Структура розподлу лсових ресурсв

Структура розподлу лсових ресурсв. До складу лсового комплексу входять три промисловост лсова, деревообробна та целюлозно-паперова. В лсовй промисловост найбльш розвинутими лсозаготвельне та лсохмчне виробництва.

Лсозаготвельне виробництво забезпечу заготвлю круглих лсоматералв, виробництво технологчно трски та транспортування х на кнцев пункти нижн склади, пункти споживання, заготвлю та вивезення осмолу та деревно зелен. Лсохмчне виробництво в склад лсово промисловост забезпечу переробку осмолу на канфоль, скипидар, а деревно зелен на втамнне борошно екстракт, пасту, вск та нш продукти, заготвлю та переробку живиц. Лсову промисловсть вдносять до видобувних галузей важко промисловост.

Продукцю лсово промисловост використовують головним чином як предмет прац. Практично вс галуз народного господарства споживають лсоматерали або вироби, виготовлен з деревини. Основне завдання лсово промисловост й нших галузей лсового комплексу на сучасному етап розвитку економки Украни, який характеризуться загостренням економчних екологчних протирч, це нарощування обсягв виробництва за рахунок комплексного та ефективного використання лсосчного фонду та використання ресурсв деревини без нарощувань обсягв лсозаготвель.

Стаблзаця обсягв лсозаготвель ма важливе економчне, екологчне соцальне значення, оскльки лси цнним компонентом природи, фактором, що стаблзу навколишн природне середовище. Скорочення вирубки лсв сприя полпшенню клмату, посиленню пдвищенню продуктивност сльськогосподарських угдь. Джерело 2, с.70 До деревообробно промисловост належать пдпримства, як здйснюють механчну та хмко механчну обробку, а також переробку деревини. В склад деревообробно промисловост видляють три групи виробництв перша виробництва, як здйснюють первинну обробку деревини лсопильне, шпалопильне друга вторинна обробка деревини паркетне, фанерне, меблеве, деревостружкових плит, срникв, стандартних будинкв деталей та н. третя хмко-механчна переробка деревини деревоволокнистих плит, деревних пластикв.

Особливе мсце тут належить виробництву деревостружкових деревоволокнистих плит, що да змогу ефективно використовувати вдходи лсопиляння та нших деревообробних виробництв, отримуючи продукцю, яка користуться пдвищеним попитом основним матералом для розвитку меблево промисловост.

Виробництво деревостружкових деревоволокнистих плит динамчно розвиваться. З 1980 по 1995 рк виробництво деревостружкових плит в Укран збльшилось в 2,3 рази, деревно-волокнистих плит у 3,1 рази. Деревообробна промисловсть важливою галуззю лсового комплексу. пдпримства виготовляють головним чином товари народного споживання. Однак значна частина продукц деревообробно промисловост споживаться в народному господарств як предмети та знаряддя прац. Продукцю деревообробно промисловост використовують будвельна ндустря, транспорт, сльське господарство, майже вс галуз промисловост.

Джерело 2, с.72 Целюлозно-паперова промисловсть, входячи до складу хмко-лсового комплексу, тсно пов язана з лсовою промисловстю поставками сировини балансв, технологчно трски. Галузь ма чтку соцальну спрямовансть, оскльки продукця сприя бльш повному задоволенню потреб населення в товарах, його культурному та духовному розвитку. Продукця целюлозно-паперово промисловост ефективним замнником цльно деревини.

Тому прискорений розвиток целюлозно-паперово промисловост да змогу економити ресурси деревини, сприя полпшенню структури споживання деревини та збереженню лсв. Целюлозно-паперова промисловсть представлена наступними виробництвами деревно маси та целюлози паперу та картону виробв з паперу та картону. Вс три виробництва взамоповязан, задовольняють рзномантн потреби галузей народного господарства та населення.

