рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Методичне забезпечення.

Методичне забезпечення. - раздел Биология, Методика навчання біології 6.1. Здійснення Підручником Функції Керування Навчально-Пізнаваль­ Ною Ді...

6.1. Здійснення підручником функції керування навчально-пізнаваль­
ною діяльністю учнів.

6.2. Наявність методичного апарату забезпечення організації самостій­
ної роботи учнів.

6.3. Надання учневі можливості самостійно оцінювати досягнутий
рівень засвоєння навчального матеріалу.

6.4. Методична продуманість запропонованих питань, завдань і вправ,
їх достатність і досконалість добору.

6.5. Методична цінність і різноманітність ілюстративного матеріалу.

6.6. Відповідність змісту наявним засобам і матеріальній базі навчаль­
ного матеріалу.

6.7. Загальна характеристика методичної цінності підручника.


5.7 Міжпредметні зв 'язки шкільного курсу біології

7. Ергономічні показники.

7.1. Якість поліграфічного виконання.

7.2. Якість виготовлення й друку наочно-ілюстративного матеріалу.

7.3. Задоволення санітарно-гігієнічних вимог (розмір шрифту, якість
паперу, добір кольорів, маса тощо).

7.4. Естетичність оформлення книги.

7.5. Загальна характеристика ергономічної досконалості підручника.

Загальноосвітній навчальний заклад працює лише за навчальними програмами, підручниками й посібниками, що мають відповідний гриф Міністерства освіти і науки України.

У процесі навчання вчитель орієнтується на підручник, бо він конк­ретизує навчальну програму, показує, який зміст має вкладатися в за­програмовані теми, як слід трактувати певні питання програми, та орієнтує учнів щодо методики роботи. Підручник потрібен для підго­товки учнями домашніх завдань, повторення матеріалу тощо. Проте оскільки зміст матеріалу підручника дещо конспективний і дає обме­жені знання, то, крім нього, слід використовувати додатковий мате­ріал, зокрема навчальні посібники. Навчальний посібник — це книга, матеріал якої розширює межі підручника, містить найновіші та додат­кові відомості з предмета й сприяє кращому засвоєнню учнями знань, умінь і навичок. До цієї категорії навчальних видань належать довідни­ки, збірники задач і вправ, словники, хрестоматії, робочі зошити з дру­кованою основою тощо.

 
 

 

5/7

Міжпредметні зв'язки шкільного курсу біології

З

асобом реалізації в шкільному навчанні інтег­раційних процесів у біології (див. п. 5.1) є

міжпредметні зв'язки. Вони багатопланові за суттю та функціями, то­му досі ще немає єдиного їх означення. Одні автори вважають між­предметні зв'язки засобом формування в учнів розуміння взаємоза-лежностей явищ природи, інші — називають їх специфічною констру­кцією змісту освіти, а також одним із засобів інтеграції знань, треті — відносять їх до особливостей змісту освіти, що проявляється в узго­дженості навчальних програм, а в процесі навчання — в принципі сис­тематичності, четверті — вважають їх дидактичною умовою, що забез-

___________ , Ї61


Розділ 5 Зміст шкільної біологічної освіти

печує послідовне відображення в змісті шкільних природничо-науко­вих дисциплін об'єктивних взаємозв'язків, які існують у природі, Очевидно, що обмежитись одним із названих аспектів для повного роз­криття суті міжпредметних зв'язків неможливо. їх слід розуміти шир­ше — як загальнопедагогічну категорію, що характеризує основні ком­поненти навчально-виховного процесу. Міжпредметні зв'язки є від-І ображенням у навчально-виховному процесі принципу загального зв'язку, який належить до основних принципів діалектики. Це виявля­ється у висвітленні діалектичного взаємозв 'язку між предметами та явищами природи, фактами й подіями суспільного життя у змісті освіти, розкритті всіх сторін цього взаємозв'язку за допомогою спе­ціальної організації викладання й навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Міжпредметні зв'язки виконують у навчанні біології низку функ­цій. Розглянемо їх.

