Тат^а^ш^ш^^^тт 187

Розділ 6 Формування й розвиток біологічних понять, умінь і навичок

запас термінів, часто не розуміючи, що вони означають. Багато з тер­мінів вбирають у себе відразу кілька понять (наприклад, листок буває паперовий, металевий, картонний і т. д.).

Основними характеристиками поняття як логічної категорії є його зміст, обсяг і зв'язок та відношення з іншими поняттями.

Під змістом поняття розуміють сукупність істотних властивос­тей класу предметів або явищ навколишньої дійсності (тобто їхніх ознак), відображених у свідомості за допомогою даного поняття. За змістом поняття бувають прості й складні.

Під обсягом поняття розуміють кількість охоплюваних ним об'­єктів (або відображених у свідомості за допомогою даного поняття). За обсягом поняття поділяють на окремі, загальні та категорії.

Отже, поняття — це результати узагальнення досвіду. Поняття, встановлені наукою, розкривають та узагальнюють істотні ознаки й властивості предметів або явищ, визначають головні зв'язки та відно­шення між ними. Поняття постійно розвиваються, рухаються, перехо­дять одне в одне, об'єднуються з іншим простим поняттям, утворюючи складне.

Сформовані в свідомості учня поняття не залишаються незмінними. Вони вступають у різнобічні й широкі зв'язки. Чим більше зв'язків між поняттями, тим вищий рівень їх сформованості й узагальненості.

Учительський досвід показує, що лише за цілеспрямованої роботи над змістом понять можливе глибоке запам'ятовування термінів. Так, учитель вводить нові біологічні терміни разом із розкриттям понять під час викладання матеріалу, бесіди або пояснення, демонстрування об'єктів природи або зображень, лабораторних робіт, практичних за­нять, екскурсій. Важливо, щоб одні й ті самі терміни використовували­ся в різних навчальних ситуаціях: промовлялися вчителем, учнями, за­писувалися в процесі лабораторної роботи, а також безпосереднього спостереження натуральних об'єктів. Доцільні такі методи й прийоми термінологічної роботи:

• замальовування учнями органа, організму, предмета або їхніх час­
тин та підписування малюнка;

• введення вчителем терміна в ході пояснення, запис його на дошці
(учнями — в зошитах) із наступним словесним або письмовим пояс­
ненням значення (для цього учні ведуть спеціальні зошити-словники);

6.3 Методика розвитку біологічних понять

• кількаразове проговорювання терміна вголос з одночасним зчиту­
ванням його з дошки або із зошита (тренування в правильній вимові
терміна, особливо іншомовного);

• з'ясування походження терміна (його етимології) та переклад рід­
ною мовою (наприклад, «епіфіти» — від грецького епі — на, над та
фітон — рослина, а переклад виражає основну сутність поняття —
«на рослині»);

• з'ясування значення (семантики) терміна; використовується най­
частіше, оскільки здебільшого значення терміна збігається з основ­
ним змістом поняття, яке виражається ним (наприклад, поняття
«квітконіжка», «чашечка»);

• аналітико-синтетичний прийом (на основі етимології); сприяє вста­
новленню й підтриманню зв'язку між сприйняттям та засвоєнням
слова, в основі якого у свідомості учнів лежить асоціація звукового
комплексу з певним образом, уявленням чи поняттям. Цілісне по­
няття про зміст терміна формується завдяки синтезуванню істотних
ознак і поняття, й терміна. Наприклад, викладаючи матеріал про
значення світлової енергії в утворенні крохмалю в клітинах зелено­
го листка, вчитель ставить перед учнями навчальну проблему: «Як
утворюється крохмаль у листках і чому цей процес називають «фо­
тосинтезом»? Одну частину проблеми (утворення крохмалю) учні
вирішують у процесі демонстраційного досліду, а іншу — під час
роботи з терміном «фотосинтез» (учні визначають слова, з яких
складається термін, учитель повідомляє переклад із грецької, здійс­
нивши аналіз терміна та синтез значень слів, що його утворюють);

• порівняльний прийом (наприклад, під час вивчення будови збіль­
шувальних приладів учням пропонується порівняти конструкції
штативної лупи та мікроскопа).

