З предмету: Хімія ІІ семестр 2. Природні джерела вуглеводнів. Основні види топлива, та їх значення в енергетиці, охорона довкілля

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ ТЕХНІЧНИЙ КОЛЕДЖ

ОДЕСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

 

Методичні вказівки

для самостійного вивчення матеріалу

з предмету: « Хімія”

для студентів І курсу всіх спеціальностей

ІІ семестр

 

Одеса - 2011

Виконавець: Девятьярова Л.І., викладач коледж, голова облметодоб’єднання викладачів хімії

Методичний посібник розроблений для виконання самостійних робіт з предмету «Загальна хімія» для студентів І курсу всіх спеціальностей. У даному посібнику розглядаються такі теми:

1. Багатоманітність органічних сполук.

2. Природні джерела вуглеводнів. Основні види топлива, та їх значення в енергетиці, охорона довкілля.

3. Феноли, їх характеристика, фізичні та хімічні властивості, добування та застосування.

4. Целюлоза, її склад. Фізичні та хімічні властивості, добування та застосування.

5. Амінокислоти, як амфотерні органічні сполуки, властивості та добування.

6. Хімія та побут: побутові хімікати. Значення хімії, як науки і її роль у вирішенні глобальних проблем людства.

Також після кожної теми входять: завдання для самостійної роботи, які допомагають закріпити краще теоретичний матеріал. Що надає можливість більш поглиблено вивчити даний курс предмету.

 

 

Розроблена для допомоги викладачам та студентам

 

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ ТЕХНІЧНИЙ КОЛЕДЖ

ОДЕСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

 

ЗАТВЕРДЖУЮ

Заст. директора з НР

___________В.І.Уманська

“____“___________2011 р.

 

Методичні вказівки

для самостійного вивчення матеріалу

з предмету: “Хімія”

для студентів І курсу всіх спеціальностей

ІІ семестр

 

Автор: Девятьярова Л.І.

 

РОЗГЛЯНУТО ТА СХВАЛЕНО

Предметною комісією хімічних дисциплін

Протокол №_________________________

Від “___“_____________________2011 р.

Голова комісії _____________ Швець Л.І.

 

Одеса - 2011

ЗМІСТ

 

1. Багатоманітність органічних сполук ………….………………………………….5

2. Природні джерела вуглеводнів ………………………………..…………………9

Основні види топлива, та їх значення в енергетиці, охорона довкілля.

3. Феноли, їх характеристика, добування та застосування. …………………..…..13

Фізичні та хімічні властивості

4. Целюлоза, її склад, добування та застосування ……………………….………..16

Фізичні та хімічні властивості.

5. Амінокислоти, як амфотерні органічні сполуки. ……………………………….18

Властивості та добування.

6. Хімія та побут: побутові хімікати. ……………………………………………….21

Значення хімії, як науки і її роль у вирішенні глобальних проблем людства.

 

Самостійна робота № 6

Тема: Багатоманітність органічних сполук, їх класифікація та номенклатура.

 

Сполуки, що утворені Карбоном, називаються органічними сполуками. Нині відомо понад 10 млн. органічних сполук. Неорганічних речовин відомо лише близько 200 тис.

Атоми Карбону здатні сполучатися між собою, утворюючи молекули різноманітної форми: лінійні, розгалужені, короткі, довгі, ланцюги, кільця.

 

ê ê ê ê ê ê ê

1) – С – С – С – С – 2) – С – С – С –

ê ê ê ê ê ê ê

– С –

ê ê ê

3) – C – C – ê ê ê

ê ê 4) – C = C – C – C –

– C – C – ê ê ê ê

ê ê

 

В органічних сполуках крім Карбону містяться атоми Нітрогену, Оксигену, Гідрогену, галогенів, Сульфуру, Фосфору та ін.

Спільні та відмінні ознаки неорганічних і органічних сполук

Неорганічні сполуки

- Валентність більшості елементів у неорганічних сполуках змінна (Сульфур, Фосфор, Нітроген мають різну валентність).

- У неорганічних сполуках найрізноманітніші види хімічних зв'язків - іонний, ковалентний, металічний, водневий.

- Неорганічні речовини в основному тугоплавкі, стійкі до нагрівання.

- Використовуються в основному водні розчини (при хімічних реакціях).

- Реагуючи, утворюють осад, гази, змінюють забарвлення.

Органічні сполуки

- Якісний склад обмежений, кількісний значно багатший.