Методологічна функція виражається в тому, що тільки на основі міжпредметних зв'язків можливе формування в учнів науково-гу­маністичних поглядів на природу, сучасних уявлень про її цілісність і розвиток, оскільки ці зв 'язки сприяють відображенню в навчанні мето­дології сучасного природознавства. Знання, здобуті учнями на між-предметній основі, виконують провідну роль у пізнавальній діяльнос­ті. Все це підвищує продуктивність розумових процесів, закріплює на­вички узагальнення, використання діалектичних методів аналізу явищ.

Світоглядна функція міжпредметних зв'язків біології реалізується в тому, що вони спрямовані на засвоєння учнями найважливіших світоглядних ідей: еволюції; багаторівневої організації живої природи; взаємозв 'язку біологічних систем із природним середовищем; саморе­гуляції та цілісності біологічних систем у мінливих умовах середови­ща; раціонального використання, охорони й відновлення природних ресурсів тощо.

Освітня функція міжпредметних зв 'язків полягає в тому, що з їх­ньою допомогою вчитель біології формує такі якості знань учнів, як системність, глибина, усвідомленість, гнучкість. Міжпредметні зв'яз­ки є засобом розвитку біологічних понять, сприяють засвоєнню зв'яз­ків між ними й загальними науково-природничими поняттями.

Розвивальна функція міжпредметних зв'язків визначається їхньою роллю в розвитку системного й творчого мислення учнів, у формуван­ні їхньої пізнавальної активності, самостійності, інтересу до пізнання природи. Міжпредметні зв'язки допомагають подолати предметну інертність мислення та розширюють кругозір учнів. Учитель біології,


5.7 Міжпредметні зв'язки шкільного курсу біології

спираючися на зв язки з іншими предметами, реалізує комплексний підхід до виховання.

Конструктивна функція міжпредметних зв'язків полягає в тому, що з їхньою допомогою вчитель біології вдосконалює зміст навчально­го матеріалу, методи й форми організації навчання. Для реалізації між­предметних зв'язків учителі з різних предметів природничо-наукового циклу мають спільно планувати комплексні форми навчальної та поза-класної роботи, що передбачає їхню обізнаність із підручниками й про­грамами суміжних дисциплін.

У методиці виокремлюють три рівні міжпредметних зв'язків шкіль­ної біології: теоретичний, емпіричний, практичний.

Для всебічної характеристики поняття «міжпредметні зв'язки» істотне значення має їх класифікація. Відомі класифікації за структур­ними елементами навчальних предметів (К. П. Корольова), за змістом навчального матеріалу (В. М. Федорова, Д. М. Кірюшкін), за метою використання суміжних знань (Н. М. Черкес-Заде), за видами знань (Л. П. Борошна).

Розглянемо класифікації міжпредметних зв'язків за структурними елементами навчальних предметів та за видами знань.

Як відомо, знання, що їх учні здобувають у процесі навчання, мож­на поділити на три групи: знання змісту навчального матеріалу, які є основою формування в свідомості учнів наукової картини світу; знан­ня способів діяльності, що лежать в основі формування в учнів умінь пізнавати дійсність; знання, на основі яких формуються мотиви на­вчання. Багато з цих знань мають міжпредметний характер, наприклад, поняття «речовина», «енергія», «рух», «розвиток», фундаментальні за­кони (збереження речовини, періодичності), теорії (будови речовини, електролітичної дисоціації). Сповна розкрити їх засобами лише одного предмета неможливо. Це стосується також способів діяльності й моти­ваційних знань. За розглядувального підходу класифікація між­предметних зв'язків набуває такого вигляду:

/. Зв 'язки між знаннями з окремих предметів, що стосуються зміс­ту навчального матеріалу:

1) зумовлені вивченням одних і тих самих фактів (явищ, процесів,
подій);

2) зумовлені вивченням одних і тих самих понять;

3) зумовлені вивченням (застосуванням) одних і тих самих законів,
теорій, формуванням світоглядних ідей.


