Для відновлення фізичних та психічних сил людини існує сон. Під час сну перебудовується мозкова діяльність, яка потрібна для переробки інформації, що потрапила в період неспання, переведення її із проміжної в довготривалу пам”ять.
Новонародженадитина спить 20-22 години за добу:
1 рік - 16-17 год; 11-12 років - 10год
2-3 роки - 14-15год; 13-16 років - 9 год
4-5 років - 13 год; 17-18 років - 8,5год
6-7 років - 12 год;
8-10 років - 11 год.
Поступово тривалість сну у дитини знижується. Скорочення тривалості сну у дітей на 2-4 години і більше різко негативно впливає на функціональний стан мозку. Падає працездатність, опірність організму до різних інфекцій, швидко настає стомлюваність. Чим молодша дитина, тим більша у неї потреба у сні. Тривалість сну залежить від стану здоров”я дитини і фізичного розвитку. Тому, встановлюючи тривалість сну,слід також враховувати і індивідуальні особливості дитини.
Для повноцінного відпочинку організму дитини важливо забезпечити не тільки тривалість нічного сну, але і достатню його глибину.
У людей похилого віку часто спостерігається порушення сну. Вони можуть дрімати з перервами на протязі доби. При цьому загальна тривалість сну звичайно не збільшується, так як вночі старі люди сплять менше. В нічну годину вони часто читають, ходять по кімнаті,вживають їжу і навіть готують їжу.
Відомо, що у процесі сну частково встановлюється енергетичний потенціал клітин ЦНС, котрий витратився у період неспання. В цьому охоронне значення сну.
Денний сон на першому році життя:
- до 5 місяців - 4 рази
- з 5 міс. до 10 міс. - 3 рази
- з 10 міс. до 1,5 року - 2 рази
- з 2-х до 3-х років - 1 раз
- - 11 до 12 років - встановлюється за медичними показаннями.
Сон є життєвою потребою організму. У людини при позбавленні сну на третю добу розвивається емоційна нестійкість, стан депресії, різко знижується увага, пам”ять, розумова працездатність. На кінець 7-ї доби спостерігаються розлад свідомості, психомоторне збудження, емоційна байдужість, зникає реальне уявлення про навколишнє оточення тощо.
Основна функція сну - це відновлення фізичних та психічних сил, яка дозволяє максимально адаптуватися до змін умов зовнішнього і внутрішнього середовищ. Сон становить собою чергування різних функціональних станів головного мозку.
Сон - це сукупність двох якісно різних станів - так званого повільного і швидкого сну. Повільний сон у свою чергу ділиться на 4 стадії: перша - дрімота, друга - характеризується періодичним виникненням “сонних веретен”, третя й четверта - відповідають глибокому сну. Під час повільного сну збільшується екскреція анаболічних гормонів (гормони росту, пролактину). Підвищується тонус парасиппатичної нервової системи тощо, знижується м”язовий тонус, стають різними частота дихання і пульс.
Швидкий сон - протягом нічного сну буває 4-5 разів (приблизно через 1,5 год.) і триває 6-20 хвилин. У дорослих на швидкий сон припадає приблизно 20%, у дітей - 30%, у новонароджених - 50% загальної тривалості сну. Під час сну різко пригнічуються спинномозкові рефлекси. В той же час мозковий кровоток посилюється. Характерними проявами швидкого сну є швидкі рухи очей (60-70 за одну хвилину) при закритих повіках, зміни ЕЕГ, нерегулярне збільшення частоти серцевих скорочень, артеріального тиску, посилення гормональної активності. При пробудженні зі швидкого сну 80-90% пацієнтів розповідають про сновидіння.
Таким чином, весь нічний сон складається із 4-5 циклів. Кожен з них розпочинається з перших стадій повільного сну і закінчується швидким сном. Тривалість циклу становить 80-100 хвилин.