- Елементи органічних сполук виявляють значно менше валентних станів. Карбон, Гідроген, Оксиген мають сталі валентності.

- Переважно утворюють ковалентні зв’язки, іноді іонні.

- Кристалічні гратки молекулярні. Легкоплавкі, часто мають запах.

- Згоряють з утворенням води і вуглекислого газу.

- Здебільшого не розчиняються у воді.

- Реагують між собою повільно.

Спільні ознаки

Утворення і реакції органічних речовин відбуваються за тими самими законами, що й неорганічних речовин. Серед органічних сполук є розчинні у воді, електроліти (солі органічних кислот), є термостійкі. Органічні та неорганічні речовини об'єднує і те, що вони можуть взаємно перетворюватися.

Органічні речовини

Добутіз природних речовин: Виготовлені синтетичним шляхом:

нафта, природний газ, вугілля, пластмаси, синтетичні волокна,

деревина, цукор, крохмаль, льон, синтетичні каучуки, хімічні засоби

природний каучук, бавовна тощо. захисту рослин, лікарські препарати,

барвники, мило і миючі засоби тощо.

Класифікація органічних сполук

Карбоновий скелет або ланцюг – це послідовність атомів карбону, хімічно зв’язаних між собою ковалентними неполярними зв’язками. Функціональні групи… Усі органічні сполуки, залежно від природи карбонового скелета, можна… Ациклічні (нециклічні, ланцюгові) сполуки називають також аліфатичними або жирними. Їх молекули містять незамкнені…

Номенклатура

Хімічна номенклатура – це система формул і назв хімічних речовин. Вона охоплює правила складання формул і назв.

Для того щоб дати розгалуженому вуглеводню назву необхідно виконувати такі правила:

1. Вибір найдовшого ланцюга;

2. Вбір замісника – замісник ланцюг;

3. Вказується місце групи атомів, що відгалужується (інакше – радикал);

4. Найдовший ланцюг атомів карбону нумерується, починаючи з того кінця, до якого ближче відгалуження;

5. Перед назвою вуглеводню зазначається цифрами місце радикалів та їх назва за алфавітом.

Приклади:

1 2 3 4 5 1 2 3 4 5 6

СН₃ – СН – СН₂ – СН₂ – СН₃ СН₃ – СН – СН – СН – СН₂ – СН₃

ê ê ê ê

СН₃ СН₃ СН₃ С₂Н₅

2- метилпентан 2,3 – диметил -4- етилгексан

Завдання для самостійної роботи.

С2Н4, С3Н8, С10Н22, С12Н24, С4Н8, С6Н6, С2Н2, С8Н18, С3Н6, С9Н20. 2. Для речовини, яка має будову СН3 – СН2 – СН2 – СН3, запишіть структурні… 3. Знайдіть і виправте неправильні назви: 2-метилбутан; 1,2-диметилгексан; 2-етилпентан; 3-етилгексан.

Самостійна робота № 7

Тема: Природні джерела вуглеводнів. Основні види палива, та їх значення в енергетиці, охорона довкілля.

Природні джерела вуглеводнів

Нафта, вугілля, природний газ

У природі вуглеводні зустрічаються переважно у вигляді природного газу, нафти, кам'яного вугілля. Є два способи використання цих горючих копалин. Один - у вигляді палива, як джерело енергії, другий - для подальшої переробки. Перший спосіб - це звичайне спалювання, другий - це органічний синтез. Природний газ, нафта, вугілля належать до невідновлюванихприродних ресурсів. Ця обставина змушує раціонально експлуатувати природні родовища.

Природний газ

У природному газі містяться вуглеводні з низькою молярною масою. Основною складовою частиною його є метан, його масова частка там 80 — 90%. Крім метану у природному газі є 2 - 3% його гомологів - етану, пропану, бутану і невелика кількість домішок - сірководню, азоту, благородних газів, оксиду карбону (IV) і водяної пари.

Природний газ - цінне паливо, за своєю теплотворністю він перевершує всі відомі види палива. (При спалювання 1 м³ газу виділяється до 54400 кДж тепла.) Природний газ є також цінною хімічною сировиною. 3 нього добувають сажу, водень, ацетилен, хлорпохідні, синтез-газ.