Вдзначимо, що рвень розвитку целюлозно-паперово промисловост не вдповда сучасним вимогам. За обсягами споживання на душу населення Украна вдста вд ндустрально розвинутих кран у 1990 р. випуск паперу на душу населення становив 7 кг, а багатьох розвинутих кранах понад 100 кг, в США 300 кг. Целюлозно-паперова промисловсть виробля недостатньо паперу, який використовуться для сантарно-ггнчних потреб, виготовлення обов тощо. Одна з важливих економчних проблем розвитку целюлозно-паперово промисловост докорнне покращання якост кнцево продукц, особливо паперу розширення асортименту продукц з метою найбльш повного задоволення потреб заселення в продукц пдвищеного попиту.

До галузей лсового комплексу належить лсове господарство, основне завдання якого це вдтворення високопродуктивних лсв, багатофункцонального призначення, хнй захист охорона. Лсове господарство ма обмаль вузькоспецалзованих пдпримств, як б займалися тльки лсовирощуванням, охороною та захистом лсу. Бльшсть пдпримств лсового господарства комплексн.

Крм лсовирощування вони займаються лсоексплуатацю та переробкою деревини на товари широкого вжитку. Як правило, деревообробн виробництва пдпримства лсового господарства характеризуться низьким рвнем технчного розвитку, органзац виробництва та прац неефективним використанням сировинних ресурсв. Лсове господарство вдтворю лси на всх землях, призначених для лсовирощування, шляхом створення, формування та збереження цнних насаджень забезпечу покращання яксного складу лсв, пдвищення хньо продуктивност та скорочення строкв лсовирощування на пдстав досягнень науки технкв Лсове господарство здйсню контроль за збереженням лсв вдповдно до вимог законодавства Украни викону сукупнсть робт з обробтку грунтв, збору та перероблення лсового насння вирощування посадкового матералу, селекц деревних порд посву посадки та догляду за лсовими культурами.

Здйсню рубки догляду за лсом, лсозахисн та лсоохоронн заходи. Працвники лсового господарства визначають мсця щорчно рубки стиглих насаджень здйснюють контроль за лсокористуванням.

До лсового комплексу Украни доцльно включити мисливське господарство яке займаться вдтворенням збереженням корисно мисливсько фауни Мисливське та лсове господарство тсно пов язан мж собою Рослиннсть лсу кормовою базою для багатьох мисливських тварин. Водночас деяк види лсово фауни позитивно впливають на розвиток лсу Комплексне ведення лсового та мисливського господарств да змогу ефективно використовувати лсов ресурси Бльшсть комплексних лсових пдпримств Украни в планах економчного та соцального розвитку спрямован на пдвищення продуктивност й охорону диких лсових тварин. Джерело 2, с.74 1.2. Специфка розвитку лсових ресурсв Важливе мсце в економц лсового комплексу посда лсогосподарське виробництво основне завдання якого це вирощування продуктивних стиглих насаджень захист охорона лсв кнцевим результатом лсогосподарського виробництва вирощений стиглий лс сукупнсть матеральних благ як отримують народне господарство та населення в процес вирощування лсу гриби ягоди плоди лкарськ рослини продукця бджльництва та мисливства матеральн соцальн блага вд використання захисних рекреацйних й нших корисних функцй лсу. Лсовирощування характеризуться великою тривалстю виробничого циклу.

Вирощування стиглих березових, грабових осикових насаджень трива 40 50 рокв соснових ялинових ялицевих 70 90 рокв дубових, букових 100 120 рокв Це породжу ряд економчних проблем, планування собвартост продукц, фнансування лсовирощування на рейки ринково економки планування собвартост продукц фнансування затрат на лсовирощування матеральне стимулювання ефективного лсокористування еколого економчна оцнка лсових ресурсв, питання цноутворення та н як ще не виршен.

