Залежно від набору алельних генів розрізняють такі три генотипи: гомозиготний домінантний – обидва алельні гени домінантні – АА; гомозиготний рецесивний − обидва алельні гени рецесивні аа; гетерозиготний − один ген домінантний, а другий рецесивний Аа. Якщо батьківські форми відрізняються за однією ознакою (насіння жовте чи зелене) – схрещування називається моногібридним, якщо за двома (колір і форма насіння) – дигібридним. За результатами досліджень сформовані правила успадкування, які стали називатися законами Г.Менделя.
Перший закон Менделя – закон одноманітності гібридів першого покоління (F1): при схрещуванні гомозиготних батьківських організмів альтернативних форм по одному чи декількох ознаках гібриди F1 будуть однорідними за фено- і генотипом.
Другий закон: при схрещуванні гібридів першого покоління між собою в другому поколінні моногібридного схрещування спостерігається розщеплення по фенотипу 3:1 і по генотипу 1:2:1.
Третій закон Менделя або закон незалежного комбінування свідчить про те, що розщеплення в двох парах генів відбувається незалежно один від іншого. Внаслідок цього гетерозигота за двома парами генів утворює чотири сорти гамет у рівних кількостях. При схрещуванні двох дигетерозигот спостерігається розщеплення за фенотипом: 9:3:3:1, а за генотипом: 1:2:1:2:4:2:1:2:1.
Розрізняють типи взаємодії між алельними генами:
- повне домінування –один ген повністю подавляє прояв іншого алельного гена, тобто у гетерозигот проявляється лише одна ознака – домінантна;
- проміжне успадкування (неповне домінування)- у гетерозигот проявляється ознака, проміжна між домінантною і рецессивною;
- кодомінування – кожний ген у гетерозиготних особин виявляє свою дію повною мірою незалежно один від одного.За кодомінування проявляються обидві батьківські ознаки;
- понаддомінування – підсилення домінантного гену рецисивним, гібрид перевершує обох батьків за розвитком ознаки;
- множинний алелізм – взаємодія двох генів, з яких кожен може змінитися в результаті мутацій з утворенням нового алельного гену;
- плейотропна дія генів – ген може впливати на розвиток двох і більше ознак;
Типи взаємодії неалельних генів:
– комплементарна взаємодія – виникає при наявності в генотипі двох домінантних неалельних генів, кожний з яких самостійно не проявляється, а разом утворюють новий фенотип в потомстві
- епістаз (міжалельне домінування) - явище пригнічення дії одного гена іншим, неалельним йому геном;
- полімерія – явище, коли на формування однієї ознаки впливає декілька еквівалентних алельних пар генів.
Пенетрантність – здатність гена виявлятися у фенотипі організму. Тобто частка особин, у яких, тією чи іншою мірою, проявляється мутантний фенотип, вказує на пенетрантність даної мутації.
Експресивність– ступінь вираженості фенотипу у різних особин.