Гази, супутні нафті

До природних газів належать і супутні гази, які розчинені у нафті, містяться над нею і виділяються під час її добування. Вони є сумішшю легких вуглеводнів, хоча на відміну від природного газу, в них менший вміст метану (до 40%), а більше його гомологів та інших газів.

Раніше попутний газ не знаходив застосування і під час добування нафти його спалювали факельним способом. Зараз його уловлюють і використовують як паливо, але головним чином як хімічну речовину.

Нафта

Склад і властивості нафти

Нафта - масляниста рідина темно-бурого або майже чорного кольору з характерним запахом. Вона трохи легша за воду і практично не розчиняється у ній. За хімічним складом нафта є складною сумішшю вуглеводнів з різною молекулярною масою, головним чином рідких, з домішками інших органічних речовин, що містять азот, кисень і сірку. Звичайно це парафінові вуглеводні, циклоалкани, ароматичні сполуки, а також розчини неорганічних солей.

Нафту видобувають з надр Землі через свердловини. Сиру нафту звичайно не використовують. Щоб добути з неї цінні технічні продукти, іі піддають переробці.

Перегонка нафти

Первинна переробка нафти полягає в перегонці, тобто розділенні на різні продукти (фракції). Процес перегонки заснований на тому, що різн1 фракції нафти мають різну температуру кипіння.

Вуглеводневі фракції, які добувають при перегонці нафти

  На виробництві перегонка здійснюється у ректифікаційній колоні. При перегонці…  

Крекінг нафтопродуктів.

Наприклад: С6Н34 → С8Н18 + С8Н18 гексадекан октан октан

Кам'яне вугілля

При хімічній переробці вугілля вилучається величезна кількість цінних речовин. Внаслідок нагрівання до 1000° С без доступу повітря вугілля… Коксування- це нагрівання кам'яного вугілля без доступу повітря до 1000° С. У… На основі продуктів, виділених із кам'яновугільної смоли, виникли цілі галузі хімічної промисловості - виробництво…

Вуглеводнева сировина та охорона довкілля

Поглинання і випромінювання енергії діоксидом карбону та іншими речовинами створює парниковий ефект. Посилення цього ефекту може мати згубні наслідки… В результаті переробки і використання горючих корисних копалин атмосфера забруднюється шкідливими речовинами. Такими,…

Завдання для самостійної роботи.

Скласти реферат, кросворд або доповідь на теми: «Природні джерела вуглеводнів», «Основні види палива, та їх значення в енергетиці»,

«Вуглеводнева сировина та охорона довкілля»

 

Самостійна робота № 8

Тема: Феноли, їх характеристика, фізичні та хімічні властивості, добування та застосування.

Феноли

Феноли- ароматичні сполуки, до складу молекул яких входять гідроксильні групи, зв'язані з ароматичним ядром.

ОН

ОН

СН3

 

Фенол о-крезол

(одноатомні феноли)

 

ОН

ОН

 

НО

 

 

Пірогалол (трьохатомний фенол)

 

ОН

ê

ОН

Гідрохінон (двоатомні феноли)

 

Будова фенолу

 

ОН – група, зв’язана з ароматичними радикалом (феніл). p - система бензольного кільця втягує неподілені електрони Оксигену. Це приводить до збільшення полярності зв’язку О¬Н, за рахунок чого фенол набуває властивості слабкої кислоти (карболової). Також у бензольному ядрі підвищується електронна густина у положеннях 2,4,6, де і відбувається зміщення атомів гідрогену.

 

Фізичні властивості

Тверда, кристалічна речовина (t_пл 42°С). Червоніє на повітрі через окиснення. За кімнатної температури погано розчинний у воді, при 60°С у будь-яких співвідношеннях, отруйний.

 

Хімічні властивості фенолу

Обумовлені гідроксильною групою – ОН Зростає кислотність групи ОН. Фенол – слабкіша кислота, ніж Н2СО3 і Н2S, але… 1. Взаємодія з активними металами з утворенням фенолятів

Застосування

1. У медицині як антисептик (карболка).

2. Виробництво фенолформальдегідних пластмас

3. Виробництво барвників, лікарських речовин вибухових речовин.

Охорона довкілля

Від промислових відходів, що містять фенол (промислові відходи коксохімічного виробництва). Фенол згубно діє на флору і фауну; у людини викликає опіки і отруєння.

Методи очистки відходів від фенолу

1. Каталітичне окислення газів, що містять фенол.

2. Виділення фенолу розчинниками.

3. Обробка озоном.