Процес лсовирощування вдбуваться головним чином пд впливом природних факторв родючсть грунтв клмат та н х вплив на лсовирощування значно бльший нж в сльському господарств тому х необхдно особливо поглиблено вивчати Помилки на початку виробничого циклу мають довгостроков негативн економчн екологчн наслдки х необхдно виявляти й усувати в перш роки лсовирощування.

Джерело 3, с.42 Процес виробництва в лсовому господарств вимага накопичення значних запасв деревини.

Деревн запаси не можна обновити за короткий строк Втрати деревного запасу безповоротн в зв язку з цим функця охорони та захисту лсв у лсогосподарському виробництв надзвичайно важливою. Лсогосподарське виробництво слабо механзоване, розосереджене на великй територ знаходиться просто неба пд впливом природних факторв дощ снг Ц особливост лсогосподарського виробництва створюють труднощ в органзац виробництва та прац стримують формування квалфкованих кадрв.

Специфчним лсозаготвельне виробництво яке забезпечу заготвлю та транспортування круглих лсоматералв на кнцев пункти. Виробничий процес лсозаготвель характеризуться вдносно короткою тривалстю виробничого циклу постйно перемщаться по територ лсового фонду Предмет прац розосереджений на значнй територ На нього стотно впливають природн фактори клмат, рельф та н. Предмет прац в лсозаготвельному виробництв - продукт природного походження який на вдмну вд предмета прац нших видобувних галузей промисловост вугльно, нафтодобувно та н може поновлюватися природним шляхом.

На вдмну вд лсогосподарського та лсозаготвельного виробництва деревообробно та целлюлозопаперово промисловост зосереджен в цехах, в яких створен сприятлив умови для прац вдпочинку. Природн фактори стотно не впливають на технологчн процеси й органзацю цих виробництв Однак доцльно зауважити що багато виробництв деревообробних пдпримств пов язан з використанням шкдливих для здоровя людей хмчних речовин, забруднюють навколишн середовище.

Виробництва деревообробно промисловост неоднордн Найбльш перспективн серед них виробництва деревних плит пластикв, як дають змогу комплексно освоювати низькояксну деревину та виготовляти ефективну в споживанн продукцю. Ц виробництва розвиваються найбльш динамчно в деревообробнй промисловост.

Разом з фанерним виробництвом вони базовими для нарощування випуску меблв. Подальший розвиток виробництва деревних плит тсно пов язаний з пдвищенням х екологчност зменшенням шкдливого впливу на здоров я людей. Лсопильне та шпалопильне виробництво, як основними споживачами круглих лсоматералв у деревообробнй промисловост розвиваються менш динамчно порвняно з виробництвом деревних плит. У цлому свтове споживання деревини характеризуться зменшенням частки цльно деревини та збльшенням глибоко хмко-механчно та хмчно переробки. Джерело 3, с.43 1.3. сторя розвитку лсового господарства.

Органзоване ведення лсового господарства на заход Украни сяга 13ст. Вдомо, що завдяки зусиллям Данила Галицького 1215 1264 вперше у свтовй практиц на територ тепершнх Бловезько та Умансько пущ був створений заповдник. Промислов галуз лсового комплексу сформувались на територ Украни в 19ст. У цей час пошматована територя Украни й економчний потенцал були пдпорядкован нтересам ноземних держав.

Лси Захдно Украни подлялись на державн, приватн та гминн. При цьому на територ Галичини, Буковини та Закарпаття державн лси становили 30, приватн 62, общинн 8.Лси цього регону на той час характеризувались досить високою продуктивнстю, Щорчний прирст деревини становив6150 тис. м3.Однак слабо розвинена мережа шляхв сполучання не давала змогу здйснювати рвномрну експлуатацю лсв. Тому в першу чергу вирубували найбльш продуктивн насадження в басейнах рк, доставляючи деревину в мсце призначення головним чином водними шляхами.

