Вивчення цитологічної поведінки хромосом показало, що гомологічні хромосоми в мейозі перехрещуються. На підставі цього Т.Г. Морган та його учні створити хромосомну теорію гена, котра пізніше перетворилася в теорію зчеплення.
Хромосомна теорія спадковості стверджує:
• гени розміщені в хромосомах;
• гени займають певне місце в хромосомі, а їхні алелі обов'язково однакове місце в гомологічних хромосомах;
• гени розташовані в хромосомах лінійно і утворюють відповідну групу зчеплення;
• кількість груп зчеплення відповідає кількості пар хромосом в каріотипі або кількості хромосом в гаплоїдному наборі, або кількості хромосом в геномі;
• зчеплені гени успадковуються разом і визначають зчепленість ознак;
• існує повне та часткове зчеплення;
• існує закономірність порушення зчеплення, котра носить назву кросинговеру;
• кросинговер може бути мейотичним та мітотичним;
• кросинговер може бути рівним та нерівним;
• частота кросинговеру залежить від відстані між генами і надає можливості визначати їх місце локалізації та будувати карти хромосом;
• кросинговер може бути одинарним, подвійним та множинним.
Стать– сукупність ознак організму, які забезпечують статеве розмноження і відрізняють жіночі та чоловічі особини. Розрізняють роздільностатеві та гермафродитні організми.
Розрізняють три типи загальнобіологічного визначення статі:
· прогамне – коли стать зиготи визначається в материнському організмі задовго до майбутнього запліднення.
· сингамне – коли стать визначається в момент злиття гамет під час запліднення.
· епігамне –коли стать визначається після запліднення в процесі індивідуального розвитку організму і залежить від умов середовища, у яке вони потрапляють.
Хромосоми, за якими особини різної статі різняться між собою називаються статевими.
Спільна частина генів для X та Y хромосоми називається гомологічною.
У тваринному світі часто зустрічаються різні аномалії статі генетичного характеру, що призводить до різних фенотипових проявів.