ЛЯЛЕЧКИ ТА ЇХ ТИПИ

Розрізняють три типи лялечок: відкриті, покриті та сховані.

Відкриті, або вільні, лялечки мають вільні, лише притиснуті до тіла імагінальні придатки та кінцівки (вусики, ноги, крила). Їх можна легко поворухнути або відігнути убік препарувальною голкою.

Відкриті лялечки характерні для комах, що відносяться до ряду жуків, віялокрилих, сітчастокрилих, верблюдок, скорпіонових мух, ручейників, перетинчастокрилих, бліх, а також багатьох представників двокрилих і деяких примітивних лускокрилих.

Покриті лялечки характеризуються тим, що тіло та їхні кінцівки мають досить тверду прозору оболонку, що утворена линьковою рідиною, що застигає. Тому імагінальні придатки та кінцівки звичайно добре помітні зовні, але щільно притиснуті до тіла, поворухнути їх неможливо. Покриті лялечки властиві майже всім лускокрилим (крім найбільш низькоорганізованих зубатих і беззубих первинних молів), багатьом двокрилим, деяким жукам. Однією з важливих ознак для розпізнавання лялечок лускокрилих є будова кремастера (рис. 17, а), що являє собою залишки 11-го сегмента черевця. У лялечок двокрилих задній кінець черевця притуплений або різко підрублений (рис. 17, б).

Рис. 17. Загальний вид лялечок комах:

а – метелика: 1 – вид із черевного боку; 2 – вид зі спини;

б – ґедзя; в – ковалика; м – довгоносика; д – чорниша.

Сховані лялечки мають бочонкоподібну або яйцеподібну форму тіла з неясними слідами сегментації та без придатків. Зовнішній покрив лялечки являє собою затверділу та не скинуту личинкою останнього віку шкурку (екзувій). Якщо розкрити зовнішній покрив, то всередині нього перебуває звичайна відкрита лялечка. Оболонка лялечки відіграє роль кокона та називається несправжнім коконом, або пупарієм. Схована лялечка є тільки у вищих двокрилих.

У лялечок багатьох видів комах є й інші захисні пристосування – кокони, земляні колисочки, згорнуті листи.

Кокони являють собою оболонку, що утворена перед заляльковуванням личинками деяких комах з секрету шовковичних залоз. Вони можуть бути сплетені із шовку (метелики із родин Шовкопрядів, Коконопрядів і деякі пильщики) або з різних інших матеріалів (волосків з тіла личинок, часточок ґрунту, часточок кори та деревини, шматочків листя), скріплених шовковими нитками (метелики із родин Вогнівки, Скляниці, Чохлонісок, деякі види із родини Справжніх пильщиків).

У личинок, які позбавлені шовковичних залоз, масою, що цементує при утворенні кокон, можуть бути виділення мальпігієвих судин, слинних або воскових залоз й екскременти. Наприклад, кокони представників деяких родин ряду сітчастокрилих (хризопи, мурашині леви) і жуків-довгоносиків з роду фітономусів утворюються з виділень мальпігієвих судин.

Земляні колисочки утворюють личинки із часточок ґрунту, які вони цементують екскрементами. Такі колисочки є притулком для лялечок. У них заляльковуються личинки деяких трубковертів і гусениці метеликів із родини Совок.

У процесі вивчення студенти визначають запропонований набір лялечок до ряду або родини.

Керуючись зазначеними раніше ознаками, усіх лялечок розподіляють на 3 групи: відкриті, покриті та сховані; записують систематичну належність (ряд, родину) лялечок, що відносяться до цих груп, потім їхні характерні ознаки, замальовують по одному представнику кожної із груп.

Крім того, студенти знайомляться із захисними пристосуваннями, які готуються личинками перед заляльковуванням для захисту лялечок від несприятливих впливів умов зовнішнього середовища (кокони, земляні колисочки).