. Константа нестійкості і константа стійкості комплексної сполуки. Ступінчасті та сумарні константи стійкості комплексів. Вплив концентрації компонентів, рН, іонної сили розчину та температури на комплексоутворення.
Застосування комплексних сполук у хімічному аналізі для виявлення, розділення, маскування різних іонів. Застосування комплексоутворення для переведення в розчин деяких малорозчинних сполук. Комплексоутворюючі розчинники.
Тема 1.9 Рівновага при перебігу окисно-відновних реакцій (ОВР)
Типи окисно-відновних реакцій (ОВР). Реакції диспропорціонування, окисно-відновна подвійність, внутримолекулярне окиснення–відновлення. Найважливіші окисники та відновники. Методи складання рівнянь ОВР (метод електронного балансу, метод напівреакцій).
Гальванічні елементи. Електрод. Електродні процеси. Окисно-відновні потенціали. Рівняння Нернста.
Напрямок реакцій окиснення-відновлення. Вплив концентрації компонентів редокс-пари, реакції середовища на значення окисно-відновного потенціалу. Рівновага при окисно-відновних процесах, швидкість її встановлення.
Використання окисно-відновних реакцій у хімічному аналізі.