Закономірності спадковості, встановлені Г. Менделем при моногібридному схрещуванні.

 

Г.Мендель та його дослідження. Як відомо, основні закономір­ності спадковості встановив видатний чеський учений Грегор Мендель. Успіху його роботи сприяв вдалий вибір об'єкта досліджень – гороху посівного. Відомо багато сортів цієї культурної рослини, які відрізняються різними станами певних спадкових ознак (забарвлен­ням насіння, квіток, довжиною стебла, поверхнею насіння тощо). Її життєвий цикл короткий, що дає змогу прослідкувати передачу спадкової інформації потомкам протягом багатьох поко­лінь. Горох посівний – самозапильна рослина, тому нащадки кож­ної особини є чистими лініями, оскільки унеможливлюється неконтрольоване перехресне запилення. Чисті лінії – це генотип­но однорідні нащадки однієї особини, гомозиготні за більшістю ге­нів й одержані у результаті самозапліднення.

Таким чином, Г.Мендель застосував гібридологічний метод досліджень. На відміну від своїх попередників він чітко визначав умови експерименту: серед різноманітних спадкових ознак виділяв одну (моногібридне схрещування), дві (дигібридне) чи більшу кількість (полігібридне) і простежував прояв різних станів цих оз­нак у фенотипах кількох послідовних поколінь. Результати дослід­жень були оброблені математично, що дало можливість встано­вити закономірності передачі спадкових ознак у ряді поколінь при статевому розмноженні (його попередники намагалися прослідку­вати успадкування всіх ознак організмів, тому їм не вдалося вияви­ти його закономірності).

Закон одноманітності гібридів першого покоління (закон домінування). Свої дослідження Г.Мендель розпочав з моногібридного схрещування: він схрестив дві чисті лінії гороху, що да­вали насіння жовтого та зеленого кольорів (батьківські особини умовно позначаються латинською літерою Р – від лат. парентес – батьки). Насіння рослин, одержаних від такого схрещування (гіб­риди першого покоління — F– від лат. філіі – сини) виявилося одноманітним – жовтого кольору. Тож у фенотипі гібридів пер­шого покоління проявився лише один із двох станів ознаки, який називають домі­нантний, що і дало назву виявленій закономірності. А той стан ознаки, який не проявився у першому поколінні (зелений колір насіння у данному випадку), називають рецесивним. Домі­нантні алелі позначають великими латинськими літерами (А, В, С тощо), а відповідні їм рецесивні – малими (а, Ь, с тощо).

 

Р (батьки) АА Х аа

жовтий колір зелений

гамети А а

F1 (перше покоління) Аа – жовтий колір насіння гороху