У другй половин 19ст. в Галичин та Буковин почалося будвництво залзниць з широкими та вузькими колями. З 1885 по 1898р. експорт лсоматералв з Галичини та Буковини збльшився в 13 разв Джерело 11, с.39 У кнц 19ст. на територ Галичини та Буковини спостергаться нтенсивний розвиток мст, транспорту промисловост. Особливо високими темпами розвиваться деревообробна промисловсть. У 1877р. на територ Галичини дяло 556 лсопильних заводв. У Буковин переробка деревини була зосереджена в Чернвцях Сторожинецькому окруз.

В Закарпатт лсопиляння розвиваться в мстах Буштино та Сгет. Розвиток лсопиляння зумовив надмрну експлуатацю лсв, скорочення лсистост територ. Так за останн 30 рокв 19ст. площа лсв у Галичин скоротилася на 100 тис. га. Особливо вдчутно скоротилась площа лсв у Буковин. Наприклад, якщо лсистсть територ в 1847р. становила 43,4, то в 1929р тльки 24,6. У 1905 р. в лсопильному, столярно-меблевому та паперовому виробництвах Галичини працювало 65112 робтникв.

Загальна потужнсть силових машин у деревообробнй промисловост становила 12 тис. кнських сил. Серед галузей промисловост лсовий комплекс посда провдне мсце. Однак за сучасними уявами це були невелик пдпримства. Середня кльксть працюючих на одному пдпримств становила 55 працвникв. У повонн роки лсова та деревообробна промисловсть розвивались повльно, оскльки не були конкурентноспроможними на свтовому ринку, мали вдсталу технку та технологю.

Органзоване ведення лсового господарства на територй Схдно Украни сяга Кивсько рус. Ще в 11 12 ст. здйснювалася охорона лсв. сторя розвитку галузей лсового комплексу Схдно Украни тсно пов язана з сторю Росйсько мпер, в склад яко вона перебувала протягом трьох столть. До 17 ст. у Схднй Укран було багато лсв. Велико шкоди лсам Украни завдало будвництво поштатних заводв. Поташ у той час використовували для виготовлення скла, мила, фарб. Обсяги виробництва поташу в окрем роки сягали 17400 ц. Для його отримання було необхдно близько 3 млрд. м3 цнно деревини. Винищення лсв призвело до значного зменшення лсистост територ Схдно Украни.

Тльки за перод з 1819 по 1913 рк лсистсть територ Полтавсько губерн зменшилась з 13 до 5, Чернгвсько з 21 до 14, Кивсько з 20 до 17. Перед першою свтовою вйною лси Схдно Украни перебували головним чином у приватнй власност. При цьому слд зазначити, що частка державних лсв поступово зменшувалась. За перод з 1854 по 1886 рк частка державних лсв зменшилась вд 30,7 до 19,5.Псля бльшовицького перевороту лси стали загальнодержавною власнстю.

У 1921 р. утворене Всеукранське управлння лсами та губернськ управлння. У 1927 1928 рр. Лси Схдно Украни мали таку вкову структуру молодняки 46 Середньовков 24 пристигаюч 12 стигл та перестигл 18. У лсах переважали сосна43 , дуб ясень370. Щорчний прирст становив 2,8 м3 на 1 га. Вн був дещо вищий порвняно з 1914 р. Джерело 11, с.47 . Основна частина. 2.1. Сучасний стан розвитку лсових ресурсв.

В умовах незалежност Украни лсова промисловсть ма особливе значення для пдвищення рвня забезпеченост держави та населення продукцю лсового комплексу та покрашення, за рахунок збльшення обсягв лсових насаджень, екологчно обстановки. За попереднми даними, в 1998р у зв язку з скороченням обсягв виробництва лсово промисловост, у зв язку з скороченням поставок деревини з нших регонв розривом господарських зв язкв, Украна недоодержить в круглому обчисленн близько 6 млн. м3 лсово сировини та бля 22 вироблено з не продукц.