4. Біохімічний метод.

 

Завдання для самостійної роботи.

СН3СІ, С6Н5СІ, С6Н5ОН, С2Н5ОН, С6Н5СН3. 2. Здійснити перетворення: СН4 → С2Н2 → С6Н6 → С6Н5СІ → С6Н5ОН → С6Н5СН3

Самостійна робота № 9

Тема: Целюлоза, її склад, фізичні та хімічні властивості, добування та застосування.

Целюлоза – природний полімер (полісахарид). Склад і будова молекул: (С₆Н₁₀О₅)_П молекулярна формула.

У целюлозі молекули мономерів сполучені в молекули полімерів за допомогою оксигенових містків.

Целюлоза має переважно лінійну структуру макроструктуру; значення n-400000.

 

Фізичні властивості

Целюлоза – біла волокниста речовина, нерозчинна ані у воді, ані в органічних розчинниках.

 

Поширення в природі

Утворюється в процесі фотосинтезу. Є основною складовою частиною оболонок рослинних клітин. Найбільше її у волокнах бавовни (до 98 %), льону та коноплі. У деревині целюлози 50 %.

 

Хімічні властивості

(С6Н10О5)n + nН2О ® nС6Н12О6 (С6Н10О5)n ® (С6Н10О5)m ®С12Н22О11®С6Н12О6 Крохмаль ® декстрини ® мальтоза ® глюкоза

Застосування

1. У складі деревини – у будівництві.

2. У складі волокон (льон, бавовна) – для виготовлення тканин, ниток.

3. Виготовлення паперу.

4. Добування етанол, а з нього – каучук.

5. Ефіри використовуються для виробництва штучних волокон, кіноплівки, нітролаків, пороху.

 

Добування штучних волокон

1. Основний спосіб - ацетатний. Целюлозу обробляють оцтовим альдегідом в присутності Н2SО4. Добутий ацетат розчиняють у суміші дихлоретану і… 2. Віскозний спосіб - целюлозу обробляють спочатку NaOH, а потім СS2 і… 3. Мідно-аміачний спосіб - целюлозу розчиняють у реактиві Швейцера (розчин Сu(ОН)2 у NН3) і розчин пропускають крізь…

Завдання для самостійної роботи.

2. Чим відрізняється будова крохмалю від будови целюлози? Відповідь обґрунтувати. 3. Здійснити перетворення: целюлоза → бутадієн – 1,3 4. Написати рівняння реакцій добування: тринітроцелюлози та триацетилцелюлози. У яких галузях використовуються ці…

Самостійна робота № 10

Тема: Амінокислоти, як амфотерні органічні сполуки, властивості та застосування.

Амінокислоти –органічні сполуки, які містять одночасно аміногрупу – NH₂ і карбоксильну групу – СООН.

Загальна формула: NH₂ – R – COOH.

 

Номенклатура

NH₂ – СН₂ – СООН – амінооцтова кислота (гліцин)

СН₃ – СН(NH₂) – СООН – a - амінопропінова кислота (аланін)

СН₂(NH₂) – (СН₂)₃ – СН(NH₂) – СООН – лізин

СН₃ – СН(СН₃ ) – СН(NH₂) – СООН – валін

СН₃ – СН(СН₃ ) – СН₂ – СН(NH₂) – СООН – лейцин

НСОО – (СН₂)₂ – СН(NH₂) – СООН – глютамінова

С₆Н₅ – СН₂ – СН(NH₂) – СООН – фенілаланін

НО – СН₂ – СН(NH₂) – СООН – серин

НS – СН₂ – СН(NH₂) – СООН – цистеїн

 

Ізомерія

Залежно від взаємного розміщення карбоксильної та аміногрупи розрізняють a-, b-, g-, e- амінокислоти.

У природі найбільш поширені a- амінокислоти, з яких побудовані макромолекули білків.

 

g b a

СН₃ – СН – СН₂ – СООН

ê

NH₂

b - аміномасляна кислота

 

Фізичні властивості

Безбарвні кристалічні речовини з t_пл ñ 250 ^оС, добре розчинні у воді.

Хімічні властивості

O O R ¤¤ R ¤¤ CH – C « CH – C

Добування

1. Гідролізом білків.

2. З карбонових кислот.