Розділ 5 Зміст шкільної біологічної освіти 5.7

//. Зв 'язки між знаннями окремих предметів, що стосуються спосо­бів діяльності учнів:

1) зумовлені формуванням (використанням) основних прийомів
розумової діяльності (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення,
конкретизація, абстрагування, аналогія);

2) зумовлені формуванням (використанням) основних прийомів
навчальної роботи, що стосуються як загальної її організації
(планування, самоконтроль у процесі виконання, раціональне
чергування праці й відпочинку), так і власне учіння (прийоми ро­
боти з книжкою, з наочним матеріалом, приладами, прийоми за­
стосування знань тощо), а також використанням одного й того
самого методу пізнання (дослідження) реального світу (спосте­
реження, експеримент, моделювання, математичні методи тощо).

///. Зв 'язки між знаннями з окремих предметів, що стосуються фор­мування мотивів навчання:

1) зумовлені розкриттям практичного значення наукових знань і
методів пізнання навколишнього світу;

2) зумовлені розкриттям значення засвоєння учнями прийомів ро­
зумової діяльності та практичних умінь і навичок.

Для реалізації вчителем міжпредметних зв'язків потрібен раціональ­ний взаємний розподіл у часі вивчення навчального матеріалу. Це зу­мовило класифікацію міжпредметних зв'язків за часо­вою ознакою:

попередні зв 'язки, коли в процесі навчання використовують мате­
ріал, уже відомий учням із попередніх уроків. Наприклад, виклада­
ючи закони діалектики, учитель ілюструє їх, спираючися на знання
учнів із фізики, хімії, біології та інших дисциплін;

супутні зв 'язки, коли розглядаючи певне питання, використовують
матеріал суміжного предмета, що вивчається в той самий час;

перспективні зв'язки, коли для пояснення певного положення чи
факту необхідні знання, яких учні набудуть пізніше, вивчаючи пев­
ні предмети. Розглядаючи, наприклад, живлення рослин, учитель не
має змоги розкрити механізм цього процесу, оскільки тут потрібно
послатися на явище капілярності, з яким учні ще не знайомі. Тому
він залишає це питання відкритим, зазначаючи, що відповідь на
нього учні дістануть пізніше на уроках фізики. Учитель фізики в

„ 164


5.7 Міжпредметні зв 'язки шкільного курсу біології

процесі вивчення явища капілярності може використати це питання

для створення проблемної ситуації.

Міжпредметні зв'язки можуть мати внутрішньоцикловий (зв'язок між предметами одного циклу) й міжцикловий (зв'язок між предмета­ми різних циклів) характер. Важливу роль у навчальному процесі відіграють внутрішньопредметні (внутрішньокурсові) зв'язки (між фак­тами, поняттями, законами, теоріями, що вивчаються в межах одного предмета, а також між прийомами діяльності та вміннями, що при цьо­му використовуються чи формуються). Вони, хоч і не належать до між-предметних, проте виконують подібні функції.

Міжпредметні зв'язки реалізуються поетапно. Перший етап перед­бачає підготовку вчителів до роботи над проблемою, її теоретичне осмислення. На цьому етапі слід визначити ті аспекти, над якими до­цільно працювати найближчим часом і в перспективі. Не слід прагнути відразу охопити всі сторони проблеми; треба вводити її в навчальний процес поступово. Успішну реалізацію міжпредметних зв'язків визна­чають цілеспрямованість і узгодженість дій усіх учителів. Основні пи­тання теорії і практики міжпредметних зв'язків доцільно обговорюва­ти на засіданнях педагогічної ради, нарадах, де виробляється єдиний підхід, окреслюються напрями роботи педагогічного колективу з даної проблеми, аналізується виконане, вносяться відповідні корективи в плани на майбутнє. Наприклад, на загальношкільні вчительські фору­ми варто виносити такі теми: «Система міжпредметних зв'язків у про­цесі вивчення навчальної теми», «Міжпредметні зв'язки на уроках сис­тематизації та узагальнення знань», «Методи й прийоми використання міжпредметного матеріалу», «Основні шляхи формування узагальне­них умінь і навичок навчальної діяльності учнів», «Міжпредметні зв'яз­ки в позакласній роботі з учнями».

