Біологічні тканини по різному проводять електричний струм. Основним механізмом, який характеризує протікання електричного струму в живих організмах, є електрична провідність, яка обумовлена іонною провідністю. Електропровідність окремих ділянок організму істотно залежить від опору шкіри і підшкірних шарів. Опір шкіри визначається фізіологічним станом, віком, товщиною, місцем вимірювання, температурою і вологістю шкіри. В організмі струм поширюється, в основному, кровоносними і лімфатичними судинами, м’язами і нервовими стовбурами.
n Всі тканини, які містять воду, можуть бути поділені на три групи:
n рідкі тканини(кров, лімфа), які містять водну суспензію клітин і білкові молекули;
n м’язові тканини і тканини внутрішніх органів (серце, нирки, печінка і ін.), які містять велику кількість води;
n тканини з малим вмістом води (жир, кістки).
n Електричні параметри біологічних тканин можна охарактеризувати діелектричною проникністю e і питомою електричною провідністю g.
Органічні речовини (білки, жири, вуглеводи і ін.), з яких складаються живі тканини, в чистому і сухому вигляді є діелектриками. Значення e для деяких діелектриків приведені в таблиці 4.1.
| № п/п | Діелектрична проникність e при 20 оС | |
| Хлористий натрій кристалічний | 6,12 | |
| Поліетилен | 2,2 –2,3 | |
| Скипидар | 2,2 | |
| Нітробензол | ||
| Спирт етиловий | 26,3 | |
| Вода | ||
| Білок яйця | ||
| Кров | ||
| Повітря | 1,00058 |