Конферетуми

Конферетуми. Останнм часом значне збльшення колекцйно фундац рослин привело до видлення самостйних длянок-моносадв окремих самих декоративних родин родв. Так виникли сади в саду наприклад, сад магнолй, сад дейцй, сад бузку т.д Таким же чином вдокремилися хвойн рослини, видлен в кониферетумы вд лат. coniferae, де conus шишка, ferro носй. Ланцюг створення кониферетума випробування нтродукц хвойних рослин, а також показ багатства видово формово рзномантност, декоративних якостей для мети ландшафтно архтектури.

Конферетум як обкт, вдвдуваний цлорчно, доцльно розмщувати в центр дендрарю на площ не менше 14 його загально територ.

При цьому бажано включення рзномантних природних елементв ландшафту рельф, система ставкв, струмкв каскадв, снуюч хвойн декоративн травянист рослини або штучне перетворення територ. Для зручност проведення наукових спостережень переважно суцльне концентроване розмщення колекцй з поступовим переходом мовами в оточуюч експозиц. В деяких випадках особливост екологчних умов можливо переривисте острвне розмщення конферетума. Досвд створення ботанчних садв показав, що конферетум служить добрим фоном для розарю захисту його вд втрв. Крм тогодуже вдалим з естетично точки зору його сусдствоз альпнарм, садами рододендронв, бузкв, форзиций, смейством березових, а також поступовий перехд в ботанико-географчн длянки природно флори заповдну територю.

Розмщувати колекц в конферетум необхдно за систематичним принципом. Про доцльнсть розмщення того або ншого за максимальними видовою формовою рзномантнстю слд судити виходячи перш за все з еколог длянки грунт, рельф, експозиция, мкроклматичн особливост, вдведено пд конферетум, його площ, наявнсть водних пристров.

Конферетум включа мнмоносади, створен за принципом родових комплексв туетум, пинетум, пицетум н з найбльшим рзноманттям форм. Надйно швидко поповнити колекц новими формами хвойних дозволяють щеплення. Видовий формовий склади конферетума звичайно складають близько 19 частини колекцй дендрарю. Вдмнност експозицй конферетума вд композицй хвойних рослин в парковому насадженн Ознака Конферетум Парков насадженняПризначення Науковий змст колекцМатерал для створення певного художнього ефекту Змст Рзноманття видв форм рослин, що вивчаютьсяОбмежена кльксть видв форм, рекомендованих до озеленення Розмщення в простор Концентроване для зручност проведення науково роботиВльне по всьому парку Поднання рослинШтучне вдсутн змшування з листяними видами Природне як чист, так змшан групиТип створюваного ландшафту Свордний ботанчний ландшафтПарковий Органзаця просторуПростр служить середовищем, умовою вирощування культур вивчення рослинностПростр служить мет прогулянок сприйняття красивих видвСтупнь опрацьовування ландшафтуОдиночн рослиниПейзажн картиниДогляд за рослинамиПостйний Перодичний Досвд використання хвойних в декоративному садвництв вропи склада приблизно 300 рокв. В результат аналзу такого багатого досвду з вддлу голонаснних, як нараховують близько 600 видв, в конферетумах в умовах Полсся Лсостепу Украни доцльно представити приблизно 70 видв. Пропонований асортимент голонаснних вдноситься до 3 класв гнетов, хвойн, гинкгов, 6 смейств гинкгов, кипарисов, соснов, таксодив, тисов, эфедров 16 родв В кльксному вдношенн таксони голонаснних можуть бути представлений по пологах таким чином Abies ялиця 5 10 видв, Chamaecyparis кипарисовик 3 5, Ephedra хвойник 1 3, Ginkgo гинкго 1, Juniperus ялвець 5 10, Larix модрина 3, Metasequoia метасеквойя 1, Microbiota мик-робиота - 1, Рсеа ялина - 5-10, Pinus сосна - 8-20, Platycladus 1, Pseudotsuga - 1, Taxodium - 1, Taxus - 1-2, Thuja - 1-2, Tsuga - 1-2. Необхдно по можливост представити внутршньовидову рзномантнсть 10 найважливших паркообразующих порд за формою крони забарвленню хво. В цьому план слд надати увагу таким видам, як ялиця бла 3 5 форм, ялиця одноколрна 4 8, кипарисовик Лавсона 10 15, ялвець козацький - 4 8, ялина колюча 3 5, ялина звичайна 5 10, псевдотсуга Мензса 3 5, тис ягдний 5 - 10, туя захдна 7 15. Розмщують рослини, що рекомендуються, в колекц за ландшафтним принципом пейзажн групи, солтери з включенням елементв регулярного стилю алей, рядв. Чисто регулярне розташування рослин небажано.

Обовязково дотримання правильного спввдношення закритих вдкритих просторв 1,5 1,0 як для кращого сприйняття рослин, так для створення необхдно площ живлення для х нормального розвитку.

По можливост доцльно створювати багатоярусн композиц для доповнення надання конферетуму бльш природного динамчного вигляду в першому ярус розташовуються дерева I II величин, в другому ярус III величини повльноростуч форми першого ярусу, в третьому ярус чагарники карликов форми рослин першого другого ярусв.

Фоном для рослин служить зелений газон.

Мсцями, з метою пожвавлення ландшафту, на газонах висаджують групи багаторчникв наприклад, котяча лапка, безсмертник, папорот н пдбраних розмщених так, щоб не вдволкати уваги вдвдувачв вд колекц.

Необхдно передбачити головн другорядн маршрути огляду колекц, дотримуючи принципи безперервност динамки формування вражень, показу головних видових крапок.

При посадц необхдно розмщувати хвойн головним чином у вигляд стйких богруп.

Однордн групи забезпечують перехресне запилення, добре плодоношення високу яксть насння. За розмрами групи можуть бути малими 2 3 екз середнми - 4 9 екз великими бльше 10 екз. В деяких випадках можна створювати однопордн ущльнен групи, так зван букетн посадки, з розмщенням рослин на вдстан 0,75 1,5 м один вд одного тис, туя, ялиця. нший тип посадок солтерный. Його використовують для показу самих декоративних видв форм наприклад, гнкго дволопатеве, модрина японська н При значних розмрах конферетума можна створювати але рядов посадки. Дуже добре для створення алей пдходить модрина вропейська сибрська.

Складн але можна створювати з ялини ялвцю на передньому план. Протяжнсть але ряду не повинна бути занадто великою, щоб не викликати у глядача враження монотонност. Використовування в конферетум поднання всх названих типв посадок дозволя цкаво органзувати простр створити багатомантн пейзажн картини.

Чагарники слд розмщувати в рядах на вдстан 0,2 0,5 м залежно вд величини чагарнику, у вигляд пдлска на вдстан вд дерева не менше 1,5 м, на галявин не менше 2-3м. Робота по влаштуванню конферетуму здйснються вдповдно до проектних матералв починаться з планування територ, геопластики рельфу, створення водних пристров поливально системи якщо це передбачено проектом. Одночасно з цим намчаються головн доржки полпшуються рунтов умови вдповдно до екологчних вимог рослин. Безпосередня пдготовка територ до виробництва посадок повинна проводитися за пвроку або рк до початку посадочних робт. Влтку або восени розмчають мсця посадки готують лунки.

Кращий час для посадочних робт весняний перод псля вдтавання рунту, до початку розпускання листя. Оснн посадки рекомендуться проводити з початку масового листопаду до настання морозв. Деревн саджанц псля посадки укрплюють колом щоб уникнути розгойдування рослин втром. Псля закнчення посадок поверхню рунту засвають газонними травами, за винятком пристовбурних кругв. Якщо поверхня рунту ма добрий природний травостй газонно-лугового типу, то вд суцльно обробки рунту можна вдмовитися.

Для посву газонних трав кращий час - оснь, але х можна сяти весною навть влтку. Псля посадок влаштовують другорядн доржки.