СН₃СООН + СІ₂ ® СН₂ – СООН + НСІ

^{Оцтова кислота} ê

СІ

^{Хлороцтова кислота}

СН₂ – СООН + NН₃ → CH₃ – COOH + HCI

ê ê

СІ NH₂

^{Амінооцтова кислота}

Застосування

1. У складі білків харчових продуктів людина отримує всі необхідні амінокислоти.

2. У медицині для харчування тяжкохворих і як ліки.

3. З амінокапронової і аміноенантової кислот добувають синтетичні волокна – капрон і енант.

 

Завдання для самостійної роботи.

2. Скласти рівняння реакції утворення дипептиду з таких амінокислот: NH2 – CH2 – COOH та NH2 – CH2 – CH2 – COOH 3. Скільки грамів феніаміну (С6Н5NH2) можна добути з нітробензолу масою 123 г, якщо вихід продукту складає 95%.

Самостійна робота № 11

Тема: Хімія та побут: побутові хімікати. Значення хімії, як науки і її роль у вирішенні глобальних проблем людства.

Значення хімії у створенні нових матеріалів

І. Металічні матеріали

1. Традиційні сплави: на основі заліза - чавун і сталь; на основі міді - латунь і бронза; на основі алюмінію - дюралюміни і силуміни тощо.

2. Нові - металокераміка (композити).

 

ІІ. Неметалічні матеріали

- Нові композити, що складаються з пластичної матриці та наповнювача: норпласти (наповнені органічні полімери) і піни (газонаповнені матеріали). 2. Традиційні каучуки та матеріали на їх основі - бутилкаучук, фторкаучук… - Нові - гумоволокнисті композитні матеріали: на основі еластомерів, наповнених поліамідними, скляними, азбестовими та…

Нові методи добування матеріалів

2. Нові методи добування композитів: - на основі боридів металів (відновлення оксидів металів бором у вакуумі та… - освоєно метод прямого синтезу силіцидів з металу та силіцію;

Завдання хімії у розв'язанні сировинної проблеми

2) Комплексне використання сировини. Наприклад, залізні руди містять мідь, цинк, ванадій, кобальт, тому необхідні технології селективного вилучення… 3) Розробка нових ефективних методів рециркуляції сировини. Наприклад, метали… 4) Використання відходів як сировини. Наприклад, добування металів з відвалів.

Значення хімії у розв'язанні енергетичної проблеми

- Хімічні методи вилучення в'язкої нафти, значна частина якої залишається в землі. - Добування штучного рідкого палива з вугілля шляхом його гідрогенізації. - Використання енергозберігаючих технологій.

Хімія у повсякденному житті

а) мила тверді і рідкі; б) СМЗ - універсальні, комплексні, з відбілювачем, для окремих видів тканин; … в) пом'якшувачі тканин, засоби для антистатичної обробки, апретурні засоби (підкрохмалення, водо- та брудовідштовхуючі…

Хімія та екологія

Основні джерела забруднення довкілля

1) Спалювання органічних енергоносіїв та вихлопні гази автомобілів - СО2 (парниковий ефект); СО; РЬ - від 30% до 50% забруднень у повітрі. 2) Теплоенергетика - гази (кислотні дощі) та тверді відходи - попіл, шлаки,… 3) Кольорова та чорна металургія – SО2, NО (кислотні дощі); величезні земельні площі займають шлаки.

Хімія – головна сила у боротьбі за чистоту природи

1. Створення виробництв, які наближаються до природних колообігів речовин - маловідходних та безвідходних.

2. Використання фільтрів та пилогазовловлювачів, які зменшують викидання шкідливих речовин в атмосферу.

3. Розробка методів утилізації шлаків (виготовлення цементу, цегли, плитки, для покриття доріг і фосфорних добрив).

4. Розробка способів утилізації синтетичних матеріалів і створення нових полімерів, які б розкладалися у природі.

5. Створення замкнених (безстічних) технологічних систем, завдяки яким використана вода очищується і знову повертається у виробництво.

6. Вдосконалення очисних споруд для води: електродіаліз; обернений осмос; біохімічне очищення.

Значення хімії для розуміння наукової картини світу

Хімія визначає речовини, їх склад, будову, властивості, застосування, а також хімічні реакції закономірності їх протікання, синтез нових матеріалів тощо. Ці значення складають наукову картину хімічної реальності.

Хімічні, фізичні та біологічні знання у своїй сукупності дають змогу зрозуміти сучасну наукову картину світу - загальні властивості та закономірності природи.