Термінологічна робота продовжується на етапі закріплення знань. Уточненню, конкретизації, закріпленню в пам'яті основних понять уроку й термінів, що їх позначають, сприяють такі прийоми:

• пояснення (наприклад, на уроці «Запліднення та розвиток насіни­
ни» для закріплення поняття «зародок» учням пропонується визна­
чити, з яких частин зародка квасолі розвиваються органи її пророст­
ка, й пояснити походження терміна «зародок»);

• заповнення таблиць (табл. 6.2), складання схем (рис. 6.5);

Розділ 6 Формування й розвиток біологічних понять, умінь і навичок

• співвіднесення терміна й поняття (наприклад, ті назви, що стосу­ються будови насінини, підкреслити однією рискою, а її складу — шкірка, білок і т. д. — двома).

Прийоми термінологічної роботи на етапі перевірки знань, умінь і навичок можуть бути найрізноманітнішими, але насамперед застосо­вуються ті, що й під час вивчення нового матеріалу та його закріплен­ня: з'ясування семантики та етимології термінів; схематичне замальо­вування органів, їхніх частин, тканин рослин на дошці з відповідним позначенням; вправи на впізнавання органів, їхніх частин на натураль­них об'єктах та їх зображеннях; складання схем; заповнення таблиць; написання ботанічних диктантів і т. д.

Для перевірки знань учнів використовуються дидактичні картки, в яких поєднуються кілька прийомів термінологічної роботи.

Важливим методичним прийомом термінологічної роботи, який за­стосовується на різних етапах уроку, є робота з підручником: запис терміна в словник чи зошит, відшукання в тексті пояснення терміна чи поняття, з'ясування значення слів, що позначають термін, правиль­на вимова термінів і т. п.

До методичних умов, які підвищують ефективність формування в свідомості учнів біологічних понять, належать:

/ реалізація міжпредметних зв'язків — успішне засвоєння провідних ідей курсу біології, ознайомлення з прийомами систематизації, роз­виток діалектичного мислення та формування вміння аналізувати, синтезувати й робити узагальнювальні висновки;

6.3 Методика розвитку біологічних понять

/ реалізація внутрішньопредметних зв'язків, розширення знань по горизонталі й вертикалі та формування вмінь узагальнювати, пра­цювати із засобами наочності, підручником;

/ використання опорних конспектів — актуалізація знань;

/ проведення експерименту — розвиток в учнів спостережливості, ознайомлення з методами дослідження в науці, визначенням цілей, описом технологій закладання дослідів, одержанням результатів, формулюванням висновків;

/ виконання пізнавальних завдань — розвиток в учнів мислення й фор­мування вмінь застосовувати знання для пояснення процесів та явищ природи;

/ використання пізнавальних (логічних) задач на застосування знань із попередніх розділів та інших дисциплін і формування вміння ло­гічно міркувати;

/ засвоєння біологічної термінології — оволодіння мовою біологіч­ної науки, збагачення власного словникового запасу, формування мовленнєвих умінь і навичок;

/ ігрове моделювання — розуміння й усвідомлення фундаменталь­них принципів біології;

/ використання імітаційних ігор — розвиток логічного мислення, фор­мування вміння правильно здійснювати математичні розрахунки, будувати графіки й робити висновки;

/ проведення рольових ігор — виявлення індивідуальних можливос­тей і здібностей учнів, формування відповідального й свідомого ставлення до природи, вміння спілкуватися з нею, встановлення приязних взаємин між учнями;

/ використання теоретичних узагальнень — засвоєння інтелектуаль­них умінь творчої діяльності, оволодіння діалектикою як методом пізнання та збудження інтересу до навчання;

/ застосування комп'ютерів — підвищення ефективності навчання й самостійності учнів в опановуванні знаннями, розширення сфери практичного застосування здобутих знань, учасне виправлення до­пущених помилок та організація індивідуальної роботи учнів в умо­вах обмеженого навчального часу.

Отже, педагогічними умовами формування біологічних понять є: проблемний підхід у навчанні; логічна послідовність викладання ново­го матеріалу; організація систематичного повторення й термінологіч-

Розділ 6 Формування й розвиток біологічних понять, умінь і навичок

ної роботи; реалізація міжпредметних зв'язків; використання завдань, спрямованих на вироблення певних умінь і навичок.

Учитель, який володіє теорією розвитку понять, правильно добирає матеріал для уроку, виділяючи основні поняття, застосовує відповідні методи й методичні прийоми, ставить запитання, організовує повто­рення, ефективніше використовує наочні посібники. Це запорука міц­ності й усвідомленості знань учнів.

.