Послідовність виконання роботи.

Зібрати прилад, схема якого приведена на рис. 5.3.

Трубку з внутрішнім діаметром 45 мм розрізати на час­тини довжиною 1820 см. Кожну трубку витягнути посередині до діаметра 23 мм і розрізати у вузькому місці на рівні частини, для того, щоб одержати трубки довжиною 68 см. Витягнуті кінці цих трубок запаяти. У трубку 4 на­лити приблизно 0,5 мл досліджуваної рідини і ввести в неї дуже тонкий капіляр 3 із запаяним кінцем, зверненим нагору. Пробірку 4 закріпити за допомогою гу­мового кільця на термометрі 1 так, щоб досліджувана рідина знаходилася на рівні ртутної кульки. Термометр із пробіркою занурити в гліцеринову баню з мішалкою 2, закріплену на азбестовій сітці у штативі і рі­вномірно нагріти доти, доки з капіляра 3 не почнуть виділятися пухирці. Ця температура відповідає температурі кипіння досліджува­ної рідини.

Дослід проводити двічі і взяти се­реднє значення температури кипіння (розбіж­ності рівнобіжних дослідів не повинні пере­вищувати 0,5°С). Дослідні дані записати в таблицю 5.4.

 

Рис.5.3. Схема приладу визначення температури кипіння по Сиволобову

 

Таблиця 5.4

Параметри	Розчинник	Розчин	Похибка досліду
Температура кипіння, °С при да­ному тиску
Температура кипіння, °С при 760мм.рт.ст.
Середнє значення температури при нормальних умовах Тн.т.к.
Розрахункове значення КЕ
Довідкове значення КЕ
Концентрація чи молекулярна маса