Роль хімії в житті суспільства

 

Пояснити значення таких термінів: смог; кислотні дощі; озонові дірки в атмосфері; парниковий ефект; ядерна зима; екологічний моніторинг.

Смог

Хімічні реакції, що відбуваються у повітрі, призводять до виникнення димних туманів - смогів. Смоги виникають за таких умов: велика кількість пилу і газів, які міста викидають у повітря; тривале існування антициклонів, коли забруднювачі нагромаджуються у приземному шарі атмосфери.

Смоги бувають такі:

1. Вологий смог характерний для країн з морським кліматом, де дуже часті тумани.

2. Сухий смог утворює не туман, а синювату імлу.

3. Льодяний смог виникає в Арктиці та Субарктиці за низьких температур в антициклоні.

Кислотні дощі

1) Врожайність знижується внаслідок ушкодження листя кислотами. 2) Спричиняють вимивання з грунту кальцію, калію, магнію, що викликає… 3) Деградують та гинуть ліси (особливо кедр, бук, тис).

Озонові дірки в атмосфері

На висоті 20 - 50 км повітря містить підвищену кількість озону (О₃). Цікаво, що озону в цьому шарі міститься дуже мало, він би утворив шар завтовшки 2-3 мм. Незважаючи на малу густину, озоновий щит надійно захищає все живе від дії УФ-променів. Виявлене різке зменшення шару озону над Антарктидою - своєрідна «озонова дірка». Вміст озону над Антарктидою дедалі зменшується, межі «озонової дірки» розширюються в бік Австралії, Південної Америки та Африки. Найбільших розмірів дірка досягає у жовтні (арктична весна), а потім вона зменшується. Щодо причин цього явища є такі припущення:

1) взаємодія оксидів нітрогену з озоном;

2) реакція антропогенного хлору з озоном.

Виявлено озонову дірку менших розмірів і у Північній півкулі (над Шпіцбергеном). Зниження вмісту озону в атмосфері загрожує зменшенням врожаїв, збільшенням шкідливих мутацій, зростанням захворювань на рак шкіри та катаракту очей.

Парниковий ефект

У земній атмосфері вуглекислий газ діє як скло у парнику: пропускає сонячне світло, але затримує тепло розігрітої Сонцем поверхні Землі. Це викликає розігрівання планети, відоме під назвою «парникового ефекту». Постійне збільшення кількості спалюваного органічного палива призводить до підвищення концентрації СО₂ в атмосферному повітрі (на початку XX ст. - 0,029%, сьогодні - 0,034%). Прогнози показують, що до середини XXI ст. вміст СО₂ подвоїться, що призведе до різкого посилення парникового ефекту, і температура на планеті підвищиться. Виникнуть ще дві небезпечні проблеми: швидке танення льодовиків в Арктиці та Антарктиці і підняття рівня Світового океану. Такі зміни супроводжуватимуться змінами клімату, які навіть важко передбачити.

Ядерна зима

Вчені багатьох країн світу провели на ЕОМ моделювання наслідків термоядерної війни, яке отримало назву «ядерної зими». У перший день війни в Північній півкулі (тут мешкає 85% населення світу) в атмосферу піднімається 300 млн тонн диму і пилу. Протягом тижня на поверхню планети доходитиме 1% сонячного світла, а протягом наступних трьох тижнів - не більш ніж 10% . Вміст озону зменшиться на 50%, що збільшить надходження УФ-променів у смертельних для людини дозах. Якщо вона відбудеться влітку, то літо перетвориться на зиму, оскільки температура знизиться на 20°-30°С. Низька температура утримуватиметься кілька місяців, що викличе загибель урожаю і більшості рослинного покриву Землі. Загибель рослинності та тварин, радіоактивне забруднення, вихід з ладу енергетичних систем і зв'язку, лютий мороз і ніч, ураганні вітри викличуть такий психологічний шок, який людство не зможе пережити. Таким чином, локальний ядерний конфлікт спричинить глобальну загибель людства.

Екологічний моніторинг

Екологічний моніторинг середовища - це комплексна система спостережень, оцінки й прогнозу змін стану біосфери або її окремих елементів під впливом людської діяльності чи природних факторів.

Завдання для самостійної роботи.

2. Назвіть основні причини виникнення енергетичної проблеми? 3. Вивести формулу оксиду і назвати його, якщо відомо, що масова частка… 4. Назвіть основні завдання бережливого і раціонального використання сировини?