Характеристика склад босфери. Босфера у сучасному розумнн свордна оболонка Земл, що мстить усю сукупнсть живих органзмв ту частину речовини планети, що знаходиться в безупинному обмн з цими органзмами.
Босфера охоплю нижню частину атмосфери, гдросферу верхню частину лтосфери.
Атмосфера найбльш легка оболонка Земл, що граничить з космчним простором через атмосферу здйснються обмн речовини й енерг з космосом. Атмосфера ма клька шарв тропосфера нижнй шар, що примика до поверхн Земл висота 9 17 км. У ньому близько 80 газового складу атмосфери уся водяна пара стратосфера ноносфера там жива речовина вдсутня. Переважн елементи хмчного складу атмосфери N2 78, O2 21, CO2 0,03. Гдросфера водяна оболонка Земл. У наслдок високо рухливост вода проника повсюдно в рзн природн утворення, навть найбльш чист атмосферн води мстять вд 10 до 50 мгрл розчинних речовин.
Переважн елементи хмчного складу гдросфери Na, Mg2, Ca2, Cl , S, C. Концентраця того чи ншого елемента у вод ще нчого не говорить про тм, наскльки вн важливий для рослинних тваринних органзмв, що живуть у нй. У цьому вдношенн ведуча роль належить N, P, Si, що засвоюються живими органзмами. Головною особливстю океанчно води те, що основн они характеризуються постйним спввдношенням у всьому обсяз свтового океану.
Лтосфера зовншня тверда оболонка Земл, що склада з осадових магматичних порд. В даний час земною корою прийнято вважати верхнй шар твердого тла планети, розташований вище сейсмчно границ Мохоровичича. Поверхневий шар лтосфери, у якому здйснються взамодя живо матер з мнерально неорганчно, явля собою рунт. Залишки органзмв псля розкладання переходять у гумус родючу частину рунту. Складовими частинами рунту служать мнерали, органчн речовини, жив органзми, вода, гази. Переважн елементи хмчного складу лтосфери O, Si, Al, Fe, Ca, Mg, Na, K. Поступово дея про тсний взамозвязок мж живою неживою природою, про зворотний вплив живих органзмв хнх систем на навколишн х фзичн, хмчн геологчн фактори усе наполегливше проникала у свдомсть вчених знаходила реалзацю в хнх конкретних дослдженнях.
Цьому сприяли змни, що вдбулися в загальному пдход натуралств до вивчення природи. Вони усе бльше переконувалися в тм, що вдособлене дослдження явищ процесв природи з позицй окремих наукових дисциплн виявляться неадекватним.
Тому на рубеж ХХ ХХ ст. у науку усе ширше проникають де цлсного, пдходу до вивчення природи, що у наш час сформувалися в системний метод вивчення. Результати такого пдходу негайно позначилися при дослдженн загальних проблем впливу ботичних, чи живих, факторв на аботичн, чи фзичн, умови. Так, виявилося, наприклад, що склад морсько води багато в чому визначаться активнстю морських органзмв. Рослини, що живуть на пщаному рунт, значно змнюють структуру.
Жив органзми контролюють навть склад нашо атмосфери. Число подбних прикладв легко збльшити, ус вони свдчать про наявнсть зворотного звязку мж живою неживою природою, у результат яко жива речовина значною мрою змню лик нашо Земл. Таким чином, босферу не можна розглядати у вдрив вд неживо природи, вд яко вона, з одн сторони залежить, а з ншого боку сама вплива на не. Тому перед натуралстами виника задача конкретно дослджувати, яким образом якою мрою жива речовина вплива на фзико-хмчн геологчн процеси, що вдбуваються на поверхн Земл й у земнй кор. Тльки подбний пдхд може дати ясне глибоке представлення про концепцю босфери.
Таку задачу саме поставив перед собою видатний росйський учений Володимир ванович Вернадський 2.