В цлому в 1997р. обсяги продукц лсово промисловост скоротились на 7,6 млн. грн. Так втрати були спричинен, в першу чергу неефективнстю та нентенсивнстю використання деревинних ресурсв, яких без того не вистача. В Укран нтенсивнсть використання лсових ресурсв найнижчою серед кран вропи. Джерело 3, с.43 Значн обсяги деревини Украна не добира у лсах неспецалзованих фондотримачв колгоспв, мських лсв паркв, вонлсгоспв, а також у захисних смугах полв, рчок водоймищ.

Одню з причин уповльнення темпв розвитку рацональних технологй удосконалення галузево структури випуску продукц лсово промисловост була порочна орнтаця на поставки деревини продукц, яка виготовлена на основ, з нших регонв. Тому в нас не досягло належного розвитку виробництво плит, картону прогресивно тари. Склалася парадоксальна ситуаця, коли за рахунок власних ресурсв потреби держави в деревнй сировин та продукц лсово промисловост задовольняються тльки на 13, тод як деревн вдходи використовуються тут на 50-60, а використання бомаси значно нижчим, нж у розвинутих кранах. З переходом до ринкових вдносин завоюванням Украною незалежност пдвищення ступеня задоволення потреб у лсопродукц за рахунок мсцевих ресурсв набува особливо актуальност, оскльки для збереження снуючого рвня виробництва необхдно щорчно закуповувати деревину та продукти на суму до 4 млрд. дол. США. При сучаснй структур споживання лсопродукц, яка склалася, потреба в нй у 2005р. зросте у порвнянн з 1997р. на 15, а власн ресурси сиророслого лсу на цей час розширяться тльки на 1,5, тобто розрив мж лсосировинними ресурсами мсцевого виробництва потребою в них стане ще бльшим.

Дослдження структури потреб у деревин для виробництва основних видв продукц показали, що у перспектив потреба у пиломатералах помтно знизиться, а у прогресивних видах лсопродукц деревних плитах, пресованих виробах, картон, папер та н. збльшиться у клька разв. Розвиток цих виробництв як використовують вторинн ресурси деревн вдходи, макулатуру, кострицю та нше, забезпечить пдвищення повноти та ефективност використання бомаси дерева, а також одержання замнникв суцльно деревини.

Також ц тенденц можна прослдити з даних Статистичного щорчника Як подан у додатках у вигляд таблиць.

Джерело 10, с.378 Баланси виробництва пдпримств лсово промисловост та споживання лсоматералв та лсопродукц в Укран свдчать, що за 1990-1996 рр. х поставки з нших республк скоротилися на 38. Причому характерним скорочення ввезення лсоматералв у непереробленому вигляд длово деревини бльш як у 2 рази, пиломатералв на 33, паливних дров у 6 разв, нших пиломатералв на 13. Ввезення клено фанери знизилося в 3 рази, тод як деревностружкових плит виросло у 4 рази, деревноволокнистих плит в 6, картону в 4,5 паперу в 2 рази. Збльшення ввезення продукц глибоко хмко-механчно переробки деревини особливо виявилося в останн роки прогресивним явищем у торгвельно-економчних вдносинах мж кранами колишнього союзу.

Але в умовах економчно незалежност Украни такий обсяг поставок ма негативн наслдки у зв язку з нестабльною, завдяки нестабльност нацонально валюти, цновою полтикою.

Щорчне вивезення лсоматералв за меж республки становить близько 1млн. м3 в умовному обчисленн0. Це незначна кльксть деревини бука дуба, а також окрем види паперу картону. Збльшення обсягв виробництва на пдпримствах лсово промисловост, а саме в лсовй, деревообробнй та целюлозно- паперовй, можливе шляхом збльшення повноти використання вс бомаси дерева, вторинних та нших волокнистих матералв та використання замнникв.