Для успішного здійснення міжпредметних зв'язків учитель у кож­ному конкретному випадкові має чітко усвідомлювати, з якою метою і в якій формі встановлюється зв'язок. Виходячи із суті й класифікації міжпредметних зв'язків, виокремлюють такі напрями їх реалізації в навчальному процесі:

1) розширення, поглиблення відомостей про певний факт, поняття,
закон,теорію;

2) систематизація, узагальнення знань;

3) формування світоглядних висновків;

4) вироблення вмінь та навичок.


Розділ 5 Зміст шкільної біологічної освіти


У межах кожного з цих напрямів використання міжпредметних зв'язків можна диференціювати за конкретнішими цілями. їх визна­чення залежить від змісту матеріалу, що вивчається на уроці, навчаль­но-виховних завдань, які при цьому розв'язуються. Наприклад, важли­вим аспектом четвертого напряму є формування в учнів уміння за­стосовувати знання з певного предмета в процесі вивчення інших дисциплін, а також у практичній діяльності.

Ефективність роботи з установлення міжпредметних зв'язків дося­гається плануванням. Доцільно планувати її за навчальними темами предмета. Конкретний зміст зв'язку, його місце в загальній канві уроку вчитель визначає, готуючися до заняття. Проте встановлення міжпред­метних зв'язків не має бути самоціллю. Треба, щоб вони органічно ви­пливали зі змісту навчального матеріалу, не порушували його структуру, логіку викладу й сприяли досягненню певних навчально-виховних цілей.

До ефективних форм реалізації міжпредметних зв'язків належать міжпредметні семінари, диспути й конференції, комплексні екскурсії, практичні й самостійні роботи міжпредметного характеру, виконання спеціальних міжпредметних завдань тощо. Доцільне узагальнювальне повторення, що проводиться на міжпредметних уроках, які спільно го­тують учителі різних дисциплін.

Одиницею реалізації міжпредметних зв'язків є міжпредметні зав­дання, їх класифікують за навчально-виховною метою, за методом навчання, що використовується для здійснення зв'язку, за кількістю навчальних предметів, знання з яких потрібні для вирішення завдан­ня, за часовою ознакою тощо.

За навчально-виховною метою розрізняють такі міжпред­метні завдання:

• що розкривають міжпредметний зміст навчального матеріалу, відо­
бражують «наскрізні» фактичні й теоретичні знання суміжних на­
вчальних предметів (знання про спільні об'єкти вивчення);

• на формування загальних для різних предметів світоглядних висно­
вків;

. що сприяють формуванню міжпредметних умінь та навичок учнів.

За методом навчання, що використовується для реалізації міжпредметного зв'язку, міжпредметні завдання поділяють на репро­дуктивні, пошукові й проблемні.


 


5.7 Міжпредметні зв'язки шкільного курсу біології

За кількістю відображених навчальних предметів бу­вають завдання, які розкривають дво-, багатопредметні (внутрішньо-циклові) та міжциклові зв'язки предметів різних циклів.

За часовою ознакою розрізняють ретроспективні, супутні та перспективні завдання.

Зрозуміло, що зазначені класифікації не виключають, а доповню­ють одна одну.

Розглянемо детальніше види й зміст міжпредметних завдань, що класифікуються за навчально-виховною метою.

І. Завдання, що розкривають міжпредметний зміст навчально­го матеріалу,відображують «наскрізні» фактичні й теоретичні знання із суміжних навчальних предметів.

1. Завдання, які передбачають пояснення фактів (явищ, процесів,
подій) однієї науки на основі правил, законів, теорій іншої науки.

■ Приклад. Пояснити процес газообміну в легенях людини на основі
відомих законів із фізики та хімії.

2. Завдання, в яких конкретні факти, предмети потрібно описати
міжпредметним поняттям.

■ Приклад. Об'єкт вважається системою, якщо задовольняються такі ви­
моги: 1) об'єкт є внутрішньо впорядкованою множиною взаємопов'язаних
елементів; 2) зв'язок між елементами міцніший, істотніший і внутрішньо
необхідніший, ніж зв'язок кожного елемента з навколишнім середовищем,
з елементами інших систем. Чи відповідає цим вимогам рослинна клітина?
Відповідь обґрунтуйте.

