ТИПИ ЛИЧИНОК

Личинок комах звичайно відносять до двох основних груп: імагоподібних і неімагоподібних.

Імагоподібні личинки, або німфи, мають велику зовнішню подібність із дорослими комахами (наявність складних очей, однаковий тип вусиків, ротового апарата, ніг, подібний спосіб життя), відмінність здебільшості зводиться лише до менших розмірів тіла, наявності крилових зачатків замість крил і недорозвинених органів розмноження (рис. 15).

Ця група личинок характерна для комах з неповним перетворенням: для більшості представників надрядів ортоптероїдних і геміптероїдних. Сюди ж відносяться личинки водних комах – поденок, бабок, веснянок. Крім названих ознак, личинки відрізняються від дорослих комах тим, що вони мають деякі провізорні (тимчасові, властиві тільки личинкам) органи у вигляді трахейних зябер, сильно розвиненої нижньої губи та ін. Таких личинок називають наядами.

Неімагоподібні личинки зовсім не схожі на дорослих комахах: у них відсутні складні очі та зачатки крил, часто інший, ніж в імаго, тип ротового апарата, більш гомономна будова сегментів тіла та ін. Ця група личинок характерна для комах з повним перетворенням, а також колеоптероїдних, нейроптероїдних та мекоптероїдних. Усю різноманітність неімагоподібних личинок поділяють на три основні типи: камподеоподібні, червоподібні й гусеницеподібні.

Рис. 15. Перелітна сарана:

1 – личинка I віку; 2 – личинка V віку; 3 – доросла комаха.

Камподеоподібні личинки отримали свою назву через схожість із дорослими комахами з роду Campodea (рис. 17а), що відносяться до ряду двохвісток підкласу нижчих, або першобезкрилих, комах. Це дуже рухливі, часто темнозабарвлені личинки з добре відособленою прогнатичною головою та трьома парами грудних ніг. Тіло личинок часто сплощене, із щільними склеротизованими покривами, нерідко із щетинками або навіть членистими придатками на задньому кінці (рис. 16, а).

Червоподібні личинки характеризуються червоподібною формою тіла; меншою рухливістю, частіше світлозабарвлені с різним ступенем відособленості головної капсули та розвитку грудних ніг. Червоподібні личинки у свою чергу діляться на три групи: 1) личинки з добре відособленою головою та трьома парами грудних ніг (рис. 16, 2); 2) личинки з добре відособленою головою але без грудних ніг (рис. 16, 4); 3) личинки без відособленої голови та без грудних ніг (рис. 16, 1).

а

Рис. 16. Типи личинок комах з повним перетворенням: а – імаго комахи з роду камподеа; 1 – мухи; 2 – хлібного жука; 3 – капустяної молі; 4 –довгоносика; 5 – ріпакового пильщика; 6 – хлібної жужелиці.

Гусеницеподібні личинки мають добре відособлену головну капсулу, 3 пари грудних ніг та 2-8 пар черевних (несправжніх) ніг. Залежно від кількості черевних ніг гусеницеподібних личинок поділяють на дві групи: 1) гусениці, що мають 2-5 пар черевних ніг (рис. 16, 3); 2) несправжньогусениці, що мають 6-8 пар черевних ніг (рис. 16, 5).

При вивченні отриманого матеріалу всіх личинок розподіляють на дві групи: імагоподібних і неімагоподібних; останніх відносять до ряду або родини та записують їхні характерні ознаки.

Керуючись зазначеними вище ознаками, всіх неімагоподібних личинок розподіляють на 6 груп: камподеоподібні (1 група), червоподібні (3 групи), гусеницеподібні (2 групи). Потім записують представників рядів і родин, що відносяться до цих груп, і замальовують по одному представнику кожної з них.