У перспектив прирст мсцевого виробництва лсоматералв реальний за умов значного розширення площ швидкорослих технчно цнних порд, здйснення ряду органзацйно-технчних заходв по пдвищенню продуктивност виробництва, переорнтац експлуатац лсв групи та нших лсових ресурсв. Сьогодн, коли Украна пережива не легк часи, коли економка знаходиться в занепад маже в бльшост галузях народного господарства сну безлч рзномантних проблем, економчний стан пдпримств лсово промисловост та лсового комплексу в цлому хоче бажати кращого.

Нестабльнсть укрансько економки та нацонально валюти, нестача обгових коштв фнансових активв пдпримств призводять до постйного зменшення обсягв випущено продукц, якост та конкурентноспроможност на ринку. Подальший розвиток галузей лсово промисловост потребу повного радикального реформування, що включа в себе замну фзично та морально застарлого обладнання, надлення пдпримств обговими коштами, розробка ефективних, рацональних технологй, рацональне використання вдходв.

На превеликий жаль, сьогодн, в держав сну значний дефцит грошових коштв тому сподватись на реформування в близькому майбутньому лсово промисловост та народного господарства в цлому не доводиться. Джерело 9, с.15 2.2. Лсовий фонд Украни. Лсовий фонд це територя лсв земель, покритих лсом, як призначенн для потреб лсового господарства. Лсовий фонд вддлений вд земель ншого призначення вдповдно до чинного законодавства.

До земель лсового фонду належать лсов призначен для вирощування лсу та нелсов рлля, снокоси, води тощо Загальна площа лсового фонду становить 9942 тис га, лсова 9152 тис га, покрита лсом 8620 тис га. Частка прських лсв становить 21,8 Лси розмщен дуже нервномрно. Наприклад, в Укранських Карпатах лси займають 40,5 вд площ, в Кримських горах 32, на полсс 26,1.В Лсостеповй зон цей показник склада 12,2,а в Степовй 3,8.До найбльш лсистих областей належать Закарпатська, вано-Франквська, Рвненська, Житомирська, Волинська Чернвецька.

Джерело 1, с.452 У склад лсового фонду Украни переважають лси першо групи загальна площа яких становить 5072 тис га 51 Лси першо групи мають велике економчне та соцальне значення. Цннсть х визначаться в першу чергу захисними, рекреацйними, охоронними та ншими численними корисними функцями, як вони виконують. У склад лсв першо групи водоохоронн лси становлять 314,5 тис га 3 них заборонн смуги лсв по берегах рчок, озер, водосховищ та нших водних обктв займають 268,8 тис га, заборонн смуги лсв, що захищають нерестовища цнних промислових риб, 45,7 тис га. Джерело 2, с.75 Лсов масиви Украни, що виконують захисн функц, становлять 1184,9 тис га 3 них протиерозйн лси мають площу 527,4 тис га, захисн смуги лсв уздовж залзниць, автошляхв шляхв загальнодержавного та обласного значення 229,9 тис га, особливо цнн лсов масиви 20,5 тис га, державн захисн лсов смуги 1,9 тис га, байраков лси, стрчков бори, степов 405,2 тис га. Лси, що виконують сантарно-ггнчн та оздоровч функц, становлять 1751,3 тис га 3 них лси зелених зон навколо мст, населених пунктв промислових пдпримств займають площу 1581,0 тис га, сантарно охорони джерел водопостачання 40,2 тис га, сантарно охорони курортв 116,2 тис га, мськ 13,9 тис га. Лси спецального цльового призначення становлять 202,2 тис га, з них заповдникв 135,3 тис га, нацональних природних памяток 57,4 тис га, заповдних лсових длянок, а також лсв, що мають наукове та сторичне значення 9,5 тис га. У склад лсового фонду Украни переважають державн лси, загальна площа яких сяга 7550 тис га Загальна площа колгоспних лсв становить 1884 тис га. Як правило, вони представлен малопродуктивними насадженнями з малою часткою стиглих деревостанв.

