Методичні рекомендації.

Властивість організмів змінюватись під впливом спадкових і неспадкових факторів називається мінливістю.

Комбінаційна мінливість –результат незалежного, вільного розподілу хромосом у процесі редукційного поділу клітин, результатом кросинговеру, який змінює співвідношення між домінантними і рецесивними неалельними генами у межах кожної хромосоми. Суть комбінаційної мінливості виражена законом Г. Менделя про незалежне успадкування ознак.

Мутаційною (спадковою чи генотиповою) називають мінливість самого генотипу.

Кореляційна мінливість – це взаємозалежність між розвитком двох ознак, коли із зміною однієї ознаки відповідною мірою змінюється інша.

Модифікаційна мінливість – це неспадкові зміни ознаки або властивості організму в онтогенезі, що викликані впливом зовнішніх умов і не приводять до зміни генотипу. Модифікаційна мінливість не успадковується. Кількісні ознаки (надій, маса, настриг шерсті тощо) підлягають впливу умов зовнішнього середовища і мають значну модифікаційну мінливість. Якісні ознаки (група крові, масть тощо) контролюються спадковістю.

По характеру зміни генома розрізняють декілька типів мутацій: геномні, хромосомні та генні .

Геномні мутації (поліплоїдія) – це зміна числа хромосом в геномі клітини.

Кількісні зміни в хромосомному складі клітин називають генотиповими мутаціями. Вони поділяються на гетероплоїдію, анеуплоїдію і поліплоїдію.

Хромосомні мутації (аберації, від лат. aberratio – перебудова)характеризуються змінами в морфологічних структурах хромосом, обумовлених розривами і перебудовами хромосомного матеріалу в клітинах організмів. Будь-яка хромосомна перебудова (нестача, дуплікація, інверсія, транслокація) в процесі мутації супроводжується перенесенням одного чи декількох або навіть багатьох генів у нове місце.

Генні (точкові) мутації – це зміна структури молекули ДНК на ділянці певного гена, який кодує синтез відповідної білкової молекули. При генних мутаціях змінюється нормальна послідовність нуклеотидів, характерна дикому типу. Виникає нова, мутантна послідовність.

З метою обчислення частоти виникнення хромосомних мутацій у популяції, використовують формулу:

 

де: Р_m – частота виникнення мутацій;

М – кількість виявлених мутаційних фенотипів;

N – загальна кількість обстежених організмів.