Розрахунок інтенсивностей телефонного навантаження
Категорії джерел навантаження відрізняються інтенсивностями питомих абонентських навантажень. У завданні прийняті три категорії:
- абоненти ділового сектору – категорія 1;
- абоненти квартирного сектору – категорія 2;
- універсальні таксофони – категорія 3.
Структурний склад абонентів по категоріям для існуючих РАТС визначаємо в залежності від частки абонентів квартирного сектору, так як таксофони виділені в окрему групу. Тому
, (3.1)
, (3.2)
де 
- частка абонентів квартирного сектору;
- кількість абонентів індивідуальних;
, 
- кількість абонентів по категоріях – ділового і квартирного секторів відповідно.
Структурний склад для ЦСК визначаємо за винятком універсальних таксофонів. Кількість індивідуальних телефонів дорівнює:
, (3.3)
Знаючи кількість індивідуальних ТА, визначаємо кількість абонентів ділового та квартирного секторів, користуючись формулами (3.1) та (3.2). При цьому заміняємо на 
.
Прогнозоване абонентське навантаження визначаємо у годину найбільшого навантаження (ГНН). У таблиці додатку 2 наведено значення питомих абонентських навантажень для ранкової ГНН – місцевого вихідного 
, місцевого вхідного 
і міжміського вихідного 
і вхідного 
.
Інтенсивності навантажень на ЦСК:
, (3.4)
, (3.5)
, (3.6)
. (3.7)
Значення місцевих навантажень розраховуються для всіх станцій мережі, а міжміських – лише для проектуємої (ОПС і ПС).
Навантаження до спецслужб визначаємо як частку інтенсивності вихідного абонентського навантаження:
, (3.8)
де 
=0,3…0,5 – частка навантаження, що направляється до спецслужб.
Інтенсивність вихідного навантаження, що залишилося:
. (3.9)
По отриманим даним необхідно побудувати схему розподілу навантаження на ЦСК. Навантаження вихідні зовнішні з АМ на групові тракти 
менше навантаження абонентських ліній через різницю часу заняття АЛ і ліній ГТ. Аналогічно і для аналогових АТС - навантаження виходу ГП менше вхідного навантаження. Ця відмінність визначається коефіцієнтом 
, значення якого залежить від виду зв'язку:
, 
, (3.10)
де 
- середня тривалість заняття АЛ (додаток 2),
- середня тривалість слухання сигналу станції, рівна 3 с,
- час встановлення з'єднання, = 0,
- час набору номера, що залежить від способу передачі номера від ТА.
Для імпульсного способу (ДКШІ) =1,5хn с, а для частотного способу (DTMF) = 0,4хп с, де п - число цифр, що набираються, і залежить від нумерації на мережі. У КП всі ТА з набором ДКШІ.
При вихідному зв’язку приймається n=5 або n=6 у залежності від значності нумерації. Так як у нашому випадку змішана нумерація, визначаємо середньозважене значення п:
, (3.11)
де 
- частка викликів, що направляються до РАТС із 5-ти значною нумерацією. Величина дорівнює:
, (3.12)
де 
і 
- загальна ємність РАТС відповідно з 5-ти і 6-ти значною
нумерацією.
При вихідному міжміському зв'язку величина п дорівнює:
, (3.13)
де 
= 0,6, 
= 0,3, 
= 0,1 частки викликів при зоновому міжміському і міжнародному зв'язку відповідно. Тому:
п = 0,6 x 9 + 0,3 х 11+0,1 х 14= 10,1.
Коефіцієнт 
дорівнює:
, (3.14)
де 
визначається з таблиці додатку 2.
Для спецслужб час довідки 
= 30 с, а число цифр, що набираються, дорівнює двом, таким чином, 
=
+ 1,5 х n = 3 + 1,5 х 2 = 6 с. Величина qСП дорівнює:
=0,8. (3.15)
При вхідному зв'язку на ЦСК прийом номера і встановлення з'єднання дуже малі, як при місцевому, так і при міжміському зв'язку, тому 
=1.
При вхідному зв'язку на існуючих РАТС при прийомі номера кодом МЧК (
=2 с):
. (3.16)
Вихідне від існуючих АТС навантаження:
. (3.17)
Зовнішні навантаження на груповий тракт з урахуванням різниці заняття АЛ і ГТ відповідно рівні:
, (3.18)
, (3.19)
, (3.20)
, (3.21)
, (3.22)
. (3.23)
Навантаження групового тракту дорівнює сумі навантажень (див. рис. 3.3) і без втрат проходить через ОПС або ПС. Тому можна стверджувати:
; 
. (3.24)
Міжстанційне навантаження від станції J до станції К визначаються по формулі:
, (3.25)
де YB - інтенсивність вихідного від РАТС-J (ОПС, ПС) навантаження,
YВХ.К - інтенсивність вхідного навантаження до РАТС-К,
YВХ (ГТС)Z - сума вхідних на всі РАТС, ОПС, ПС ГТС навантажень, нормована коефіцієнтами тяжіння відносно РАТС-J, (nJ-Z);
nJ-K - нормований коефіцієнт тяжіння від станції J до станції К.
Послідовність розрахунку міжстанційного навантаження рекомендується наступна.
Після розрахунку зовнішніх навантажень на ОПС, РАТС-2, РАТС-3, РАТС-4 і ПС дані розрахунку заносять у таблицю 3.1.
Таблиця 3.1 - Інтенсивність вихідного і вхідного навантаження мережі (Ерл)
| РАТС | ОПС | РАТС-2 | РАТС-3 | РАТС-4 | ПС |
| YВ , Ерл | YВ.О | YВ.2 | YВ.3 | YВ.4 | YВ.П |
| YВХ, Ерл | YВХ.О | YВХ.2 | YВХ.3 | YВХ.4 | YВХ.П |
Визначаються нормовані коефіцієнти тяжіння використовуючи додаток 2, на основі якої складають таблицю міжстанційного тяжіння, (табл. 3.2).
Таблиця 3.2 - Коефіцієнти тяжіння
| віддо | ОПС | РАТС-2 | РАТС-3 | РАТС-4 | ПС |
| ОПС | nO.O=1 | nO.2 | nO.3 | nO.4 | nO.П =1 |
| РАТС-2 | n2.O | n2.2=1 | n2.3 | n2.4 | n2.П |
| РАТС-3 | n3.O | n3..2 | n3..3=1 | n3.4 | n3.П |
| РАТС-4 | n4.O | n4.2 | n4..3 | n4.4 =1 | n4.П |
| ПС | nП.O | nП.2 =1 | nП.3 | nП.4 | nП.П =1 |
Використовуючи формулу (3.26), обчислюємо розподіл вихідного навантаження від ОПС до станцій мережі (YO-O, YO-J, YO-K). Внутрішньостанційне навантаження YO-O дорівнює:
. (3.26)
Позначимо:
. (3.27)
Тоді навантаження внутрішньостанційне 
, навантаження до РАТС - J дорівнює: 
,
навантаження до РАТС - K дорівнює: 
.
Аналогічно розраховується розподіл навантаження від РАТС та ПС.
Результати заносимо у таблицю міжстанційного навантаження (табл. 3.3).
Таблиця 3.3 - Інтенсивність міжстанційного навантаження
| від до до | ОПС | РАТС-2 | РАТС-3 | РАТС-4 | ПС |
| ОПС | YО.О | YО.2 | YО.3 | YО.4 | YО.П |
| РАТС-2 | Y2.О | Y2.2 | Y2.3 | Y2.4 | Y2.П |
| РАТС-3 | Y3.О | Y3.2 | Y3.3 | Y3.4 | Y3.П |
| РАТС-4 | Y4.О | Y4.2 | Y4.3 | Y4.4 | Y4.П |
| ПС | YП.О | YП.2 | YП.3 | YП.4 | YП.П |
Результати розрахунку навантажень на ОПС заносимо на схему розподілу навантаження на ОПС.
Навантаження на пучки ЗЛ визначаються за результатами розрахунку міжстанційних навантажень (табл. 3.3) з урахуванням навантаження, поступаючого від цифрової системи до ВСС і АМТС. Для визначення навантаження на пучки ЗЛ зображують схему розподілу навантаження (рис.3.3).
Навантаження на ЗЛ від ПС:
(3.28)
(3.29)
(3.30)
(3.31)
. (3.32)
Рисунок 3.3 – Схема розподілення навантаження на МТМ