3. Завдання, в яких поняття, закон, теорія ілюструються, конкре­
тизуються фактами із суміжних наук.

■ Наприклад, математичне поняття «множина» можна розкрити на основі
широкого застосування відомих учням класифікаційних груп хімічних ре­
човин та їх сумішей, живих організмів тощо.

4. Завдання, що вимагають доповнення початкових означень по­
нять, формулювань законів на основі знань із суміжних предметів.

■ Приклад. Чим ви можете доповнити розповідь про рух води й міне­
ральних речовин по стеблу рослини після вивчення явища капілярності
у фізиці?

5. Завдання на виявлення особливостей явищ, змісту понять, зако­
нів у специфічних умовах тієї чи іншої конкретної науки.

__-«_—_™_—167


Розділ 5 Зміст шкільної біологічної освіти

■ Приклад. Назвіть приклади прояву закону періодичності в живій
природі.

6. Завдання на порівняння фактів, понять, законів і теорій різних
предметів для їх чіткішого й глибшого засвоєння.

■ Приклад. Порівняйте, як відбувається дифузія в неживій природі та в
організмі людини. Чим пояснити відмінність у перебігу цього процесу в
різних умовах?

7. Завдання на систематизацію відомостей про спільний об 'єкт ви­
вчення різних навчальних предметів.

■ Приклад. Чому пелюстки сон-трави мають форму двоопуклої лінзи?

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Методика навчання біології

ББК я.. Розповсюдження й тиражування без офіційного дозволу видавництва заборонено.. Автори В Мороз А В Степанюк О Д Гончар Н Й Міщук..

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Методичне забезпечення.

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Короткопериодные биоритмы
Короткопериодные биоритмы это биоритмы с суточным или менее чем суточным периодом колебаний, это так называемые суточно-солнечные и ультрадианные ритмы. Основным суточно-солнечным цикло

Короткопериодные биоритмы
Короткопериодные биоритмы это биоритмы с суточным или менее чем суточным периодом колебаний, это так называемые суточно-солнечные и ультрадианные ритмы. Основным суточно-солнечным цикло

Запитання йзавдання
  1. Що вивчає методика навчання біології? 2. Що є предметом і об'єктом дослідження методики на­ вчання біології? 3. Яка структура загально

Компоненти процесу навчання біології
           

Залежність ефективності процесу навчання від активності учня.
Суть цієї закономірності полягає в тому, що результати навчання уч­ня залежать від характеру навчально-пізнавальної діяльності й рівня розвитку його мотиваційної сфери. Єдність про

ЦІЛІ Й ЗАВДАННЯ ШКІЛЬНОЇ БІОЛОГІЧНОЇ ОСВІТИ
Iі ♦ Цілі біологічної освіти школярів ♦ Класифікація цілей і завдань шкільної біологічної освіти ♦

ИМІ 101
Розділ 5 Зміст шкільної біологічної освіти

Клітинно-організмовий популяційно-видовий екосистемний
Матеріальна єдність світу Єдність хімічного складу Структурна єдність із Єдність (структурна й організмів; поняття «живе клітинно-о

Формування світогляду.
2.1. Філософсько-світоглядна підготовка учнів, вироблення в них цін­ нісного ставлення до життя, сенсу життя. 2.2. Розкриття основних засад і наукових принципів курсу (предмета).

Дидактична досконалість навчальної книги.
5.1. Відповідність навчального матеріалу підручника його призначен­ ню як навчальної книги. 5.2. Системність і логічність викладу навчального матеріалу, вдалість структурування йог

III. Завдання, які сприяють формуванню міжпредметних умінь та навичок учнів.
1. Міжпредметні завдання, які сприяють формуванню розумових умінь. ■ Приклад завдання на розвиток абстрактного мислення. Виявіть істот­ ну ознаку, яка лежить в основі тако

IV. Завдання на закріплення основних методологічних знань.
1. Завдання на складання міжпредметного тезауруса. Відомо, що тезаурус — це сукупність нагромаджених понять із пев­ної галузі науки. Скласти тезаурус — означає зрозуміти, які факти,

