М нлив сть це здатн сть живих орган зм в набувати новихознак у процесс ндив дуального розвитку. сну два вида мутац модиф кац йна мутац йна. Модиф кац йна м нлив ст не зач па генотип орган зму отже не спадковою. В свою чергу мутац йна м нлив сть виявля ться у зм н генотипу тому такий вид м нливост спадковий. Вперше поняття мутац й ув в унауку голландський вчений де Ф з. У рослини енотери в н спостер гав р зк ,стрибкопод бн вдхилення в д типово форми, причому ц в дхилення виявилсяспадковими.Дальш досл дження на р зних об ктах рослинах, тваринах там кроорган змах показали, що явище мутац йно м нливост властиве вс м живиморган змам. В сучасн й науц мутац ями називають зм ни, що в дбуваються вхромосомах п д впливом зовн шнього середовища.
Мутац зач пають р зн сторони будови функц й орган зму. Наприклад, у дрозоф лив дом мутац йн зм ни форми крил аж до повного х зникнення , забарвленнят ла, розвитку щетинок на т л , форми очей, х забарвлення червон , жовт ,б л , вишнев та н а також багатьох ф з олог чних ознак тривал сть життя,плодюч сть, ст йк сть проти р зних шк дливих вплив в тощо .Поряд з р зкими спадковимив дхиленнями значно част ше трапляються невелик мутац , як мало чим в др зняютьсяв д вих дних форм. Проте встановленн де Фр зом ознаки мутац й хстрибкопод бний характер спадков сть лишаються в сил . Мутац зд йснюютьсяв р зних напрямках сам по соб не пристосувальними, корисними дляорган зму зм нами. й несприятлив для орган змумутац , як нав ть можуть призвести до його загибел . Здеб льшого так мутац рецесивн . У по днанн з алельним дом нантним геном вони фенотипово невиявляються.
Але нод в дбуваються дом нантн мутац , як знижують житт здатн сть або нав ть спричиняють загибель орган зму.Розр зняють к лька тип в мутац й за характером зм н генотипу.Найб льш поширен мутац , не зв язан з видимими в м кроскоп зм нами будови хромосом. Так мутац являють собоюяк сн зм ни окремих ген в називаються геннимимутац ями. При таких мутац ях в дбува ться зм на посл довност нуклеотид в ухромосомн й ДНК, випадання одних включення нших нуклеотид в зм нюють складмолекули РНК, що утворю ться на ДНК, а це, в свою чергу, зумовлю новупосл довн сть ам нокислот при синтез б лково молекули.
Внасл док цього вкл тин почина синтезуватися новий б лок, що приводить до появи в орган зм нових властивостей.В дом мутац , пов язан звидимими перетвореннями хромосом хромосомн мутац . До таких зм н належать,наприклад, перем щення частини одн хромосоми на ншу, й не гомолог чну,повертання д лянки хромосоми на 180 та ряд структурних зм н окремих хромосом.До особливо групи мутац йналежать зм ни к лькост хромосом.
Ц мутац зводяться до появи зайвих або втратидеяких хромосом. Так зм ни в хромосомному склад в дбуваються внасл докпорушення з якихось причин нормального ходу ейозу, коли зам сть розпод лухромосом м ж двома доч рними кл тинами обидв гомолог чн хромосоми опиняютьсяв одн й кл тин . Звичайно так порушення знижують житт здатн сть орган зму наприклад с ндром Дауна .Мутац завжди пов язан ззм нами в будов або к лькост хромосом.
Якщо ц зм ни в дбуваються в статевихкл тинах, то вони виявляються в тому покол нн , яке розвива ться з статевихкл тин. Але зм ни можуть також бути в соматичних кл тинах. х називаютьсоматичними мутац ями. Так мутац ведуть до зм ни ознаки т льки частини орган зму,який розвива ться з зм нених кл тин.У тварин соматичн мутац непередаються наступним покол нням, оск льки з соматичних кл тин новий орган змне виника . накше бува в рослин.
За допомогою в дсадк в щеплення нод вда ться зберегти виниклу зм ну, вона виявля ться ст йкою, спадковою.Розр зняють спонтанн ндукован штучно викликан мутац . Зараз в домо, щомутац можуть виникатип д впливом як внутр шн х фактор в орган зму, так умов зовн шньогосередовища.
Д ю рентген вського промен в, ряду х м чних сполук наприклад приту, формальдег ду , зм ною температури можна штучно викликати мутац . Рядтаких мутац й було штучно викликано у мухи дрозоф ли, у мишей та нших тварин,а також у рослин.
Правда, штучне викликання мутац й поки що не ще планом рним . Д я мутагенних фактор в зб льшу частоту мутац й, але людина вб льшост випадк в не може викликати певну мутац ю, тобто саме таку, якупотр бно.Мутац велика р ч! Багатокорист , але й лиха приносять вони живим орган змам. Ось чому так болюче, насьогодн шн й день, поста питання забрудненого навколишнього середовища.Останн м часом мутагени фактори що викликають мутац виявлен в ус хсередовищах у водному, у пов тряному, у грунт . А особливо небезпечним сильниммутагеном рад оактивне пром ння. ця проблема дуже актуальна у нас наУкра н у з вязку з Чорнобилем.
Вивчення впливу рад ац засоб в л кування променевих хвороб одн ю з головних завдань сучасно науки.