Забезпеченсть лсом населення Украни 0,17 га на людину одна з найнижчих в вроп В Югослав вона сяга 0,46 га, у Болгари 0,42, в Румуни 0,29, в Польщ 0,24 га Забезпеченсть деревиною становить 25,4 м3 на одного жителя Украни Загальний запас деревини в лсах Украни становить 1319,9 млн м3, в стиглих перестйних насадженнях 122,8 млн м3. Лсистсть територ Украни частка покрито лсом площ становить 14,5 За окремими регонами держави лсистсть така Карпати 34, Крим 32, Полсся 29, Лсостеп II, Степ 3 . Що можна прослдити за даними карти подано у додатках.

Джерело 12, с.15, 30 Лсистсть територ Украни значно менша вд лсистост кран вропи Наприклад, лсистсть Югослав становить 41,1 , Болгари 34,4, Польщ 28, Румуни 28,1, Нмеччини 29,0, Угорщини 18,0 Передбачаться, що лсистсть територ Украни в 2005 р досягне 15,8 . В цлому доцльно залсити близько 3 млн га нелсово площ, щоб у перспектив довети лсистсть територ до 20 . У державних лсах Украни переважають молодняки 44 нш вков групи становлять середньовков 39 пристигаюч 10 стигл й перестйн 7 . Джерело 2, с.76 У склад лсового фонду переважають хвойн породи, покрита лсом площа яких становить 2916,6 тис га. Твердолистян породи займають площу 2578,2 тис га, м яко листян породи 624,0, чагарники 11,6, нш деревн породи 21 тис га. Найбльшу частку покрито лсом площ займають сосна 34,7 дуб 26,3 . Серед нших деревних порд ялина 9,9 , бук 9,3, вльха 4,2, береза 5,4, граб 3,7, ясен 1,4 ялиця 1,4, осика 1,2, нш породи 2,0 Наведен цифри свдчать, що лсовий фонд Украни представлений в основному цнними твердолистяними та хвойними породами. Середнй запас деревини на 1 га покрито лсом площ Украни становить 153 м3, в стиглих перестйних лсах 252 м3. Середньорчний прирст деревини на 1 га покрито лсом площ становить 4,0 м3 Найбльш продуктивн це лси Карпат прирст деревини 5,1 м3га У цлому продуктивнсть лсв Украни вдповда середньому вропейському рвню Так, прирст деревини на 1 га покрито лсом площ в Угорщин становить 6,2 м3, Нмеччин 5,6, Польщ 3,4, Югослав 3,3, Болгари 1,8 м3. У лсах Украни дуже мало стиглих перестйних насаджень, площа яких становить 500 тис га 5,8 Середнй вк хвойних насаджень 42 роки, твердолистяних 52, мяколистаних 33 Лси Украни це зелене золото молодо держави.

Вони джерелом цнно промислово сировини, продуктв харчування, стаблзуючим фактором навколишнього природного середовища Для примноження цього нацонального багатства необхдно стотно пдвищити продуктивнсть лсв, полпшити х охорону та захист.

Питання пдвищення ефективност вдтворення лсв необхдно розглядати в тсному взамозвязку з органзацю рацонального використання всх компонентв лсу. Джерело 2, с.78 2.3. Використання лсових ресурсв.

Лсов ресурси це сукупнсть матеральпих благ лсу, як можна використати без шкоди навколишньому середовищу з найбльшою народногосподарською ефективнстю.

Всю рзномантнсть компонентв лсових ресурсв залежно вд х призначення й особливостей використання можна об днати в так групи сировинн ресурси деревного походження деревина, деревна зелень, кора, ресурси недеревного походження гриби, ягоди, плоди, горхи, лкарськ ресурси, кормов та технчн ресурси недеревно рослинност тощо, ресурси тваринного походження корисна та шкдлива лсова фауна, яйця, мед, роги, диких тварин тощо багатосторонн корисн функц лсу та його позитивний вплив на навколишн середовище.