Запитання до дискусії
Рекомендована література Рекомендована література

Тат^а^ш^ш^^^тт 187
Розділ 6 Формування й розвиток біологічних понять, умінь і навичок запас термінів, часто не розуміючи, що вони означають. Бага

Формування вмінь і навичок учнів у процесі навчання біології
  Ф ормування понять нерозривно пов'язане з трансформацією знань у практичні вміння та н

Запитання до дискусії
Рекомендована література   1. Комиссаров

МЕТОДИ НАВЧАННЯ БІОЛОГІЇ
♦ Функції методів навчання біології та їх класифікація ♦ Характеристика методів навчання біології ♦ Застосування методів проблемного навчання в

ФОРМИ НАВЧАННЯ БІОЛОГІЇ
♦ Сутність і класифікація форм навчання біології ♦ У

ФОРМИ НАВЧАННЯ БІОЛОГІЇ
♦ Сутність і класифікація форм навчання біології ♦ У

Особливості використання новітніх освітніх технологій у процесі навчання біології
З а означенням ЮНЕСКО, технологія навчан­ня — це системний метод створення, засто­сування й визначення всього процесу

Функції, форми та види контролю навчальних досягнень учнів
К онтроль знань, умінь і навичок учнів є бага­тофункціональною складовою навчального процесу, а саме виконує такі функції: контролювальн

Тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів, вимоги до його організації та проведення. Державна підсумкова атестація школярів із біології
  Як уже зазначалося, тематичне й підсумкове оцінювання є обов'язковими. Тематичне оцінювання націлює на перевірку знань учнів з однієї теми

Позаурочна робота
  З агальноосвітня школа не лише покликана да­ти учням

Позаурочні роботи в кабінеті біології та в куточку живої природи
виконуються переважно пізньої осені, взимку й ранньої весни. їхня орга­нізація зумовлюється насамперед необхідністю тривалих спостережень за об'єктами природи, які не вкладаються в розклад навчальн

Навички
Складання плану й перенесення його в мас­штабі на землю Розрахунок кількості добрив і насіння для певної площі Елементарне розпізнавання добрив, насіння, дикорослих і деяких сорті

Текст привітання юннатів
Перший юннат. Любий друже мій, юннате1. Уявляєш, скільки птах Може нищить, поїдати Гризунів, жуків, комах? Другийюннат. То ж птахи із нами в спілці По

СВЯТО КВІТІВ
  Це свято доцільно проводити в період від червня до кінця вересня. Після огляду виставки квітів школярі бе

З БІОЛОГІЇ
♦ Диференційований підхід до учнів у навчальному процесі ♦ Завдання, зміст і структура факультативних курсів із біо­ логії в середній загальноосвітній школі

Розділ 14
МАТЕРІАЛЬНА БАЗА НАВЧАННЯ БІОЛОГІЇ ♦ Значення й загальна характеристика матеріальної бази навчання біології

Обладнання класу-лабораторії, робочих місць учителя та учнів.
Приміщення лабораторії використовується для всіх видів навчальних занять із біології й має площу близько 70 м2, що дає змогу розмістити робочі місця вчителя та учнів, класну дошку, прист

Запитання йзавдання
  1. Для чого створюються навчальні заклади нового типу? 2. За якими принципами здійснюється організація навчаль­ но-виховного процесу в навчальних заклада

СИСТЕМА САМООСВІТИ ВЧИТЕЛЯ БІОЛОГІЇ
    ♦ Основні функції сучасного вчителя біології ♦ Самоосвіта вчителя біології ♦ Вивчення передового педаг

СИСТЕМА САМООСВІТИ ВЧИТЕЛЯ БІОЛОГІЇ
    ♦ Основні функції сучасного вчителя біології ♦ Самоосвіта вчителя біології ♦ Вивчення передового педаг

Розділ 4 Цілі й завдання шкільної біологічної освіти
(А. В. Степанюк).................................................................................... 76 4.1. Цілі біологічної освіти школярів.......................

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги