Для успішного і якісного проведення практичного заняття до нього треба заздалегідь підготуватись. З цією метою:
На початку заняття викладач проводить опитування з метою контролю вихідного рівня знань студентів. Після проведення заняття контроль кінцевого рівня знань студентів.
Після вивчення курсу студенти повинні знати:
¾ предмет і методи дослідження анатомії;
¾ типи конституції;
¾ будову та основні властивості клітин;
¾ класифікацію тканин, їх будову та значення, місце розташування в організмі;
¾ анатомічні осі та площини;
¾ анатомічні терміни;
¾ загальний план будови органа;
¾ класифікацію систем органів, їх значення;
¾ будову кістки як органа;
¾ класифікацію кісток;
¾ відділи скелета; осьову і додаткові частини скелета;
¾ будову кісток різних відділів скелета;
¾ типи з’єднань кісток;
¾ статеві та вікові відмінності черепа;
¾ статеві та вікові відмінності таза;
¾ будову м’яза як органа;
¾ класифікацію м’язів;
¾ групи м’язів різних ділянок тіла людини;
¾ топографію, вміст ліктьової, пахвової та підколінної ямок;
¾ класифікацію нервової системи;
¾ відділи, шлуночки головного мозку, його оболонки та міжоболонкові простори;
¾ будову, топографію спинного мозку, його оболонки та міжоболонкові простори;
¾ місце утворення, значення та шляхи циркуляції спинномозкової рідини;
¾ механізм утворення спинномозкових нервів, їх сплетення та ділянки іннервації;
¾ функціональні види черепномозкових нервів та ділянки їх іннервації;
¾ класифікацію, будову та функціональне значення відділів вегетативної нервової системи;
¾ будову та функції шкіри, її похідних;
¾ будову та функції нюхової, смакової, сенсорних систем;
¾ будову, топографію та функціональне значення органів слухової та вестибулярної сенсорних систем;
¾ будову і топографію органів зорової сенсорної системи;
¾ провідні шляхи аналізаторів зору, слуху та рівноваги, нюху, смаку;
анатомічну термінологію.
Студенти повинні вміти:
¾ визначати місце людини в природі;
¾ застосовувати площини та осі для опису анатомічних об’єктів;
¾ визначати та демонструвати відділи скелета; осьову і додаткові частини скелета; порожнини тіла людини;
¾ описувати будову кісток різних відділів скелета, типи з’єднань кісток;
¾ пальпувати анатомічні утвори, виступи кісток;
¾ демонструвати на скелеті і на живій людині рухи, які можна здійснити в певному суглобі;
¾ відрізняти кістки правої та лівої кінцівок;
¾ визначати статеві та вікові відмінності черепа;
¾ визначати статеві та вікові відмінності таза;
¾ визначати за місцем розташування групи м’язів, пальпувати поверхневі м’язи;
¾ визначати топографію ліктьової та пахвової ямок;
¾ визначати топографію підколінної ямки;
¾ визначати і демонструвати відділи та шлуночки головного мозку;
¾ визначати оболонки та міжоболонкові простори головного і спинного мозку;
¾ визначати ділянки іннервації спинномозкових нервів;
¾ визначати ділянки іннервації черепномозкових нервів;
¾ визначати місце виходу черепномозкових нервів з мозку, отворів черепа;
визначати на таблицях та муляжах основні морфологічні структури органів чуття.
Студенти мають бути поінформовані про:
¾ місце людини в природі, взаємодію людини із зовнішнім середовищем, зв’язок структури та функції;
¾ процес репродукції, його значення для збереження виду;
¾ вплив соціальних умов та праці на розвиток і будову організму людини;
¾ екологічний та санітарно-епідеміологічний стан регіону, країни.
Студенти повинні мати такі практичні навички:
1. Визначати місце людини в природі.
2. Застосовувати площини та вісі для опису анатомічних об’єктів.
3. Визначати та демонструвати відділи скелета; осьову і додаткові частини скелета; порожнини тіла людини.
4. Описувати будову кісток різних відділів скелета, типи з’єднань кісток.
5. Пальпувати анатомічні утвори, виступи кісток.
6. Демонструвати на скелеті і на живій людині рухи, які можна здійснити в тому чи тому суглобі.
7. Розрізняти кістки правої та лівої кінцівок.
8. Визначати статеві та вікові відмінності черепа.
9. Визначати статеві та вікові відмінності таза.
10. Визначати за місцем розташування групи м’язів, пальпувати поверхневі м’язи.
11. Визначати топографію ліктьової та пахвової ямок.
12. Визначати топографію підколінної ямки.
13. Визначати і демонструвати відділи та шлуночки головного мозку.
14. Визначати оболони та міжоболонні простори головного та спинного мозку.
15. Визначати ділянки іннервації спинномозкових нервів.
16. Визначати ділянки іннервації черепномозкових нервів.
17. Визначати місце виходу черепномозкових нервів з мозку, отворів черепа.
18. Визначати на таблицях та муляжах основні морфологічні структури органів чуття.