Вс групи компонентв лсових ресурсв мають важливе економчне соцальне значення. х доцльно використовувати в народному господарств в напрямах, як дають змогу досягти високих кнцевих результатв.

Користування лсовими ресурсами подляють на головне промжне Головне користування лсом це процес заготвл деревини в стиглих перестйних насадженнях.

Промжне користування лсом здйснються в процес догляду за лсом, сантарних рубок рубок, повязаних з реконструкцю малоцнних лсових насаджень Головне користування лсом необхдно здйснювати в межах розрахунково лсоски Закон Украни Про охорону навколишнього природного середовища стаття 43 передбача застосування економчних санкцй в тому випадку, якщо обми головного користування перевершують розрахункову лсоску.

Головне користування лсом здйснються в межах розрахунково лсоски.

Деревина, яка заготовляться в процес головних рубок, використовуться найбльш повно На бльшост комплексних лсових пдпримств Украни вдходи лсозаготвельного виробництва застосовують для виготовлення продукц технологчно трски, втамнного борошна, товарв народного споживання тощо, як паливо для екологчних потреб укрплення схилв, збагачення лсових грунтв тощо. Значно грше використовуться деревина, яка заготовляться в процес промжного користування лсом Так, коефцнт використання потенцйних ресурсв деревини вд сантарно-вибркових рубок на пдпримствах Мн лсгоспу Украни в 1991 р становив 0,954, прохдних 0,954, прордження 0 920, освтлення прочисток 0,500 Низький рвень використання деревини вд рубок промжного користування лсом пов язаний з невисокою якстю сировини, з яко важко виготовити кнцеву продукцю ДСП, ДВП, целюлозу, папр тощо Джерело 4, с.41-44 Деревну зелень хвойних порд використовують для виготовлення втамнного борошна, хвойного екстракту, хвойно пасти та ншо продукц. Як бачимо з таб. В окремих областях Украни, яких невелика частка хвойних лсв, деревна зелень не використовуться.

У цлому в Укран застосовують тльки 30 потенцйних ресурсв деревно зелен.

Найбльш високий рвень використання деревно зелен досягнуто у Херсонськй, Волинськй, Полтавськй, Днпропетровкй, Житомирськй, Кивськй, Рвненськй, Хмельницькй Сумськй областях. Стан вдтворення та використання лсосировинного потенцалу лсв характеризу об м головного та промжного користування лсом, який припада на 1 га лсово площ. Найбльш високий рвень нтенсивност головного та промжного користування лсом досягнутий в Чернвецькй Внницькй вано-Франквськй та Хмельницькй областях Украни Важливе економчне соцальне значення мають ресурси недеревно рослинност та лсово фауни з яких комплексн лсов пдпримства виготовляють цнн харчов продукти Необхдно вдзначити що в Укран значн резерви збльшення заготвл недеревно рослинност головним чином за рахунок плантацйного вдтворення.

Науков дослдження та досвд передових пдпримств свдчать що плантацйне вдтворення ягд, плодв та грибв важливим фактором пдвищення ефективност використання недеревно рослинност.

Аналзуючи вдтворення та використання ресурсв мисливсько лсово фауни мисливських угдь на територ лсового фонду Украни бачимо що хнй потенцал використовуться погано зокрема кормов ресурси мисливських угдь Так вдстрлювання лосв рекомендуться здйснювати при чисельност тварин на 1000 га мисливських угдь не менше 2 оленв 10 козуль 15 кабанв 2 зайцв русакв 20 Наведен дан табл 4 3 свдчать що в Укран тльки чисельнсть дикого кабана досягла рвня який да змогу здйснювати вдстрлювання тварин без шкоди для хнього розширеного вдтворення Джерело 4, с.45-47 2.4.